Записи

Незабаром весна. Горобчики й синички Вже їстоньки хотять, Тому до годівнички Так весело спішать. По черзі смичуть сало, І радісні...
12 февраля 2012 в 15:14
С юнних лєт Счастья нєт . Із самого дєтства нє єл я каклєт, Тому що  в родітелей дєнєг нет. Одін того раз біл хароший обєд, Когда унєзапно...
12 февраля 2012 в 14:28
Світлій памяті мами    24 серпня померла мати. У деяких людей є відчуття наближення горя. Мені ж Бог не дав такого . Це був...
12 февраля 2012 в 14:13
Сільський музикант      Чим далі від мене спливає дитинство, тим частіше воно приходить у сни. Ось і знову наснилося рідне село...
12 февраля 2012 в 13:50
Мелодія української ночі      Село Данаєць розкинулось на високих пагорбах, потопає в яблуневих садах, а неподалік загубився в...
12 февраля 2012 в 13:33
Юрасик.      Помер дід Ігнатенко, якого в селі звали дитячим іменем Юрасик. Його хата стояла осторонь від інших, неначе хотіла...
12 февраля 2012 в 13:30
Ранок панянки, або „Жизнь Любочки”      Купол небесної блакиті накрив місто Київ. Сонце хлюпнуло золотим промінням...
12 февраля 2012 в 13:26
Подарунок дядька Василя      У Сутиски увірвалась осінь, і ті, хто переселився до міста, приїхали в рідне село, щоб зібрати...
12 февраля 2012 в 13:22
Ніжна мелодія золотої осені      Осінній туманний ранок. Поспішаю до автобуса. Знайомий двірник-односелець наполегливо проганяє...
12 февраля 2012 в 13:17
Однокласники       Знову невидима рука схопила моє серце й понесла мене в рідне село на зустріч однокласників. А от і школа....
12 февраля 2012 в 13:12
Кожному своє      Місто почало приміряти осіннє вбрання. Кленові листочки, дочекався волі, танцювали в повітрі. Сонячний день...
12 февраля 2012 в 13:08
Зрада      Скрипнули двері – всі завмерли. Ніхто не міг сказати й слова. Раптом закричала сестра: «Іван повернувся!...
12 февраля 2012 в 13:05
Дощ розлуки      Наступного дня мати лежала серед подвір’я в труні, яка вмістила в себе все її життя, всі мрії, радощі,...
12 февраля 2012 в 12:59
Давай, братику, вип’ємо…      Часто в пам’яті спливає минуле. Пригадався сонячний день 9 травня 1995 року...
12 февраля 2012 в 12:54
Перший бій      Автобус уповільнив біг, бо з вишневої хурделиці садків виринуло село Сутиски.  Перелякані кури кинулись...
12 февраля 2012 в 12:51
Сонце нового дня     Швидко стемніло. Пішов дощ. Великі краплі барабанили по металевому даху. Микола, не роздягаючись, ліг на диван...
12 февраля 2012 в 12:44
Порушена клятва      Знов рідне село розкрило для мене свої обійми. Коли ж ступив на знайому стежку, якою сорок років тому,...
12 февраля 2012 в 12:39
Дід Семен і баба Катерина    Наснилось рідне село. На пасіці сидить сусід Семен Федорович Цигикал. Вишнева завірюха кружляє над його...
12 февраля 2012 в 12:35
Злодій       Завтра понеділок. Більшість жителів міста раніше лягатимуть спати. Це сприятливий час для здійснення моєї мрії. Чи...
12 февраля 2012 в 12:30
Борги наші      Спекотне літо. Старенький автобус везе мене в рідне село. Вдалині танцює марево. Корови не помічають, що я...
12 февраля 2012 в 12:22
Наші втрати     Холодний осінній ранок. Туман заволодів містом, а в моїй душі – травень, бо їду на зустріч однокурсників....
12 февраля 2012 в 12:12
Вороги.      Знову рідне село Сутиски розкрило до мене свої обійми. Коли ж ступив на знайому стежку, якою сорок років тому,...
12 февраля 2012 в 12:03
Недовге щастя Ломаки Валі (новела)  Сутінки спускались над гаєм, за Сумським педінститутом ім.. Макаренка. Понад берегом в’ється...
12 февраля 2012 в 11:59
Розділ ІІІ.   Що заважає нам бути щасливими ?   1. Відчуття жалю до себе . Хтось некрасивий , хтось живе в селі , когось покинув...
12 февраля 2012 в 11:53
Поштар Гришаня.      З усіх поштарів села Сутисок – найкращий – Гришаня . Раніше поштар підійде до двору , всуне...
12 февраля 2012 в 11:44
Залізні штани.      Зі свого дитинства найчастіше я згадую діда Степана, корову Марту, ворогів – кота Муню, який мене...
12 февраля 2012 в 11:37
Сільський філософ      Літній ранок. Приснилось, наче дядько Василь катае мене на тракторі , але ми не їдемо по землі , а...
12 февраля 2012 в 11:30
    Я продовжую писати роман про наш інститут. Розділ ХХІ присвячено Гризуну і Вертію. Розділ ХХІ       Холодна осінь...
12 февраля 2012 в 10:54
«Один день Анатолія Івановича»      …Пані Любочко та Вовчику. Катєгоріческі прівєтствую вас, Мирослава...
12 февраля 2012 в 10:51