Незабаром весна.

Горобчики й синички
Вже їстоньки хотять,
Тому до годівнички
Так весело спішать.

По черзі смичуть сало,
І радісні пищать:
Бо насінини мало –
Лише сніги блищать.

А от одна синичка,
За інших найхитріша,
Всіх зве до годівнички,
Щебече: «Сало –їжа!»

На ґвалт  зірвались птиці:
«Давай нам сала теж!»
Так радісно синиці,
Цвірінька всім: «Авжеж!»

Вдоволені сніданком,
Збираються в гаї –
На ганку ситі ранки,
Та справи ж є свої:

Ще треба щебетати
Всім людям про весну,
Що прийде їм до хати –
В оселю не одну…