Но тут же благоустройство на кладбище вызвало недовольство тех, соседей, с которыми граничит Аллея. В сюжете UA:Суми житель улицы 20 лет Победы, 3 Валентин ГАПОНОВ, который вышел со своими соседями на протест говорит: «Тут нічого не можна робити. Тут підвали, від церкви хода. Тут все старінне. Все дрибижжить, коли крази їдуть. Вібрація страшна, запах. Герої не винні, але і ми не винні».
«Ми проти того, щоб цей забор наш зносили. Це наша територія, як придомова. Тим більше кладбище під вікнами. Дітям немає де гулять. Білизну ніде повісить. Або хай виселяють звідси і зносять і хай дадуть хоть по кубатурі квартири чи шось таке», – говорит еще одна участница протеста Зоя СИПУН.
Подвинуть на метр ограждение должны согласно проекту. На месте деревянного забора, который отгораживает Аллею славы на кладбище от жилого дома должна появится бетонная стена 3-местра высотой. Разрабатывали проект три года назад и со слов его руководителя – стоимость работ полтора миллиона гривен.
«Тут буде котлован, фундамент, забор – стіна символічна. Нічого не зміниться. Всі роботи виконують на території кладовища. На стіні будуть надписи. Буде метал війни. Ну це великий символізм», – объясняет руководитель проекта Вадим ДУБОДЕЛОВ.
Закончить работы должны до холодов. Начальник управления Госпродпотребслужбы в Сумской области Валентина ТИЩЕНКО, уверяет, что соседство с кладбищем ничем не грозит местным жителям: «Повинно бути витримано вимоги санітарно-захисної зони , яка в населених пунктах становить 300 метрів. І 100 метрів для закритих кладовищ.  Для територій, які історично склалися, норми менш жорсткі. Це кладовище вважається закритим. А чим небезпечно розташування кладовищ поблизу будинків – тим, що продукти розпаду можуть потрапити до водоносних горизонтів. Ми користуємося водою більш глибоких водоносних горизонтів і продукти розпаду туди потрапити не можуть».
Этот дом и кладбище много лет назад проектировали как единое целое. «В исторических записках – это богодельня. Оно включено в единый комплекс Петропавловского кладбища и отвод земельного участка был связан с этой территорией. Кроме церкви самой должна была быть богадельня, где жили сумчани, которые не могли обеспечить себе дальнейшее существование», – говорит бывший главный архитектор города Владимир Быков.