Василий Постоенко мой сосед по подъезду и общаясь с соседями понимаю что им не много то надо чтобы народ начал выходить на улицы. У меня есть надежда на то что власть одумается и не доведет народ до революций

Чорнобильці штурмували парламент (http://www.pravda.com.ua/photo-video/2011/11/1/6719710/).

Появилась маленькая искорка. Но, я думаю, что никакого продолжения не будет. Потому что менталитет украинцев "моя хата скраю" сцементирован десятилетиями.

Біда нашої держави в тому, що пересічний українець ходить на "мітинги" та думає як втекти кудись звідси. Вони живуть як варвари, одним днем. "Сьогодні урвав - і завтра якось воно буде." "А чого це я маю щось робити, коли сусід Вася не робить?" І так далі.
Немає елементарного патріотизму. Ні, не стрічок на свято та аватарок вконтакті на фоні прапора, а справжнього почуття відповідальності, усвідомлення того, що це твоя країна, і твоє місто, і твоя доля. І доля твоїх дітей. І що саме ти твориш цю країну, і саме тобі завтра жити в тому, що ти створив сьогодні. І дітям твоїм тут жити, й онукам.
Подивіться як поводять себе європейці. Вони не ходять на мітинги - вони йдуть на штурм. Вони не малюють плакатів - вони мішають напалм. Вони не чекають виборів і "політичної відповідальності" - вони беруть шматок арматури, вриваються до кабінету чиновника і питають: "А почем ж ты в танке не сгорел?"
Європейський чиновник бачив Тотенхем, він бачив Париж, Афіни та Рим. Він знає, що в разі чого те саме маже бути і під його кабінетом. Він боїться народу - і тому працює добре. А що бачив наш? Чого боятися йому? Трьох калік на майдані, що потрясли плакатом і розійшлись?
Якщо ви хочете жити як в Європі, то навчіться спочатку бунтувати як в Європі.

Каждый украинец должен честно себе ответить, что нынешняя власть - это часть нашего гражданского общества. Нельзя требовать, чтобы власть была хорошая, а самому поступать нехорошо. Если ты заносишь взятку в ЖЭК или даёшь взятку ГАИ, то не кричи, что власть берёт взятки за приватизацию завода.

Такое впечатление, что наш гражданин заключил с властью сделку: вы не трогаете меня за мои мелкие прегрешения, а я не буду вас строго судить за крупные.

Но, если возникнет критическая масса граждан, которая скажет, что я буду вести себя безупречно, но буду требовать и от политиков безупречного поведения, то эти люди и начнут голосовать за политиков, которые не дарят им мешки с крупой, сахарные головы и покрашенные подъезды, а дарят надежду, в виде сильных идей, и веру, в виде сильных концепций.

Однако пока слабая вороватая власть - это зеркало слабого вороватого общества. Поэтому не ожидайте каких-либо чудес, в том числе от будущих выборов.

(c) Выдрин