Євген Положій: «Про війну тепер усі мовчать…»

ВС 31 октября 2016 в 16:00
Завтра у Сумах відомий письменник Євген Положій презентує свій другий роман про війну
На початку осені цього року у світ вийшов новий роман сумського журналіста, редактора, письменника, автора славнозвісного роману "Іловайськ" Євгена Положія "П'ять секунд, п'ять днів".  Зараз триває презентаційний тур пана Євгена з його книгою, яка вийшла у видавництві "Нора-друк").



Сумчани матимуть змогу зустрітися і поспілкуватися з письменником 1 листопада о 19.00 у "Книгарні Є!"

З нагоди презентації r вирішила дізнатись більше про нову книгу та її специфіку.  Автор повідомив, що книгу написав всього за місяць.

r: Зараз часто кажуть, що нова книга фактично є продовженням «Іловайську».Чи плануєте написати третю книгу на тему війни?
Євген Положій: Я не можу сказати, що ця книга – продовження попередньої. Я довгий час збирав інформацію про Іловайськ, але всю інформацію використати не міг, тому вирішив, що необхідно створити нову сюжетну канву в окремій книзі. Проте, після «Іловайська» не міг дуже довго зібратися думкою і силою духу, бо «Іловайськ» мене «тримав». Я довго не міг відійти, тому що я їздив країною, зустрічався з людьми, в тому числі з родичами загиблих солдатів, мамами, татами, дружинами. Насправді дуже складно говорити з ними, розуміючи, що не можеш уже нічим допомогти. Але я знав що книга потрібна, мені було дуже незручно говорити з людьми, про тих хто загинув, в плані перед родичами того ж Влада Ковальова, Вовою Мудрим, за те що цю історію я ще не розказав. Я шукав для неї об’єднуючий сюжет, об’єднуючий стержень, і тоді знайшов потрібну людину - це Віталій Бунчиков, боєць батальйону «Кривбас». Якраз його історія і до війни, під час війни і після війни стала основною, а історія про двох хлопців нехотя помістилась уже на другий план. Третьої книги поки не планую, бо всю інформацію, що зібрав – усю розказав.

r: Як родичі загиблих і люди, які там побували сприймали Вашу ідею? Як Вам вдалось їх розговорити?
Є.П.: З хлопцями, які побували там – по-різному. Хто в полоні був, з тими було складно. Багато відмовлялись просто говорити, адже це були перші місяці після трагедії. Люди були в шоці. Перебували в неймовірно складному стані, тому що вони реально вибрались із пекла. І це для них стало дуже сильним психологічним ударом. В «Іловайську» є один текст - це щоденник старшини Романа, і це реальний документальний текст людини яка побувала там. Він описує як це було. І  він, кадровий військовий, розповідає, що з ними трапилось: це колективні галюцинації, тому що люди перебували уже на межі здорового глузду. Родичі – теж реагували по-різному, в основному - позитивно, тому що всі розуміють, що про це потрібно говорити і розказувати

r: Що найважче Вам було передати і описати у романі?
Є.П.: Найважчим було встановити контакт із співрозмовником. Для мене було необхідним аби люди, з якими я розмовляю довіряли мені, як інтерв’юреду, аби вони не мовчали, не приховували наболіле. До кількох людей я не міг «пробитися» півроку. З деякими людьми, які ще були у важкому психологічному і фізичному стані мені було важко говорити. Але я знав що усе це дріб’язок в порівнянні з тим, що вони пережили. Я був готовим до цього, був готовим говорити з ними у будь-яку пору дня.

r: Яка головна ідея і головна мета Вашої книги? Що Ви хотіли сказати світові, написавши її? На чому хотіли б наголосити? Можливо ставлення до ситуації зараз якось змінилось?
Є.П.:  Багато що змінилось насправді, а саме ставлення до того, що відбувається в АТО. Тепер люди більш стримано до цього ставляться, відсторонено. Це я дуже добре відчув, будучи, наприклад, на Львівському форумі ще в 2015 році. Тоді говорили про цю літературу, було багато розмов на цю тему, а цього року робили вигляд, що нічого не відбувається. Прозвучала пара дискусій і все. Та і звичайні люди реагували так: «О, війна, це вже набридло. Дайте нам про щось інше.» Це не погано, що про щось інше, погано те, що тільки про щось інше. А про війну тепер усі мовчать. Я хотів просто розказати про те, як було. Коли видавався «Іловайськ» я був вражений тими подіями: Іловайський котел, «зелений», так званий «путінський коридор» - я просто жахавсятому, що відбувалося. І так же читачі, вони чекають щось від цієї книги, вони шоковані і водночас у захваті, як себе поводили наші бійці, жахаються від поведінки ворога. Я хотів розказати як це пережили люди. Яскраво, відверто, емоційно, аби сильно вплинути на читача. Тому це не щоденники людей, не інтерв’ю - це цілісні самостійні художні твори. Книга «5 секунд, 5 днів» трохи про інше – про справедливість. В ній я досліджую чому людина вчиняє саме так, а не інакше, який тип людей пішов у добровольці? Чому саме вони? Що їх спонукало до цього і чи зупиняться вони далі в своїй боротьбі, коли вже повернуться з АТО уславлені, поранені, інвалідами? Чи достатньо їм буде того що вони пережили, чи і дальше будуть щось робити, аби змінювати цю країну? У книзі є протиставлення героїв: перший – він герой, та і другий же – теж герой, і Майдану, і війни, але він приходить додому і просто нищить все навколо себе, створює умови, проти яких вони разом боролися на Майдані.

r: Як Ви думаєте, чи залишилось ще ось таке переродження героїв?
Є.П.: Я не маю статистики, але тепер ми знаємо, що тим, хто дійсно воював - їм дуже важко. Зараз учасників АТО з посвідченнями у Сумах дуже багато. Справжнім дуже важко і майже кожна друга людина – розлучена, з алкоголізмом, їй важко інтегруватися. Війна ні з кого не робить ні гіршого, ні кращого. Вона лише загострює, те що уже є в людині. Насправді люди повертаються з більш загостреним власним відчуттям свого «я». І хто як буде використовувати свій статус – особиста справа кожного. Ми повинні поважати те що бійці зробили там, в АТО, але тут у них є чітко окреслені пільги, і, будь ласка, будемо робити усе, аби вони ці пільги могли використовувати. Якщо вони будуть зверхньо дивитися на інших, до добра це не приведе. Це перекроїть суспільство не на кращий лад.

r: Чи надійшли у продаж книги і де будуть інші презентації?
Є.П.: В Сумах презентація відбудеться 1 листопада в книгарні «Є» о 19.00, усіх запрошую. А взагалі то планую поїздки до Дніпра, Запоріжжя, Мелітополя, Маріуполя, Києва - це і буде перший тур з книжкою. Побачимо, як буде сприйматися людьми новий роман. Про «Іловайськ» є дуже багато рецензій, інтерв’ю, різних слів сказано про цю книгу. Я не чекаю теж саме про «5 секунд, 5 днів»» але я думаю, що ті хто читали «Іловайськ» лишились задоволеними. У новій книзі більше про любов, про любов до батьківщини, про справедливість.

r: Скільки буде коштувати книга?
Є.П.: Авторська ціна – 80 гривень. Але книгарні іноді ставлять і свої ціни. Наприклад, є книгарня, де я бачив «Іловайськ» по 200 гривень. Здається, у Черкасах. Колись зателефонували мої друзі волонтери, зі словами, що у Києві на Петровському ринку «Іловайськ» коштує 300 гривень. І купували люди…

r: Як Ви характеризуєте цю книгу і що найбільше хочете підкреслити?
Є.П.: «5 секунд, 5 днів» має такі хронологічні частини: 5 секунд – стільки потрібно рахувати, на думку одного із героїв, після поранення і точно виживеш, 5 днів – стільки часу хлопці виходили з оточення, 5 років – термін, на який обирають наших депутатів та президента, які мають можливість за цей час зробити щось для країни. Категорія «вічність» – часова дефініція для загиблих.

Отже, нагадуємо, що поговорити з автором про нові і старі книжки, а також придбати їх сумчани зможуть 1 листопада о 19.00 у "КнигарніЄ!" (Соборна, 44)

 
Наталія Самолюк
53
Комментариев
0
Просмотров
10668
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.