28 листопада багато років тому (Фото+Відео)

ВС 28 ноября 2017 в 11:00
Відкриття протоки Магеллана і падіння Лівонського ордену
332-й день року за Григоріанським календарем - до закінчення року залишилось 33 дні.
Іменинники - Григорій, Гурій, Дмитро, Маркелл, Микита, Микола, Петро, Стефан, Філіп (Пилип), Фома.
В Албанії святкують День незалежності, у Мавританії і Східному Тиморі - День незалежності, а в Бурунді і Чаді - День республіки.
Головні події 28 листопада
• Арешт Яна Гуса, 1414
• Відкриття протоки Магеллана, 1520
• Падіння Лівонського ордену, 1561
• Касетний скандал, 2000

1414 - Незважаючи на охоронну грамоту, видану імператором Священної Римської імперії Сигізмундом Люксембургом чеському реформатору Яну Гусу, він був заарештований під час церковного собору в Констанці за звинуваченням у єресі. Гус, ректор Празького університету, виступав проти вищого духовенства, що часом наживалось за рахунок спекуляцій, продажу індульгенцій і церковних посад. Після відмови зректися своїх поглядів він був відданий під суд і засуджений до смерті через спалення на вогнищі. Вирок була виконано 6 липня 1415 року.
1443 - Війська лідера Лежської ліги Скандербега звільнили від Османської імперії місто Круя і підняли над ним албанський прапор.

1520 - Після подолання небезпечної протоки на півдні Америки, що сьогодні носить його ім'я, португальський мореплавець Фернан Магеллан на чолі трьох суден увійшов у води Тихого океану, ставши першим європейцем, що проплив з Атлантичного океану в Тихий.

   20 вересня 1519 року Магеллан відплив з Іспанії на чолі флотилії з п'яти суден і екіпажу в 265 чоловік з метою прокласти новий шлях на Схід, пливучи в західному напрямі в обхід Америки, оскільки морський шлях навколо Африки вже був освоєний португальцями. Обігнувши Бразилію, він спробував знайти шлях у Тихий океан. Магеллан помилково спробував плисти рікою Ріо-Плата, але, зрозумівши помилку, почав рухатися вздовж узбережжя Південної Америки все далі на південь. В березні 1520 року експедиція змушена була провести зимівлю в порту Сан-Хуліан. У квітні Магелану довелось придушити бунт іспанських капітанів, невдоволених португальцем, - один із заколоників був страчений, а інший - залишений в Сан-Хуліані, коли у серпні експедиція продовжила плаваня.
21 жовтня Магеллан нарешті знайшов 600-кілометрову протоку, котра з'єднує Атлантичний і Тихий океани (сьогодні вона носить його ім'я). На її подолання пішло 38 днів і 28 листопада це змогли зробити лише три судна. За наступні 99 днів експедиція перетнула води надзвичайно спокійного океану, котрий отримав назву "Тихий". На кораблях закінчились харчі і морякам довелось їсти шкіряні частини власного одягу і спорядження, щоб не вмерти з голоду.
   6 березня 1521 року експедиція висадилась на острові Гуам, а через 10 днів досягла філіпінського острова Себу. Вождь місцевого племені, котре прийняло християнство, звернувся до європейців з проханням завоювати територію поганського племені на сусідньому острові Мактан. У битві, що відбулась 27 квітня, Магеллан був поранений отруєною стрілою і помер.
   Після загибелі Магеллана ті, хто залишились живими, на двох кораблях відпливли до Молуккської протоки. Один з кораблів спробував повернутись до Іспанії через Тихий океан, інший, "Вікторія", під командуванням Хуана Себастьяна Елькано проплив Індійський океан, обігнув мис Доброї Надії і 6 вересня досяг іспанського порту Санлукар де Барамеда, а через кілька днів, піднявшись по річці Гуадалківір, - Севільї.

1561 - Після розгрому головних сил Лівонського ордену в битві під Егремом в ході війни з Московським царством ландмейстер Готхард Кеттлер з Польсько-литовською державою Віленську унію, за яким передав землі Лівонської конфедерації під опіку польському королю Сигізмунду II Августу, прийнявши титул герцога Курляндії і Семигалії.
Німецький католицький орден Братство лицарів Христа був заснований у 1202 році в Ризі монахом-цистеріанцем Теодоріхом з Турайди для місіонерської діяльності в Лівонії, території сучасних Латвії та Естонії, де в XIII столітті жили племена лівів, латгалів і земгалів. Члени ордену керувались статутом тамплієрів і в 1210 році отримали схвалення папи Інокентія III, який підпорядкував орден Ризькому єпископству. Захопивши більшу частину земель Датської Естонії, у 1236 році Братство лицарів Христа було розгромлене племенами жемайтів та земгалів під час Хрестового походу проти Литви, втратило більшу частину свого війська і було змушене увійти до складу Тевтонського ордену як Лівонське ландмейстерство.
    З початком занепаду Тевтонського ордену після поразки у 1410 в Грюнвальдській битві його Лівонські володіння отримали більшу самостійність, перетворившись у 1435 році на конфедерацію у складі володінь власне Лівонського ордену, чотирьох єпископств-князівств та вільних міст Рига, Ревель і Дерпт. Спроби ризького архієпископа Вільгельма фон Брандербурга перетворити адміністративно роздроблену державу на спадкове герцогство зазнали невдачі і на початку XVI століття Лівонська конфедерація виявилась не готовою до протистояння із Московським царством, яке 17 січня 1558 року розпочало війну за вихід до Балтійського моря.
   Втративши Нарву і Дерпт та взятий в облогу Ревель, глава Лівонської конфедерації Йоганн Вільгельм фон Фюрстенберг звернувся по допомогу до Священної Римської імперії, Данії та Швеції, проте отримав відмову і в серпні 1560 року попав у полон під час облоги фортеці Фелліна (нині - Вілянді, Естонія). Після невдалих дипломатичних спроб звільнити його новим ландмейстером Лівонії став Готхард Кеттлер, який наступного року, коли в червні армія шведського короля Еріка XIV Ваза захопила північ Естляндії, звернувся по допомогу до Польщі.
Юліус Дьорінг «Готтгард Кеттлер» -
останній ландмейстер Лівонського ордену (1559-1561)
і перший герцог Курляндії і Семигалії (1561-1587)
   28 листопада 1561 року у Вільно Готхард Кеттлер і польський король Сигізмунд II Август уклали угоду про секуляризацію земель Лівонської конфедерації, на території якої утворювались два світські герцогства - васальне Курляндія і Семигалія зі столицею в Ризі на чолі з Кеттлером і Лівонське зі столицею у Фелліні в складі Великого князівства Литовського. 5 березня 1562 року в Ризі Готхард Кеттлер за присутності віленського воєводи Миколая Радзивіла приніс присягу на вірність польській короні, ставши родоначальником курляндських і семигальських герцогів, що правили протягом шести поколінь до 1737 року.
  У 1566 році Готхард Кеттлер під тиском поляків був змушений залишити Ригу і переміститись у фортецю Мітава (нині - Єлгава, Латвія), яка згодом стала четвертим містом Курляндського герцогства, котре після Люблінської унії перейшло у васалітет до Речі Посполитої. Свого найбільшого розквіту воно досягло за правління внука Готхарда Кеттлера Якова, який навіть зумів заснувати курляндські колонії у Вест-Індії та поблизу Африки. Але через підтримку Московського царства у Північній війні Курляндське герцогство було окуповане Швецією, поразка якої і ослаблення Польщі привели до його поступового переходу під вплив Російської імперії, яка приєднала Курляндію після третього поділу Польщі в 1795 році.


1627 - Флот Речі Посполитої здобув свою першу і найбільшу перемогу - в битві під Оливою (поблизу Данцига, нині - Гданськ) був розбитий шведський флот, що дало можливість зняти морську блокаду міста.

Нова історія
1821 - Панама здобула незалежність від Іспанії і приєдналась до Великої Колумбії.
1895 - За ініціативою чикагської газети "Таймс Геральд" між Чигаго і містечком Уокіген відбулись перші в Америці автомобільні перегони. Поборотися за приз в 2 тисяч доларів забажали 80 ентузіастів з Європи і США, але із-за поганої погоди в призначений час на старт вийшло лише 6 машин. Переможцем став Джеймс Франклін Дюреа, котрий їхав на авто, зконструйовному його братом Чарльзом, - за 7 годин 53 хвилини він подолав 52-мильну вкриту льодом і снігом трасу, до фінішу котрої прибуло лише дві машини.
1905 - У Дубліні за ініціативою Артура Гріффіта створено партію Шин Фейн, метою котрої проголошено боротьбу за незалежність Ірландії. Шин Фейн, що в перекладі з кельтської означає "ми самі", об'єднала декілька воєнізованих націоналістичних груп, і протягом наступних 15 років стала основною політичною організацією, що боролась проти британського правління. У 1918 році, після поразки Пасхального повстання в Дубліні (1916) Шин Фейн отримала більшість на національних виборах і створила незалежний Ірландський парламент, котрий проголосив Ірландію незалежною республікою. Наступного року Ірландські Добровольці, прототип Ірландської Республіканської Армії (ІРА), підняли повстання проти британських військ, і в 1922 році Артур Гріффіт разом з іншими лідерами Шин Фейн підписав історичне рішення про розділ Ірландії з наданням автономії лише її південній частині. Це викликало громадянську війну, яка закінчилась в 1923 році проголошенням Ірландської Незалежної Держави, пізніше перейменваної в Республіку Ірландія.
1912 - У місті Вльора проголошена незалежність Албанії від Туреччини, яку визнали Австро-Угорщина, Великобританія, Німеччина, Італія, Росія і Франція.
1917 - Уряд більшовицької Росії направив послам Великобританії, Франції, США та ряду інших країн ноту з пропозицією про оголошення перемир'я на всіх фронтах і початку переговорів про мир. Не отримавши відповіді, радянський уряд оголосив про підготовку до сепаратних мирних переговорів з Німеччиною.
1919 - Ненсі Астор, американка за походженням, здобула переконливу перемогу на виборах і була обрана до Палати громад британського парламенту на місце, що звільнилось після переходу її чоловіка, впливого політика Уолдорфа Астора до Палати лордів. Згодом вона стала першою жінкою, котра взяла участь в роботі парламенту Великої Британії (Ненсі Астор, однак, не була першою, обраною до Палати громад, - в 1918 році ірландська націоналістка Констанс Маркевич стала членом парламенту від Дубліну, але відмовилась їхати до Лондона на знак протесту проти британської присутності в Ірландії).

Новітня історія
1941 - В області Гондар (Східна Африка) останні італійські військові частини здались військам Великої Британії.
1943 - В Тегерані відкрилась перша конференція керівників трьох ведучих держав антигітлерівської коаліції. В ній брали участь голова Раднаркому СРСР Й.Сталін, президент США Ф.Рузвельт і прем'єр-міністр Великобританії У.Черчілль. Конференція тривала до 1 грудня і на ній розглядались питання координації подальших дій трьох держав у війні проти нацистської Німеччини та її союзників. Було досягнуто домовленостей про відкриття в травні 1944 року Другого фронту в Західній Європі, узгоджено кордони Польщі (по лінії Керзона і р. Одер), передачу СРСР частини території Східної Прусії, оголошення СРСР війни Японії після капітуляції Німеччини.
1950 - В столиці Цейлону, міністри закордонних справ Індії, Непалу, Пакистану та Цейлону прийняли "план Коломбо", котрий передбачав створення при допомозі Австралії та Нової Зеландії системи фінансової, технічної і економічної допомоги країнам Південної та Південно-Східної Азії. Політичною метою договору було запобігання поширенню комунізму в Азії. Наступного року до договору в якості країни-кредитора приєнались США.
1974 - В нью-йоркському Медісон Сквер Гардені екс-бітл Джон Леннон востаннє виступив зі сцени - на концерті Елтона Джона він разом з ним виконав пісні «Whatever Gets You Through the Night», «Lucy In The Sky With Diamonds» і «I Saw Her Standing There».
1983 - У США запущено космічний корабель багаторазового використання "Спейс Шаттл-9 Колумбія-6" з шістьма астронавтами на борту. Вперше за історію американських космічних польотів одним із членів екіпажу був іноземний громадянини - західно-німецький фізик Ульф Мербольд.
1989 - Федеральний канцлер Гельмут Коль, виступаючи в бундестазі, запропонував створити конфедерацію двох держав - ФРН і НДР.

Наш час
1992 - Титульна пісня фільму «Особистий охоронець» «I Will Always Love You» у виконанні Вітні Х'юстон вийшла на перше місце в чартах США, де протрималась протягом наступних 14 тижнів.


1994 - Сили опозиції - Тимчасової ради - на чолі з Умаром Автурхановим спробували при підтримці танків увірватись в столицю Чечні місто Грозний. Нападаючі були розбиті військами президента Чеченської Республіки Джохара Дудаєва, 20 танків було підбито, 12 - захоплено, близько 150 опозиціонерів попало в полон (70 із них - російські офіцери і солдати).

2000 - Лідер фракції Соціалістичної партії Олександр Мороз у стінах Верховної Ради оприлюднив аудіозаписи розмов президента Кучми з високопоставленими урядовими чиновниками, які дали підстави звинуватити його у причетності до зникнення журналіста Георгія Гонгадзе два місяці перед тим. Викликаний цим скандал і подальші публікації аудіозаписів привели до масових акцій антипрезидентських протестів і політичної ізоляції Леоніда Кучми на міжнародному рівні.
   Після заборони діяльності Комуністичної партії України колишній завідувач аграрним відділом київського обкому КПУ і лідер провладної більшості у Верховній Раді Олександр Мороз став одним із ініціаторів створення Соціалістичної партії України, на чолі якої у 1994 році був знову обраний до парламену і став його головою. У 1994 і 1999 роках Мороз двічі програв президентські вибори Леоніду Кучмі і, втративши підтримку колишніх партнерів по коаліції через порушення досягнутих політичних угод, в 2000 році як депутат ВР 3-го скликання програв вибори на посаду Голови ВР і став керівником парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.
   Як принциповий опонент президента Кучми, схильного до авторитарних методів управління, 28 листопада 2000 року, в розпал політичного скандалу, пов'язаного із зникненням журналіста Георгія Гонгадзе, Олександр Мороз під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради України заявив, що володіє аудізоаписами розмов Кучми з високопоставленими урядовими чиновниками, які дають підстави вважати, що Президент причетний до зникнення журналіста. Того ж дня Мороз оприлюднив запис розмови, на якому фігурують Леонід Кучма, глава його адміністрації Володимир Литвин, міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко та керівник СБУ Леонід Деркач, які обговорюють діяльність Гонгадзе, його можливе викрадення і ліквідацію, питання фальсифікації майбутніх виборів і протиправного впливу на суддів.
Олександр Мороз під час публічного оголошення записів
майора Мельниченка у Верховній Раді,
Київ, 28 листопада 2000 року
   За твердженням Олександра Мороза наявні в нього аудіозаписи були зроблені керівником оперативно-технічного підрозділу відділу охорони Президента України майором Миколою Мельниченком, який протягом двох років таємно вів записи розмов у кабінеті Кучми, і напередодні їх оприлюднення залишив Україну, і, як стало відомо пізніше, виїхав через Польщу до США, де в 2001 році отримав політичний притулок. Згодом ці та сотні інших фрагментів записів з кабінету Кучми були оприлюднені в інтернеті, ставши початком гучного скандалу - 19 грудня акції протесту з приводу зникнення Георгія Гонгадзе переросли у перманенту кампанію «Україна без Кучми», в якій брали участь 24 політичні партії та громадські організації.
Колишній керівник оперативно-технічного підрозділу
відділу охорони Президента України
майор Микола Мельниченко,
Київ, 2005 рік
   На фоні політичної кризи, що склалась в Україні, у лютому 2001 року у відставку був змушений подати Голова СБУ Леонід Деркач, а в березні - Міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко, якого разом із Володимиром Литвином та Леонідом Кучмою Тимчасова слідча комісія ВР, очолювана Георгієм Омельченком, на підставі висновків експертизи, проведеної американською компанією «Бек Тек», що підтвердила аутентичнсть «плівок Мельниченка», 2 вересня 2002 року назвала причетними до викрадення журналіста Георгія Гонгадзе і звернулась до Генерального прокурора Святослава Піскуна з вимогою порушити проти них кримінальну справу.
   Після того, як в листопаді 2002 року з'явились записи Мельниченка про причетність Леоніда Кучми до передачі Іраку в обхід міжнародних санкцій станцій радіотехнічної розвідки «Кольчуга», до розслідування «касетного скандалу» стали залучені США - незважаючи на те, що ці звинуваченя у подальшому не знайшли підтвердження, Кучма був підданий міжнародному бойкоту з боку лідерів ведучих країн і був змушений скоротити зв'язки з Європейським Союзом й піти на зближення із Росією, президент якої Володимир Путін виказував йому всебічну підтримку.
   У 2005 році за звинуваченням у причетності до вбивства Георгія Гонгадзе були затримані три колишніх співробітники Департаменту зовнішнього спостереження і кримінальної розвідки МВС і Юрій Кравченко був викликаний на допит до Генеральної прокуратури. Однак, напередодні, 2 березня 2005 року, він був знайдений убитим двома пострілами в голову, а в його домі була виявлена передсмертна записка, в якій він поклав вину за свою смерть на Леоніда Кучму. Попри це справа проти Кучми за підозрою у його причетності до вбивства й незаконних дій щодо Гонгадзе була порушена лише 21 березня 2011 року і закрита через 9 місяців після того, як в ході її розслідування записи, зроблені Мельниченком, були відхилені в якості доказів.
   Станом на 2016 рік до відповідальності не притягнений ні жоден із фігурантів «касетного скандалу», ні сам Олександр Мороз за наклеп чи Микола Мельниченко за фальсифікацію оприлюднених ним аудіозаписів.

2006 - Верховна Рада України визнала Голодомор актом геноциду проти українського народу.
2010 - Сайт WikiLeaks, залучивши провідні світові медія, оприлюднив 250 тисяч конфедеційних листів дипломатів США.
2010 - Європейський союз схвалив виділення Ірландії, яка потерпала від наслідків світової фінансової кризи, 85 млрд євро в якості допомоги.

Народились 28 листопада
1757 - 12 серпня 1827, Вільям Блейк, англійський поет доби романтизму (Пісні непорочності, Пісні випробування), мислитель, художник. 260 років з дня народження.
1820 - 5 серпня 1895, Фрідріх Енгельс, німецький філософ (Діалектика природи) і політичний діяч, співзасновник марксизму, один з організаторів і керівників I і II Інтернаціоналів.
1829 - 20 листопада 1894, Антон Григорович Рубінштейн, російський композитор, піаніст, диригент; засновник Санкт-Петербурзької консерваторії.
1880 - 7 серпня 1921, Олександр Олександрович Блок, російський поет-символіст (Вірші про Прекрасну Даму, Дванадцять, Відплата, Балаганчик).
1881 - 22 лютого 1942,  Стефан Цвейг, австрійський письменник (Амок, Збентеження почуттів, Тріумф і трагедія Еразма Роттердамського, Марія Стюарт).
1887 - 1 липня 1934,  Ернст Рем, організатор і керівник штурмових загонів СА німецької нацистської партії (1923-34 рр.). 130 років з дня народження.
1890 - 26 вересня 1964, Зінаїда Павлівна Тулуб, українська письменниця (Людолови, В степу безкраїм за Уралом), перекладач.
1906 - 30 вересня 1999, Дмитро Сергійович Лихачов, російський літературознавець та історик культури (Поетика давньоруської літератури).
1907 - 26 вересня 1990, Альберто Моравіа, італійський письменник (Римські оповідання, Байдужість, Римлянка. Чочара). 110 років з дня народження.
1950 - Ед Харріс (Едвард Аллен Харріс), американський кіноактор (Ворог біля воріт, Мачуха, Ніксон, Під вогнем, Безодня, Скеля, Фірма).
1960 - Джон Гальяно (Хуан Карлос Гальяно), англійський модельєр (Christian Dior, 1996-2011 рр.).
1967 - 8 лютого 2007, Анна Ніколь Сміт (Вікі Лінн Хоган), американська фотомодель, зірка журналу "Плейбой" (1993), актриса (Голий пістолет 33 1/3, Хмарочос). 50 років з дня народження.

Померли 28 листопада
1058 - Казимир I Відновитель, польський князь (з 1034р.) з династії П’ястів. 959 років тому, в 42 роки (нар. 25 липня 1016 р.).
1794 - Фрідріх Вільгельм фон Штойбен, американський генерал німецького походження, придворний маршал князя Гогенцоллерн-Гехінгена, полковник баденської армії, генерал-майор армії Джорджа Вашингтона, автор "Правил порядку і дисципліни у військах США" (1779). 223 роки тому, в 64 роки (нар. 17 вересня 1730 р.).
1859 - Вашингтон Ірвінг, американський письменник, біограф ("Історія життя і подорожей Христофора Колумба"). 158 років тому, в 76 років (нар. 3 квітня 1783 р.).
1939 -  Джеймс Нейсміт, канадський вчитель фізкультури, автор гри в баскетбол (1891). 78 років тому, в 78 років (нар. 6 листопада 1861 р.).
1945 -  Дуайт Девіс, американський тенісист; ініціатор проведення першості світу серед чоловічих командх (з 1900 року; сьогодні турнір носить його ім'я). 72 роки тому, в 66 років (нар. 5 липня 1879 р.).
1954 -  Енріко Фермі, американський фізик італійського походженя, лауреат Нобелівської премії (1938). 63 роки тому, в 53 роки (нар. 29 вересня 1901 р.).
2006 -  Любов Григорівна Поліщук, російська кіноактриса ("Дванадцять стільців", "Інтердівчинка"). 11 років тому, в 57 років (нар. 21 травня 1949 р.).

2010 - Леслі Нільсен, канадський актор ("Шостий елемент", "Поліцейська академія", "Голий пістолет", "Мертвий і закоханий", "Заборонена планета"). 7 років тому, в 84 роки (нар. 11 лютого 1926 р.).


2011 - (Генрі) Кен(нет) Рассел, англійський кінорежисер ("Закохані жінки", "Томмі", "Лістоманія", "Хвойда"). 6 років тому, в 84 роки (нар. 3 липня 1927 р.)
 
49
Комментариев
0
Просмотров
11808
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.