Реклама на сайте Всі Суми: (0542) 77-04-78 vsisumy@gmail.com

13 жовтня багато років тому

ВС 13 октября 2017 в 07:30
Сьогодні 286-й день року за Григоріанським календарем
До закінчення року залишилось 79 днів. Іменинники - Григорій, Михайло. Міжнародний день зменшення небезпеки лих.
Головні події 13 жовтня
• Нерон - п'ятий імператор Риму, 54
• Білий дім, 1792
• Італія оголосила війну Німеччині, 1943

54 - Отруєний своєю дружиною Агріппіною, в Римі помер 64-літній римський імператор (з 41 року) Клавдій I, посажений на трон після вбивства Калігули преторіанською гвардією, успішний політик і невдаха в особистому житті. За час його правління був розширений і реконструйований порт Остія, у Римі збудований водопровід, що забезпечив водопостачанням мільйонне місто; до імперії було приєднано провінції Норік, Фракію і Мавританію, завойовано частину Британії, укріплено північний кордон по Рейну і досягнуто перемир'я з Парфянським царством.

54 - По смерті Клавдія імператором Риму проголошений Нерон Клавдій Цезар Друз Германік. Він став останнім імператором Риму з династії Юліїв-Клавдіїв.
   Нерон Клавдій Цезар Друз Германік, уроджений Луцій Доміцій Агенобарб, народився 15 грудня 37 року у знатній плебейській родині, члени якої були удостоєні семи консульств, тріумфу, двох цензорств, і нарешті, здобули патриціанський статус. Матір Нерона, Юлія Агріпіна-молодша, доводилась сестрою імператору Калігулі. У 39 році вона разом з сестрою була викрита у змові з метою повалення імператора та захоплення влади і була вислана з Риму. Після смерті батька наступного року, Нерон був відданий на виховання тітці, Доміції Лепіді Молодшій.
   Через рік Калігула був убитий преторіанцями і Агріпіна повернулась із заслання за наказом нового імператора Клавдія. У 48 році дружина Клавдія Месаліна була звинувачена у змові проти свого чоловіка і страчена, а ще через рік Клавдій одружився з Агріпіною. З метою зробити Нерона спадкоємцем престолу в 50 році Клавдій усиновив його, і Луцій Доміцій Агенобарб став іменуватися Нерон Клавдій Цезар Друз Германік. Клавдій офіційно визнав у ньому свого спадкоємця, а також заручив його зі своєю дочкою, Клавдією Октавією. Учителем Нерона став філософ Сенека, відкликаний із заслання з Корсики.
   13 жовтня 54 року Клавдій помер, отруєний Агріпіною, і того ж дня 16-річний Нерон був проголошений імператором. У перший рік свого правління він повністю знаходився під впливом матері, Сенеки і префекта преторіанської гвардії Бурра. Однак вже через рік виступив проти матері, звинуватив її і наклепах і вислав з Риму без почестей і охорони. Цього ж року він позбавився впливу Сенеки і Бурра, ставши повноправним правителем держави. Він намагався боротися з корупцією, марнотратством, знизив податки, мита, будував театри, школи, організовував фестивалі, що сприяло популярності Нерона в країні.
До 60 року Нерон проявляв себе розважливим правителем, який дбає про життя простих громадян, вільновідпущених і рабів. Він намагався боротися з корупцією, марнотратством, знизив податки, мита, будував театри, школи, організовував фестивалі. Все це сприяло популярності Нерона в країні. За час його правління Рим провів лише одну війну і основні зусилля Нерона були направлені на зміцнення кордонів держави, чого вдалось досягнути залученням на ключові посади в державі і провінціях непересічних особистостей.
   Поведінка Нерона різко змінилася в 59 році після смерті матері, яку він наказав убити дізнавшись, що Агріпіна організовує змову проти імператора - він остаточно відсторонився від впливу філософа Сенеки, стратив свою колишню дружину, став переслідувати і страчувати своїх політичних супротивників, а також знатних римлян під приводом образи імператорської величі, розпочав переслідування нової релігії, християнства, носіями якої були найбідніші верстви країни. У цей же період він фактично самоусунувся від управління державою, зосередившись на мистецтві, - писав вірші, п'єси, складав музичні твори, брав участь у змаганнях поетів та музикантів, в яких неодмінно здобував перемогу.
   Помер Нерон 9 червня 68 року, наказавши своєму секретареві перерізати собі горло дізнавшись, що сенат оголосив його ворогом народу. Це привело до громадянської війни, відомої як Війна чотирьох імператорів.


Середні віки
1307 - За наказом короля Франції Філіппа IV Красивого було розгромлено орден тамплієрів: по всій країні члени ордена були заарештовані і кинуті до тюрем, а майно ордену конфісковане. Приводом до цього стали звинувачення тамплієрів у єресі і чутки про відправлення ними диявольських обрядів. Орден темплієрів, котрий отримав назву від храму Соломона в Єрусалимі, був заснований в 1119 році і, поряд з орденами іоанітів та тевтонів, був одним із трьох рицарських орденів, заснованих в Святій землі. Після закінчення хрестових походів темплієри обрали місцем свого перебування Францію, де завдяки наданим їм привілеям, стали заможними людьми. Під тиском Філіппа IV проти темплієрів інквізиція почала судовий процес і тортурами змушувала зізнаватись у вигаданих злочинах, а гросмейстер ордену Жак де Моле був засуджений до спалення на вогнищі. У 1312 році папа Климент V розпустив орден.

Нова історія
1792 - В новій столиці США Вашингтоні закладено перший камінь в будівлю нової резиденції президента, котра з 1809 року стала іменуватись Білим домом (назва була юридично узаконена в 1902 році) із-за контрастності сіро-білих стін будівлі з червноними цегляними стінами навколишніх будинків.
   Першою столицею проголошених Другим континентальним конгресом 4 липня 1776 року незалежних від Великобританії Сполучених колоній стало місто Філадельфія і залишалось нею з невеликими перервами до 1783 року, коли у Філадельфії спалахнув бунт, що поставив під загрозу безпеку роботи парламенту. Це питання було розглянуто на Філадельфійському конвенті 1787 року, який затвердив нову редакцію конституції США і постановив виділити спеціальну територію для будівництва нової столиці.
   У 1790 році було прийнято рішення розмістити її в центрі існуючої на той час республіки - на межі штатів Меріленд і Вірджинія вздовж ріки Потомак і наступного року почалось будівництво міста за проектом французького архітектора Шарля л'Енфана. Того ж таки, 1791 року, було прийнято рішення назвати його на честь президент Джорджа Вашингтона, а округ в якому розміщувалась столиця - Колумбія, на честь жіночого символу США.
   Роком пізніше, 13 червня, розпочалось зведення резиденції президента за проектом ірландського архітектора Джеймса Хобана, якого вибрав особисто Джордж Вашингтон, побачивши його будівлю суду в окрузі Чарльстон (штат Південна Кароліна). За наполяганням Вашингтона Хобан переробив проект резиденції губернатора в Дубліні з триповерхової на двоповерхову, натомість розшивши її фасад. Будівництво резиденції закінчилось 1 листопада 1800 року і того ж дня в ній оселився президент Джон Адамс з дружиною.
   Із-за контрастності сіро-білих стін будівлі з червноними цегляними стінами навколишніх споруд з 1809 року президентську резиденцію, яку спочатку називали Президентський палац, стали іменувати Білий дім і ця назва була юридично узаконена в 1902 році за розпорядженням президента Теодора Рузвельта. У 1814 році під час Англо-американської війни Білий дім разом із Капітолієм згорів і був відбудований в 1817 році, а в 1948-52 роках був перебудований ще раз згідно із сучасними вимогами.
  Сьогодні у Білому домі шість поверхів (два підземних) загальною площею 5 100 м2, два з яких займає сім'я президента, який здійснює свою діяльність з управління країною в Овальному кабінеті, розташованому в лівому крилі будівлі, і його щорічно відвідує більше мільйона екскурсантів, які мають можливість побачити найкрасивіші та історичні приміщення, включаючи Східну, Зелену, Блакитну та Червону кімнати і Їдальню для офіційних заходів.


1812 - В ході війни 1812 року британські та індіанські війська під керівництвом сера Ісаака Брока розбили американську армію генерала Стефена ван Ренсселера у битві на Квінстаунських висотах біля Онтаріо, чим врятували Канаду від американської інтервенції - це була остання спроба американців захопити північні британські колонії.
1871 - У Києві відкрилась приватна чоловіча гімназія, заснована українським меценатом Григорієм Ґалаґаном як пам'ять про свого померлого сина. Колегія Павла Ґалаґана отримала на своє утримання великі маєтності в Полтавській і Чернігівській губерніях, а також велику бібіліотеку.

Новітня історія
1943 - Італія оголосила війну Німеччині, своєму колишньому союзнику по Вісі Берлін-Рим-Токіо, і вступила у бойові дії на боці союзників по антигітлерівській коаліції.
   Після разгрому італо-німецьких військ в Єгипті, втрати Лівії і одночасно загибелі 8-ї армії під Сталінградом в італійській еліті стала назрівати змова проти Беніто Муссоліні і на користь підписання миру з країнами антигітлерівської коаліції. Одна з таких змов виникла серед військових, причому П'єтро Бадольйо, колишній начальник Генерального штабу, вважав за необхідне змістити не тільки Муссоліні, але й короля, як такого, що скомпроментував себе зв'язком з фашизмом. Однак король Віктор Еммануїл сам приєднався до змовників і запропонував Бадольйо очолити новий уряд.
   10 липня 1943 року союзники почали висадку на Сицілії; 15 липня П'єтро Бадольйо сформував «запасний» урядовий кабінет. 25 липня Муссоліні був заарештований і усунутий від влади, а Бадольйо почав переговори з головнокомандувачем сил Антигітлерівської коаліції в Європі генералом Двайтом Ейзенхауером з приводу умов капітуляції, котра відбулась 8 вересня 1943 року. Цього ж дня союзницькі війська висадились на півдні Італії в Калабрії, а наступнго - поблизу Салерно і почали просування на північ Апенінського півострова.
   Ще навесні, коли Гітлер зрозумів хисткість влади Муссоліні, німецьке командування почало підготовку операції по окупації Італії, котра розпочалась в той же день, коли Італія капітулювала. Коли 10 вересня німецькі війська увійшли в Рим, генерал Бодольйо і королівська сім'я втекли до Бріндізі, на півдні Італії, де проголосили створення нового уряду.
   13 жовтня 1943 року Бадольйо почав здійсненя наступного етапу своєї угоди з Ейзенхауером - італійські війська взяли участь в операції союзників по звільненню Риму.
   Після її завершення 9 червня 1944 року маршал Бадольйо подав у відставку. Після війни Міжнародний трибунал намагався судити його, але в 1947 році всі звинувачення проти нього були зняті. Помер маршал П'єтро Бадольйо 31 жовтня 1956 року в родинному маєтку.


1944 - Після того як 11 жовтня 1944 року Радянський Союз анексував незалежну Тувинську Народну Республіку, вона увійшла до складу СРСР Тувинської автономної області в складі РРФСР.
1963 - 5 мільйонів британських глядачів дивились виступ The Beatles в програмі BBC "Недільний вечір в лондонському "Палладіумі". Вибух емоцій фанатичних прихильників групи, котрий за декілька місяців охопив і Америку, соціологи і журналісти дещо пізніше назвали "бітломанією".
1977 - Чотири палестинські терористи захопили німецький авіалайнер компанії Lufthansa і поставили умову звільнити 11-х членів німецького ультра-лівацького революційного угруповування Баадера-Майнгоф, відомого також як Фракція Червоної Армії, і 2-х турків, що відбували покарання в німецьких тюрмах. За командою палестинців літак перелітав з країни в країну, поки 17 жовтня не прибув до сомалійського міста Могадішу. Наступного дня німецький прикордонний спецназ взяв літак штурмом, звільнивши 86-х заручників і вбивши 3-х терористів. Серед командос було поранено лише одну людину.
1979 - «Don’t Stop ’Til You Get Enough» стала другою піснею Майкла Джексона, котра піднялась на першу сходинку американського хіт-параду.
https://youtu.be/yURRmWtbTbo


1990 - Сирійські і ливанські війська захопили президентський палац у Бейруті, змусивши капітулювати генерала Мішеля Ауна, котрий сховався у французькому посольстві.

Наш час
1992 - Леонід Кучма затверджений на посту прем'єр-міністра України.
2000 - В словацькому місті Гуменне відбулось урочисте відкриття пам'ятника Йозефу Швейку - на місцевій станції, згідно з романом Ярослава Швейка, зупинявся ешелон, в котрому бравий солдат під час Першої Світової війни їхав на Східний фронт.
2007 - У Дніпропетровську сталась одна з наймастабніших українських трагедій - в 10-поверховому житловому будинку Дніпропетровська відбувся вибух газу. Загинуло 23 людини, понад 20 госпіталізовані.
2010 - У Чилі пройшла успішна евакуація 33 шахтарів, які з 5 серпня протягом 69 діб були заблокованими під землею на глибині 700 метрів на мідній шахті Сан-Хосе.

Народились 13 жовтня
1887 - 18 квітня 1947, Йозеф Тісо, словацький римо-католицький священик, теолог і політик; президент Першої Словацької Республіки (1939–45 рр.). 130 років з дня народження.
1921 - 9 листопада 1991, Ів Монтан (Іво Ліві), французький співак (Mais Qu’est-ce que J’ai) і актор (Гран-прі, Такі ж коханці, як і ми, День, що запам'ятався назавжди).
https://youtu.be/JWfsp8kwJto


1925 - 8 квітня 2013, [Маргарет Тетчер, британський політик] Маргарет Тетчер (Маргарет Гілда Робертс), британський політик, перша жінка, що стала прем'єр-міністром Великої Британії (1979-90 рр.).
1931 - Раймон Копа (Копашевський), французький футболіст, кращий гравець Європи (1958), кавалер Ордену почесного легіону.
1933 - Марк Анатолійович Захаров, російський письменник, театральний і кінорежисер (Звичайне чудо, 12 стільців, Той самий Мюнхгаузен, Убити дракона, Формула кохання).
1935 - 6 червня 1995,  Савелій Крамаров, російський і американський комедійний актор ("Невловимі месники", "Велика перерва", "Джентельмени удачі", "Не може бути", "Москва на Гудзоні", "Танго і Кеш").
1935 - Олексій Козлов, російський джазовий музикант, саксофоніст (Арсенал).
1941 - Пол Саймон, американський композитор, співак, музикант (дует Simon and Garfunkel: Bridge Over Troubled Water, I Am a Rock, The Sounds of Silence, Cecilia; соло: Mother and Child Reunion, Me and Julio, Kodachrome, 50 Ways to Leave Your Lover, Slip Slidin’ Away).
1944 - Роберт Лемм, американський рок-співак, композитор, музикант (The Big Thing, Chicago Transit Authority, Chicago: Beginnings, Feelin’ Stronger Every Day, Saturday in the Park, Searchin’ So Long, If You Leave Me Now, Just You ’n’ Me, Hard to Say I’m Sorry; соло: Skinny Boy).
1957 - Кріс Картер, канадський кіносценарист і кінопродюсер («Секретні матеріали»). 60 років з дня народження.
1971 - Михайло Володимирович Старостяк, український футболіст ("Шахтар" Донецьк, збірна України).
1971 - Саша Барон Коен, британський актор («Борат», «Бруно», «Диктатор»).
1977 - Антоніо Ді Натале, італійський футболіст («Удінезе»). 40 років з дня народження.
1982 - Ян Торп, автралійський плавець, п'ятиразовий Олімпійський чемпіон (2000), восьмиразовий чемпіон світу. 35 років з дня народження.

Померли 13 жовтня
54 - Клавдій (Тиберій Клавдій Цезар Август Германік), 4-й римський імператор, завойовник Північної Африки і Британії; племінник Тиберія; зійшов на престол після смерті Калігули. 1963 роки тому, в 64 роки (нар. 1 серпня 10 до н. е.).
1815 - Йоахім Мюрат, французький політичний і військовий діяч, учасник революційних і наполеонівських воєн, маршал Франції (1804), король Неаполітанський (1808–15 рр.). 202 роки тому, в 48 років (нар. 25 березня 1767 р.).
1822 - Антоніо Канова, італійський скульптор, представник класицизму (Амур і Псіхея, Паоліна Боргезе в образі Венери). 195 років років тому, в 67 років (нар. 1 листопада 1755 р.).
1865 - Петро Петрович Гулак-Артемовський, український поет, байкар ("Пан і собака", "Солопій та Хівря", "Тюхтій та Чванько"). 152 роки тому, в 75 років (нар. 27 січня 1790 р.).
Батько і син. Байка
Ей, Хведьку, вчись! Ей, схаменись! —
Так панотець казав своїй дитині: —
Шануйсь, бо, далебі, колись
Тму, мну, здо, тло — спишу на спині!"
Хведько не вчивсь — і скоштовав
Березової кашки,
Та вп'ять не вчивсь і пустував —
Побив шибки і пляшки;
І, щоб не скоштувать од батька різочок,
Він різку впер в огонь та й заховавсь в куток.
Аж батько за чуб — хіп! — і, не знайшовши різки,
Дрючком Хведька разів із шість оперезав!..
Тоді Хведько скрізь слізки
Так батькові сказав:
"Коли б було знаття, що гаспидська дрючина
Так дуже дошкуля, то, песька я дитина,
Коли б я так робив:
Я б впер дрючок в огонь, а різки б не палив!"

29 октября 1827 г.

 
1987 - Волтер Браттейн, американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1956) за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту (разом з Дж. Бардіним і В. Шоклі). 30 років років тому, в 85 років (нар. 10 лютого 1902 р.).
1990 - Ле Дик Тхо (Фан Дінь Кхай), в'єтнамський політик, один із засновників комуністичної партії Індокитаю (1930), лауреат Нобелівської премії миру (1973), прийняти яку він відмовився. 27 років тому, в 79 років (нар. 14 жовтня 1911 р.).
2016 - Пхуміпон Адульядет (Рама ІХ Великий), король Таїланду з династії Чакрі (1946-2016 рр). 1 рік тому, в 89 років (нар. 5 грудня 1927 р.).
 
0
Комментариев
0
Просмотров
347
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.