В Сумах ЧП

Блоги, Віктор Бобиренко
12 сентября 2011 в 12:49
Справедливість - поняття відносне. Проте кожен має для себе зробити висновки

В Сумах ЧП. У ніч з 8 на 9 вересня чотирьох дівчат з філологічного факультету педуніверситету не пустили ночувати до гуртожитку.
Вони попередили вахтера, що йдуть на вечірку до подруги в нічний клуб і будуть о другій ночі. А прийшли о пів на третю. Цим вони розгнівили бабусю вахтерку і вона їх не впустила. Щоб і їм, і іншим «нєповадно било». Дівчата ночували на зупинці. А вночі зараз холодно. З розмов із студентами дізнався, що це не вперше. Такі ж випадки траплялися раніше і у цьому гуртожитку, і в гуртожитках СНАУ. Це факт.
Просто вперше попалися горді студентки, які вирішили поборотися за своє право бути людьми. А їх попередниці підгинали плечі і ковтали образу.
Справедливість – поняття відносне. Дівчата вважають, що з ними повелися не те що несправедливо. Об них витерли ноги. Вахтерка ж вважає, що вона вчинила справедливо, бо дівчата порушили правила внутрішнього розпорядку. Кожна людина з цього факту робить свої висновки і робить власні оцінки.
Студентки порушили правила внутрішнього розпорядку гуртожитку. А вахтерка – статтю 32 Конституції України, в якій говориться про право людей на житло і власну домівку, до якої їх не пустили.
Особисто для мене – це ЧП. Вахтерку слід обов’язково звільнити. Адже вона, за функціональними обов’язками має дбати про безпеку студентів. А вона навпаки – зробила усе, щоб піддати небезпеці життя і здоров’я молодих дівчат, батьки яких, як платники податків платять їй і пенсію, і зарплату.
Проте, готовий битися об заклад, що її не звільнять. Бо буде прецедент. Бо чомусь завжди в конфлікті вахтера чи коменданта із студентами адміністрації вузів у 90% випадків не на стороні студентів. Хіба можна дозволити, щоб на вимогу студентів звільняли працівників вузів? Вони ж на голову завтра сядуть.
Прикро, що це сталося в моєму рідному вузі. Коли я був студентом ми б уже не вийшли на пари. Десь у Польщі вже давно б студентська профспілка оголосила страйк. Десь у Лондоні чи Парижі студенти вже б будували барикади.
Тому ми і живемо погано, що нам боляче лише тоді, коли вчинили несправедливість по відношенню до нас. А коли зробили боляче іншим – нас не хвилює. Ми завжди проходимо мимо, коли когось б’ють. Адже б’ють не нас. Принцип більшості: моя хата з краю.
Особисто для себе я вже давно визначився: у конфлікті адміністрації і студентів я завжди на стороні студентів. Хоча поважаю багатьох людей серед керівництва сумських вузів. Просто такий у мене принцип.
Хотілося б, щоб оцінку цій ситуації дали і мер міста, і губернатор. І визначилися, за кого вони. І хто винуватий: студенти чи вахтер?
Власне треба щоб подумав кожний. Може ж поняття про справедливість у нас схожі?
Віктор Бобиренко
 

-2
Комментариев
50
Просмотров
20437
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.

Комментарии

Абсолютно симптоматична подія, яка ще раз показує наскільки совок і досі керує нашим життям. Україна так і залишилась країною вахтерів та комендантів. До речі, Ігор, щодо "правомірності" дій ублюдочного вахтера, я абсолютно впевнений, що інструкція не передбачає ночівлю дітей на вулиці. Це, як мінімум, її вільне трактування надмірно ретивим виконавцем. А як максимум - звичайний садизм, бо я насправді думаю, що вахтер отримала моральне і фізичне задоволення від свого вчинку. І якщо приїде батько тієї дитини і натовче пику тому вахтеру (не дивлячись на стать) - я його засуджувати не буду.

І що ви пропонуєте? Перетворити гуртожиток на "проходной двор"? Коли студенти заселялися - їх знайомили з розпорядком: вхід до гутрожитку виключно до 23.00 (чи до скількох там). "Кто нє успєл - тот опоздал". Не подобається? Ніхто не силує. Хочете припиратись додому о 4-й ранку? Знімайте квартиру, хто ж заважає?
Має бути дисципліна. Сьогодні вони явилися до гуртожитку посеред ночі, і обурюються, що їх не пустили. А завтра вони прийдуть на кінець пари і обурюватимуться, що професор не почав для них читати з початку і не пересунув розклад для всього потоку.
На ЗНО, якщо не встиг на призначений час - до побачення наступного року. І нікого не хвилює чому ти спізнився - правила є правила. А тут, чомусь, ви пропонуєте на правила начхати...

Прошу Мінаєва прокоментувати цю тему. Все таки в цьому місті понад 8 тисяч студентів живе в гуртожитках. Чи може Мінаєв (Чмирь, Табачник, Азаров, Ющенко, Медуниця, Васильєв, Кудренко, Єпіфанов чи хтось, хто вчився у вузі), коли був студентом, ніколи не запізнювався в общагу?

А в котрий раз ці дівчата "запізнилися в общагу"? Вперше? Чи може в ..надняте?

Браво, Алєксєй Іванов!
Загалом правильно. Потрібно міняти правила гри, тобто нормативні документи, і повинно це робити студентське самоврядування. Принаймні ці проекти змін пропонувати. Але... І вуз (його адміністрація) повинен приводити свої нормативні документи у відповідність до Законів України. Але... В обовязках вахтера записано не змушувати виконувати студентів тупі правила, а "забезпечувати безпеку студентів". Тьотка мала пустити студенток, а вже потім писати на них "тєлєгу". Ось так.

Бред какой-то несете.
Вахтера брали на работу, где в перечне ее обязанностей написано "следить за тем, что бы студенты соблюдали правила общежития". Если она следить не будет ее уволят за невыполнение своих обязанностей. А вы предлагаете уволить ее за соблюдение своих обязанностей. Нашли стрелочника? Если вы хотите, что бы студенты ходили и выходили из общежития когда хотят, то надо менять "правила", а это решает администрация, а не вахтер. Если вахтеру скажут встречай пьяных студентов в 3 утра с хлебом солью, то она и будет встречать. А пока правила другие.
P.S. Насколько мне известно Тобачник подготовил распоряжение, что бы впускали студентов после 23 часов в общежитие. За исключением пьяных и если с лицами не проживающими в общежитии.

Про "західний" шлях:
якщо в Лондоні прийде людина до магазину і скаже, що не має за що купити їжу - її обов'язково нагодують, ще й на дорогу дадуть

Я не знаю, как в Лондоне. Там у них , говорят и собака друг человека...Smile
А если серьёзно, то я продолжаю настаивать, на том что наша основная беда в неуважении к законам. Кант говорил: "Свобода - наивысшая степень детерминированности мира". То есть свободным можно быть только в том случае, когда ты знаешь, где твоя свобода заканчивается, Вот у девочек этих не возникает же мысли прыгнуть с пятого этажа и полетать. Потому что даже филологи знают, что эф равно эмжэ. И никто не надеется, что для него лично законы Ньютона отменят и он полетит. А девочки надеялись, что для них законы отменят. И даже похоже обиделись, что этого не случилось. Точно также надеются ( и часто успешно) те, для кого добрые знакомые отменяют закон о том, что из бюджета воровать нельзя и так далее.
А милосердие - оно конечно да. Оно выше закона

С точки зрения правил внутреннего распорядка (то есть закона в данном месте) вахтёр поступила абсолютно правильно. А вот с точки зрения "души"... Ну не душевно она, конечно, с девочками повелась. Далее вопрос. Мы живём как: по закону или как по душам договоримся? По душам - это точно не западный путь. Это путь азиатский, российский, совковый, в худшем смысле этого слова. Зато наш. Потому что я бы тоже девочек ночевать пустил Smile

Пам'ятаю одну з перших "перестроєчних" статей у газеті "Правда". Там йшлося про тракториста, який пішов під лід разом з трактором, до останньої секунди намагаючись урятувати "казьонну" техніку. Саме тоді вперше ставилось питання про співмірність людського життя і здоров'я з державним майном. З тих пір багато чого змінилося, але "казьонне" ставлення до людей залишилося...