Выучили вас на свою голову - облысели все

Блоги, Костянтин Єлішевич
16 июля 2019 в 23:03
Героїня культового радянського фільму говорила - “Ошибки учителей менее заметны, но в конечном счете обходятся людям так же дорого”.
Останнім часом в Україні відбулося багато змін - медицина, поліція, зовнішня політика, децентралізація. На їх фоні освітня реформа трохи “загубилася” - але це не значить, що вона відіграє менш важливу роль.

Самі громадяни оцінюють реформи скоріше негативно - і освітня не стала винятком. Наприклад, соцопитування 17-го року показало, що її підтримали тільки 11% респондентів, натомість 29% виступили проти.

У свою чергу міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час нещодавнього візиту на Сумщину наголосила - це марафон на десятиліття. За її словами, протягом трьох років інвестиції в освіту зросли зі 129 до 246 млрд. грн. Нині ж уряд планує змінити оплату праці, аби збільшити заробітки - зокрема, вихователів у дитсадках і молодих вчителів.  

Втім, останнім створює проблеми не лише низька зарплата, а й обов’язкові 3 роки відпрацювання після вишу - випускники змушені їхати на роботу в райони і села, місцеві ж ради часто не хочуть давати їм житло і компенсувати комуналку. Про це заявив очільник директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН Олег Шаров на зустрічі з сумськими журналістами, організованої в рамках спільного проекту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства.

Цьогорічну вступну кампанію Шаров вважає успішною, хоча її тривалість скоротилася - майже всі заяви подаються в електронному вигляді. Але є  велика проблема - за 10 років кількість студентів скоротилася ледь не вдвічі. Втрата Криму і частини Донбасу, плюс демографічна криза - а от вишів поменшало тільки на 10%. Тож давно назріла оптимізація за ленінським принципом “Лучше меньше, да лучше”. Як приклад сильного вишу він навів Сумський державний університет.

Натомість доктор наук, професор СумДУ і економіко-гуманітарного університету м. Бєльсько-Бяла (Польща) Сергій Ілляшенко  категорично стверджує - “Політика МОН, попри задекларовані високі цілі, нічого спільного з ними не має. Бюрократизація, створення потенційно корупційних структур, “експерименти” з об’єднаннями кількох шкільних дисциплін в одну, зміни правил оформлення дисертаційних робіт, продукування маси нормативних актів тощо – це імітація діяльності і нічого більше. 

Виші віддано на “відкуп” ректорам, багато з яких фактично стали повновладними феодалами, а викладачі - безправними кріпаками. Проте на численні звернення Міносвіти не реагує - в результаті кращі спеціалісти емігрують або йдуть у інші сфери діяльності. А “натаскування” випускників на ЗНО й ігнорування предметів, що до нього не включені, призвело до різкого зниження рівня підготовки”.

Перебуваючи у Сумах, Лілія Гриневич відвідала аграрний університет, назвавши його одним із кращих. Згодна з цим і в.о. міністра аграрної політики Ольга Трофімцева - але на її переконання, 17 профільних вишів Україні не треба, це нівелює цінність диплому. На селі необхідні спеціалісти середньої ланки - технологи, ветеринари, зоотехніки, тож слід готувати кадри для конкретних компаній, поєднуючи теорію з польовою практикою.

Проректор з навчальної роботи СНАУ Валерій Жмайлов підкреслює, що саме такий підхід і взято за основу - “Якість досягається за рахунок інтеграції освітнього процесу та практики на підприємствах аграрного бізнесу - зараз співпрацюємо з 40 працедавцями. А починаючи з четвертого курсу, наші вихованці мають можливість офіційно починати трудову діяльність.

Діє міжнародний проект Еразмус+ із двома німецькими вишами, одночасно з нашим дипломом студенти отримують диплом магістра університету «Вайєнштефан». Спеціальність успішно акредитовано європейським агентством AСQUIN. Таким чином, можна стверджувати, що кількість вишів обов’язково буде трансформуватися у якість підготовки. Навчальні заклади, які не витримають конкуренції через втрату абітурієнтів, будуть вимушені згортати діяльність на ринку освітніх послуг”.

Кандидат політичних наук, старший викладач СумДУ Микола Назаров також вважає, що проблема частково вирішується сама собою - “Це питання є актуальним вже не перший рік, але припинити діяльність закладу вищої освіти не так просто. Тому зараз відбувається “природній відбір”: заклади, які забезпечують набори студентів (у тому числі іноземних) і залучають фінанси на наукові розробки, успішно працюють, а ті, хто не може - вимушені об'єднуватися з більш успішними чи припиняти існування”.

На думку доцента СНАУ, кандидата історичних наук Анатолія Гончаренка, “Вузів у нас забагато, це факт, бо на початку незалежності відкривали що і де завгодно. Тому деякі державні і майже всі приватні мають низький рівень, упала якість і шкільної освіти.

Крім того, знизилася соціальна значущість професії - вчитель не повинен мати маленьку зарплату та думати, як прогодувати родину. А батьки досить часто звинувачують педагогів у проблемах своїх дітей. Що ж до ЗНО - у тій же Східній Європі є країни без нього - Польща, Чехія та ін. Цікаво, що там у вузах вчаться ті, хто в Україні не здав ЗНО”.

Його колега, викладач СНАУ Наталія Гресь каже - “Виші з кожним роком все гостріше відчувають проблему суттєвого зменшення кількості абітурієнтів та конкуренції між собою. Дійсно, злиття закладів одного профілю дозволить утворити провідні університети за європейським зразком. Але цей процес повинен здійснюватись не шляхом поглинання потужнішим університетом меншого (не обов’язково слабшого чи гіршого), а об’єднанням на засадах рівноправного партнерства”.

Чи суттєво відрізняється ситуація в районах? Викладач історії та суспільних дисциплін Глухівського коледжу Євгенія Антонова розповідає - “Цього року наші студенти вперше здавали підсумкову атестацію в форматі ЗНО з історії України - маємо 100-відсотковий результат. Завдання суттєво змінилися: акцент нині робиться не тільки на знання матеріалу, а й на логіку та уважність.

Стосовно скорочення вишів - до Глухова приїжджав волонтер з Ірландії, він казав, що у нас вища освіта дуже доступна, а так не повинно бути. Я з ним у певній мірі згодна, оскільки велика кількість ВНЗ призводить до надлишку спеціалістів, які в подальшому не можуть себе реалізувати в обраній професії”.

Для нашого регіону т.зв. оптимізація є особливо дражливою темою - 2004 року тодішня влада намагалася штучно об’єднати три провідні виші обласного центру в Сумський національний університет. Як результат - відома на всю Україну студентська “революція на траві”, де-факто пролог першого Майдану. Тож нова спроба нав’язати зміни “згори”, без урахування думки сумчан так само може завершитися фіаско.

“Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя” - закликав співвітчизників Тарас Шевченко. Після дострокових парламентських виборів буде сформовано новий уряд і ймовірно, освітню сферу знову чекатимуть пертурбації. Та головне, аби наслідком чергового “наближення до євростандартів” не став ще активніший виїзд української молоді до Європи через неможливість проявити талант на Батьківщині. 
0
Комментариев
0
Просмотров
4474
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.