На цей час уже багато досліджено і написано про проблему вини за розв’язування ІІ Світової війни. Кров’ю історії і майже кров’ю самих істориків, але історична правда поступово перемагає ідеологічну демагогію.
Багато хто пам’ятає, як «туго» проходило питання про Пакт Молотова-Ріббентропа на І-му з’їзді народних депутатів СССР. Адже сам «додатковий протокол» як і тема взагалі були засекречені. І багатьох тоді цікавило питання: звідки Захід знає про цю суперсекретну тему? Чи не з газет?
З’ясовується, що так. Колосальна історична інформація, яку несуть у собі газетні повідомлення, хай навіть і такі, які відображають особисту позицію журналіста (а як же без неї?) може нейтралізувати будь-яке засекречення самих документів. Якщо, звісно, не засекретять і газети...
В Британському Imperial War Museum існує досить широка експозиція про підготовку і розв’язування війни. Можна зайти, сісти за столик і полистати копії газет, в т.ч. і кінця серпня – вересня 1939 року.
Як же реагувала на на ці події британська преса? Заголовки говорять самі за себе: «Німецький пакт з Совєтами підписано», «Повний текст прочитаного в Берліні» тощо (Копія 1). А 24 серпня лондонська "Дейлі телеграф" писала на першій сторінці, що радянсько-німецький пакт "зробив війну більш вірогідною". І повідомляла, що радянські офіційні особи "демонструють здивування", коли їм про це повідомляють.
"Неприємний сюрприз", цитувала та ж газета днем пізніше прем'єр-міністра Чемберлена - класичний англійський "understatement", недомовленість, стриманість.
Чого не можна сказати про заяву одного з відомих лідерів торі Генрі Пейджа Крофта, опубліковану газетою "Манчестер Гардіан" (нині просто "Гардіан") 29 серпня. "Ми нічого не втратили внаслідок підступності Росії, а, навпаки, в моральному відношенні воно тільки підсилить нас", заявив Крофт, пояснивши, що його сильно бентежить перспектива битися за свободу на одній стороні з "державою, яка знищила всі свободи".
У тому ж номері газета надрукувала карикатуру, на якій зображені Гітлер, Гебельс, Герінг та інші нацистські лідери, одягнені в косоворотки і танцюючі навприсядки. Називається карикатура "Російський танець", а підпис під малюнком говорить: "Товариство друзів Радянського Союзу, Берлінська секція".
Проте переважній більшості газет було явно не до сміху, і всі їх публікації носять куди більш тривожний характер. Оптимізм Генрі Крофта мало хто поділяв.
Так, уже згадувана «Daily Telegraph» за 19 серпня 1939 року писала:
«Радянські війська вчора продовжили швидке вторгнення в Польщу, взявши Вільно..., досягаючи Брест-Литовська...»
І далі:
«У Брест-Литовську вони зустріли німців, і пізно ввечері, на конференції, як повідомляється, відбувається врегулювання відповідних зон окупації в Польщі». (Копія 2)
Попереду були: Брестський парад, Варшавське гетто, «радянізація» Західної України, Катинь...
Дійові особи бралися «вершити долі» народів.