Реклама на сайте Всі Суми: (0542) 77-04-78 vsisumy@gmail.com

Хрещення Київської Русі-України

Светлана Антонова
Светлана Антонова 29 июля 2020 в 09:08
28 липня в Україні святкують День Хрещення Київської Русі. Це свято, яке йде корінням в X століття, відзначається в нашій країні на державному рівні з 2008 року.

«Христе-Боже, що сотворив небо і землю! Споглянь на нових людей цих і дай їм, Господи, пізнати Тебе, істинного Бога, як пізнали Тебе християнські країни. Утверди в них правильну й непохитну віру і мені поможи, Господи, проти диявола, щоб переміг я хитрощі його, надіючись на Тебе і Твою силу».

Глибокодуховні слова молитви Святого Володимира, які він промовляв у день хрещення Київської Русі-України.

Коли хрестили Київську Русь

День 28 липня був прийнятий православною церквою як день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира, коли в 988 році він прийняв хрещення сам, а потім хрестив киян у водах Дніпра.

У літописах є інформація, що християнство на землях Київської Русі з'явилося задовго до того, як князь Володимир хрестив Русь. Історичні дані свідчать про те, що у 882 році князь Аскольд намагався впровадити християнство, але початок поширенню православ'я на Русі поклала свята княгиня Ольга, яка прийняла хрещення в Константинополі в 955 році.

Чому князь Володимир вирішив хрестити Київську Русь

Історики називають кілька причин, які спонукали князя Володимира Великого хрестити Київську Русь. Головною з них стало бажання київського князя об'єднати слов'янські землі, щоб зміцнити державу. Він розумів, що для цього потрібна єдина релігія. За переказами, в 986 році князь Володимир пройшов "випробування вір". Він прийняв послів від католиків, мусульман та іудеїв, які пропонували йому прийняти свою віру. У літописах зазначено, що князь знайшов безліч аргументів проти цих вір і віддав перевагу християнству, так як за допомогою цієї релігії можна було ще й зміцнити зв'язки з Візантією.

Зцілення князя Володимира перед хрещенням Київської Русі

Є інформація, що хрещенню Русі передувала значна
подія, яка укріпила віру князя Володимира ще більше. Перед хрещенням київський правитель сильно захворів і раптово осліп, але після Таїнства Хрещення до нього відразу повернувся зір, і він вигукнув: "Тепер я пізнав Бога істинного!". Князь був упевнений, що прозріння до нього прийшло тільки завдяки прийняттю християнства, тому твердо вирішив хрестити Київську Русь і всіх жителів держави.

Сам Володимир хрестився в Херсонесі, там він збудував церкву святого Василя – саме таке ім'я Володимиру дали при хрещенні. Повернувшись до Києва, князь також охрестив своїх синів і підданих, а потім знищив усі язичницькі ідоли та вівтарі. На стародавньому капищі також було збудовано церкву святого Василя, а потім і Десятинну. З історичних літописів відомо, що кияни спускалися до Дніпра, щоб охреститися саме на місці сучасної Поштової площі в Києві.

Пізніше, в XIX столітті, в пам'ять про цю велику подію, на місці хрещення побудували найбільший в нинішньому Криму Володимирський собор. Починали будівництво в 1861 році, за часів імператора Олександра II, а закінчили в 1894, при Олександрі III. На першому поверсі двоповерхового храму і тепер зберіглася церква, в якій, за переказами, хрестився князь Володимир.

З жорсткого правителя в щедрого государя: як хрещення Київської Русі змінило князя

Відомо, що до хрещення Русі князь Володимир поклонявся язичництву і був жорстоким правителем, який любив гучні бенкети. Після того, як сам прийняв християнство і охрестив киян, він сильно змінився. Згідно з історичними даними, після хрещення Русі князь Володимир почав влаштовувати при дворі свята і благодійні обіди для простих людей, а також почав будівництво християнських храмів.
Одними з перших з'явилися Десятинна церква, на яку князь виділив десяту частину своїх доходів, і Межигірський Спасо-Преображенський чоловічий монастир.
При церквах почали відкриватися школи та бібліотеки. У Десятинній церкві був похований князь Володимир і його християнська дружина Анна.

"Коли Володимир жив у законі християнському, надумав він спорудити камінну церкву святої Богородиці (відому як Десятинну, першу кам'яну на Русі) і, пославши послів, привів майстрів із греків і почав зводити. А коли скінчив споруджувати, прикрасив він її іконами і поручив її Анастасові корсунянину, і попів корсунських приставив служити в ній. Він дав сюди все, що взяв був у Корсуні, — ікони, і начиння церковне, і хрести", - говорить нам Літопис.

Споруджено Десятинну церкву в 989—996 роках. Будівля була хрестовокупольним шестистовпним кам'яним храмом. На початку XI століття постраждала від великої пожежі. Згодом її відбудували та оточили з трьох боків галереями. Десятинну церкву оздоблювали мозаїки, фрески, різьблені мармурові та шиферні плити. Ікони, хрести та церковний посуд було привезено з Корсуня.

Вважається першою кам'яною церквою Київської Русі. Церкву зруйновано під час монгольського штурму Києва 1240 року. Залишки фундаменту Десятинної церкви разом із містом Володимира є пам'яткою національного значення.

Десятинна церква - перша велика споруда Києва, оздоблена мозаїками та фресками. З її багатого художнього оснащення збереглося лише кілька невеличких фрагментів монументального малярства, за якими не вгадується розпис загалом.

Однак фрагмент верхньої частини обличчя невідомого святого вражає винятковою майстерністю гармонійного узгодження теплих і холодних кольорів. Динамічно окреслені брови, великі виразні очі засвідчують високий рівень майстерності, основу якого становлять закладені глибинні творчі традиції.

Поява перших гривень

У момент хрещення Київської Русі виник дефіцит грошей в державі. У зв'язку з цим почали з'являтися перші гривні, відлиті з монет, які раніше вийшли з обігу. Зразками для них послужили візантійські монети того часу.
На більшості монет Володимира зображено князя, що сидить на престолі, і розміщено напис: "Владімѣр' на столѣ" (Володимир на престолі).
Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, поширенню писемності, створенню визначних пам'яток літератури. Під його впливом розвивалися живопис, кам'яна архітектура, музичне мистецтво, розширювалися і зміцнювалися культурні зв'язки Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи.

День хрещення Київської Русі — України: як з'явилося державне свято
День хрещення Київської Русі заснували державним святом в 2008 році. Відповідний указ "Про День хрещення Київської Русі-України" підписав тодішній президент України Віктор Ющенко. Такою назвою указу відзначали, що саме Україна є спадкоємцем історичних традицій Київської Русі.

Для українців це свято символізує спадкоємність тисячолітньої історії України, нації і держави. Це — символ неподільності Українського народу і його єдності навколо ідеї сильної держави і віри. Це символ соборності усіх українців і всіх українських земель навколо рідної державної і духовної столиці — Києва, єдності нашого державного і духовного начала.

Антонова Світлана
Сумська ОУНБ


 
2
Комментариев
0
Просмотров
407
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.