Фантастика керована сучасністю

ВС 30 марта 2023 в 11:00
Колектив хірургічного відділення №1 КНП "Клінічна лікарня №5" СМР постійно підвищує свою кваліфікацію.
Досвід роботи КНП «Клінічна лікарня №5» СМР, або історія про те, як в умовах війни провідний медичний заклад міста Суми продовжує і стабільно працювати, і невпинно втілювати новітні технології, які служать людям



Кадровий потенціал, сучасне обладнання і технології – успіх лікарні

Незважаючи на криваву гібридну війну, яка виснажує, випробовує на міць українську націю, у країні працюють державні інституції, у тому числі медичні заклади. Їх важливу, життєстверджуючу місію важко переоцінити. Команда професіоналів КНП «Клінічна лікарня №5» СМР не лише продовжує стабільно працювати, а й з думкою про майбутнє удосконалює структуру надання медичних послуг. Така вже невід’ємна, давня традиція П’ятої – ніколи не зупинятися, і навіть війна не змогла зламати нестримний дух новаторства, прагнення до самовдосконалення. Директор медзакладу В’ячеслав ПЕТРЕНКО стверджує, що новітні технології, кадровий потенціал, сучасне обладнання мають втілитися у спільний успіх та бути надійним захистом здоров’я пацієнтів.



В’ЯЧЕСЛАВ ПЕТРЕНКО Директор Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня №5» Сумської міської ради



«Важливо стратегічно планувати роботу лікувального закладу. Технології в медицині розвиваються дуже швидко. Для успішної роботи необхідно враховувати два основних фактори – оновлення кадрового потенціалу та оснащення лікарні сучасним обладнанням, – говорить директор підприємства В’ячеслав Петренко і продовжує. – Наша лікарня є базовою для проходження інтернатури хірургічного напрямку та ряду інших спеціалізацій. Перспективні лікарі проявлять себе уже на другому курсі навчання. Вони відразу проявляють себе жвавим інтересом до новинок медицини і не бояться важкої праці. І тому швидко стають «на ноги» як професіонали. Саме таких молодих спеціалістів ми залишаємо працювати в лікарні.

Досвідчений керівник лікарні є сам за спеціалізацією хірургом, тому спілкуючись з молодими інтернами, майбутніх перспективних лікарів-хірургів бачить відразу. «Допитливий, професійно виважений, підготовлений, працює з великим ентузіазмом. Йому притаманне бажання освоювати все новітнє, він знаходиться на правильному шляху і тому в нього завжди все доречно», – так про Дмитра ЯБЛОЧНИКА говорить керівник закладу В’ячеслав Петренко і бажає йому великого професійного росту в складній, але цікавій професії.

Як досвідчений менеджер медичної галузі, В’ячеслав Петренко, ще у 2020 році зробив акцент на розвитку ендоскопічного напрямку у структурі багатопрофільної хірургічної служби.

Далекоглядне управлінське рішення втілилося у наступних кроках: лікарня придбала дороговартісне обладнання для діагностики та виконання малоінвазивних ендоскопічних втручань. Паралельно колишні інтерни, молоді спеціалісти – Дмитро ЯБЛОЧНИК та Максим ХАХАЛЄВ розпочали проходити навчальний курс для оволодіння новою спеціалізацією.



ЯБЛОЧНИК Дмитро Анатолійович лікар-ендоскопіст,ургентний хірург хірургічного відділення №1 КНП «Клінічна лікарня №5» СМР


Шлях хірурга: від мрії до реальності

Лікар-ендоскопіст КНП «Клінічна лікарня №5» СМР Дмитро Яблочник згадує, що з раннього дитинства його життя тісно пов’язане з медициною. Хірургом був його дідусь і частенько брав допитливого онука до себе в лікарню.

Спостерігаючи за вправними рухами дідуся, Дмитро закохався у гуманну професію медика і почав мріяти про професію хірурга, щоб допомагати людям. Народився Дмитро Анатолійович в місті Конотоп Сумської області, де отримав середню освіту. Коли ж настав час обирати майбутню життєву стежину, вирішив вступити до медичного вузу, інші варіанти навіть не розглядалися. Мама Дмитра теж медик – медична сестра кардіологічного відділення, а його батько, хоча зовсім не пов’язаний з медициною, але саме він наполіг, щоби син навчався у медичному університеті. Під час літніх канікул Дмитро Анатолійович приїздив до Конотопу і з великим задоволенням працював з дідусем у лікарні, опановуючи спеціальність медбрата: ставив уколи, крапельниці, вимірював тиск і так навчився робити основні медичні процедури та маніпуляції.




«У студентські роки, коли навчався в університеті, – розповідає Дмитро Яблочник, – мене цікавили онкологія та неврологія, але згодом свій вибір зупинив на хірургії. Інтернатуру проходив у хірургічному відділенні №1 «Клінічної лікарні №5». Сподобався дружний колектив відділення, відразу впало в око сумлінне ставлення до роботи усього персоналу. Старші колеги вимогливо й справедливо ставилися до нас – молодих лікарів, змістовно та професійно аргументували зауваження, завдання. Якщо траплялися невдачі, помилки – на допомогу приходили наставники. Вони, як правило, підстраховували, допомагали, навчали. А якщо є бажання – то навчитися завжди можна і ніхто та ніщо не стане на заваді».

Наш співрозмовник згадує важливий момент, коли після закінчення інтернатури завідуючий відділенням Олександр ПЕРЕРВА допоміг молодому хірургу визначитися з подальшим місцем працевлаштування, давши чітко зрозуміти: безальтернативно, лише П’ята лікарня і ніяка інша!
Дмитро Яблочник розповідає: «Олександр Олександрович заохочував, надихав, надавав впевненості, віри в свої сили. Він брав на себе відповідальність, виконуючи обов’язки асистента під час перших моїх операцій. Ви ж розумієте наскільки це важливо, коли поруч асистує завідуючий відділенням – це великий аванс довіри, підтримка, яка дорогого вартує!».

Дмитро Яблочник вже четвертий рік поспіль працює на посаді лікаря-ендоскопіста, ургентного хірурга, і упродовж півтора року разом з командою колег він успішно проводить ендоскопічні операції.


Ендоскопічна хірургія – супертехнології, де працюють лише професіонали

Лікарі хірургічного відді¬лення №1 Дмитро Яблочник та Максим Хахалєв говорять, що процес навчання триває постійно. Вони згадують, що коли потрапили на курси до Харкова, доводилось багато вчитися і розбиратися в теорії, а коли прийшов час практики, освоювали сучасне обладнання, завдяки якому можна робити складні операції незалежно від віку пацієнта. Дмитро Яблочник та Максим Хахалєв повернулися до рідного міста під великим враженням та з колосальним багажем нових знань.
На власному досвіді вони переконалися, що сучасне хірургічне обладнання дозволяє виконувати широкий спектр оперативних втручань, зокрема, робити ендоскопічну ретроградну холангіопанкреатографію та папілосфінктеротомію при патології жовчовивідних та панкреатичних протоків.

Для проведення ефективного ендоскопічного лікування шлунково-кишкового тракту (ШКТ) операційний блок «Клінічної лікарні №5» обладнаний сучасною цифровою апаратурою:
* С-ДУГА – забезпечує виконання рентген-діагностики в реальному часі, у всіх можливих проекціях, а також здійснює рентген-контроль під час ендоскопічних та хірургічних операцій.
* Лапороскопічна стійка є візуалізацією надвисокої роздільної здатності з високотехнологічним електро¬хірургіч¬ним блоком Ethicon Gen11 (з технологіями Harmonic і EnSeal). Це обладнання дозволяє виконувати лапароскопічні операції будь-якої складності.

Також в арсеналі операційного блоку нашого закладу:
* відеодуоденоскоп Pentax – аппарат, призначений для візуальної діагностики патологій дванадцятипалої кишки та проведення ендо¬хірургічних операцій панкреато-біліарної зони: РХПГ (ретроградна холангіо-панкреатографія), ЕПСТ (ендоскопічна папілос¬фінктеротомія), видалення конкрементів з холедоха, встановлення біліарних і стентування дванадцятипалої кишки, висічення пухлин.



Тонкощі ендоскопічної хірургії

Технології стрімко удосконалюються і сьогодні одним із основних інструментів хірурга стала ендоскопічна стійка з відеодуоденоскопом Pentax, де є бокова оптика, яка дозволяє точніше візуалізувати поле хірургічних втручань. Відеопроцесор виводить зображення на екран і допомагає контролювати весь процес.

Як відзначають самі лікарі-хірурги, процес операції вражає тим фактом, що лікар оперує мініатюрним інструментом на далекій відстані. А маніпуляції здійснюються через пальці рук хірурга – і все це робиться естетично, акуратно. Дмитро Яблочник: «Коли спостерігаєш хід операції через монітор екрану – то складається враження, що інструмент, скальпель нібито літають. Насправді ж усі рухи мають бути надточними, зайві – неприпустимі, бо операція відбувається на живій тканині розміром 2-3 мм».

Максим Хахалєв продовжує думку колеги й говорить, що усі ендоскопічні операції ШКТ є малоінвазійними, вони виключають розрізи, а доступ до ураженої ділянки відбувається через ротову порожнину. Як правило, після такої операції у пацієнта нічого не болить, немає розрізів, немає моменту зняття швів, тривалої реабілітації і вже наступного дня прооперований може перебувати у домашніх умовах.

У якості переконливого аргументу Дмитро Яблочник розповідає про нещодавно проведену операцію зі стентування холедоха. Пряма мова лікаря: «У пацієнта в жовчних протоках був виявлений конкремент (камінець розміром понад 1,5 см), який знаходився в інтрапанкреатичній частині холедоха. Камінець повністю перекрив просвіт протоку та заблокував вихід жовчі до дванадцятипалої кишки. Внаслідок цього у пацієнта виникла механічна жовтяниця, гострий біль в правому підребер’ї, висока температура тіла. Після папілосфінктеротомії, через значний розмір та форму конкремента його не вдалось дістати за допомогою ендоскопічного інструменту. Тому пацієнту було зроблено стентування холедоха. Такий стент встановлюється тимчасово, приблизно на три місяці. За цей час просвіт протоку відкривається, налагоджується фізіологічний відтік жовчі, а сам камінець зменшується у розмірах».

Дмитро Яблочник згадує ще про один із цікавих випадків, який стосується саме тих пацієнтів, у яких уже був видалений жовчний міхур і каміння утворювалось в жовчному протоці, тобто в холедосі.
До лікарні поступили дві пацієнтки. Їм обом були видалені жовчні міхури, відповідно, ще в 1991р., 1994р. З часом, за рахунок густої жовчі та відкладання її на стінках холедоху у цих двох пацієнток почали формуватися нові камінці. Завдяки ендоскопічному оперативному втручанню камінці успішно були вилучені і пацієнток наступного дня відпустили додому. Це свідчить про те, що жовчнокам’яна хвороба не залежить від присутності жовчного міхура - вона або є або її немає. Резюмує лікар-ендоскопіст: «Ми займаємося хворими, яким необхідно надавати паліативну допомогу.



Якщо лікарями онкологами клінічно визнається неоперабельна пухлина головки підшлункової залози або великодуоденального сосочка, які викликають саме механічну жовтяницю, то в такому випадку ми встановлюємо постійні металеві стенти, які дозволяють цим пацієнтам надалі отримувати хіміотерапію і жити комфортним життям без жовтяниці і великого ризику для життя».

Загалом, подібні операції з видалення камінців у хірургічному відділенні №1 «Клінічної лікарні №5» проводяться регулярно. Відбувається це за європейськими протоколами та стандартами, тому, як правило, пацієнт після ендоскопічного втручання не потрапляє до зони ризику обмежень.
Лікар-ендоскопіст, хірург ургентний Дмитро Яблочник та лікар-ендоскопіст Максим Хахалєв закликають населення не нехтувати, опікуватися своїм здоров’ям, своєчасно звертатися до фахівців, проходити обстеження та бути здоровими.


За більш детальною інформацією звертайтеся до реєстратури:
ПОЛІКЛІНІКИ «КЛІНІЧНОЇ ЛІКАРНІ №5»,
(м. Суми, вул. М. Вовчка,2).
Пн.-Пт., 08.00-15.30, контактні тел. 099-781-91-52,
(0542) 66-28-17, 66-28-18).
БЕЗКОШТОВНИЙ ТЕЛЕФОН КОЛ-ЦЕНТРУ 0 800 333 105.


Можливості та переваги високотехнологічних оперативних втручань:
* Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ) дозволяє отримати зображення жовчовивідних шляхів та протоків підшлункової залози, що дає можливість виявити існуючу в них патологію.
* Основними показами до ЕРХПГ є механічна жовтуха та болі в животі, можливою причиною яких є порушення прохідності жовчних протоків та протоку підшлункової залози, обумовлені наявністю каменів, пухлин чи структурних, змін звужень цих протоків.
* Це найбільш інформативний метод діагностики патології захворювань жовчовивідних та підшлункових протоків.
* Цей вид досліджень відноситься до процедур малого ризику і при необхідності проводиться стентування жовчних протоків.

Ліцензія провадження господарської діяльності з медичної практики Наказ МОЗ України від 24.01.2020 року № 183

ІД

3
Комментариев
0
Просмотров
1026
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.