Нотатки подорожнього. Я, кум і безвіз. Частина 5. (Фото)

ВС 21 января 2018 в 11:00
Сумчанин Віталій Ященко розповідає про свою несподівану подорож Європою на вантажному автомобілі
Вчора ранок почався на заводі автомобільних шин Bridgestone в місті Старгард під Щецином. Потужний завод відомого бренду займає велику площу. На моїх очах чекали завантаження два десятка автомобілів.



Сам процес завантаження цікавий: відкриваються задні двері і машина задом впритул здає до спеціальної рампи, через яку різними способами (навантажувачем або за допомогою транспортувальної стрічки) вантаж потрапляє в напівпричеп автомобіля. Приємно, що водій не приймає участі в цьому процесі і можна просто сидіти і відпочивати.

Але ж як довго! Чекали своєї черги весь день. Правда є кіно, радіо, музика, місцева газета і поки що доступний в нормальному об'ємі інтернет.

Дочекались, завантажились... 18 тон резини для вантажівок і автобусів... Але довелось ночувати на території заводу, бо не все вдало складалось з наступним графіком руху.



Про це окрема історія. Я ще не зовсім розібрався з усіма тонкощами, але є суворі правила по кількості годин праці і перерв на відпочинок або сон. Їх треба дотримуватись, інакше на водія можуть накласти штраф.

Ночуємо. Але це й добре. Бо тут є такі найнеобхідніші річі, як туалет і душ. Безкоштовні :)
На ранок вирушили. Шлях лежить через Німеччину на захід Чехії. Нові країни, нові враження...

Ну от і Німеччина! Я розумів, що це Євросоюз, що кордони умовні, але щоб так... Про те, що ми перетнули кордон, я дізнався тільки з Google Maps, і з того, що почув німецьку мову на FM. Ніяких знаків, шлагбаумів, прикордонників... Може занадто швидко їхали :) На фото все видно. Просто дорога та дві припарковані поліцейські автівки.



Німеччину пролітаємо транзитом по автобанам, фото роблю тільки на ходу з кабіни, але все ж цікаві речі, при бажанні, можна помітити.

Кум каже, що автодороги тут погані. Весь час красиво і рівно, ніякої різноманітності, постійна боротьба зі сном…



Через автобани в багатьох місцях також побудовані мости для диких тварин.

Погода не дуже... Мряка, дрібний дощик... Але в салоні грає драйвове радіо "Fritz". До речі, пісень німецькою зовсім небагато. Чудна мова. Це не Польща, тут я не розумію жодного слова :)
Цікаве спостереження. В машині є радіостанція. В залежності від того, яку мову розуміє водій, налаштовується потрібна хвиля. І коли на дорозі йдуть ремонтні роботи, то окрім всіх можливих знаків і світлових сигналів, інформація про це також дублюється по радіо водіям. Це дуже добре привертає увагу.

І вітряки, вітрякі, вітряки... Багато... Метрів 40-50 заввишки, як якісь інопланетні сталеві створіння... Працюють, виробляють електроенергію.
Зупинились на обов'язкову 45-хвилинну перерву і обід. Парковка зроблена з німецькою педантичністю: бордюрчики, плиточка, кущики, розміточка... Картинка... Сама парковка безкоштовна, але всі послуги на ній - платні, включаючи туалет і Wi-Fi.



Взагалі, їхати по автобану цікаво тільки спочатку, коли зносить голову від якості дороги. Потім все однакове, населені пункти закриті високими парканами...



Цікаве починається тоді, коли потрапляєш на вузенькі доріжки між містечками і селами. Мені казали друзі: "Якщо ти перший раз, у тебе буде культурний шок. Ну шок - не шок, але вразитись є чому. Навіть при не найкращій погоді ВСЕ КРАСИВЕ. Красиве, рівненьке, пофарбоване, навіть якщо старе. І чисте! Декілька папірців вздовж дороги я бачив, але це було як виключення.



Але Німеччина скінчилась, і почалась Чехія. Залишилось небагато до кінцевої точки на сьогодні.



Далі буде....

Попередні нотатки тут
Частина1
Чатина 2
Частина3
Частина 4
 
46
Комментариев
0
Просмотров
1787
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.