31 жовтня багато років тому (Фото+відео)

ВС 31 октября 2017 в 10:00
Реформацькі тези Мартін Лютер і смерть Індіри Ганді
304-й день року за Григоріанським календарем - до закінчення року залишився 61 день.
Іменинники - Йосиф (Йосип, Осип), Лука, Юліан.
Міжнародний день Чорного моря, на Тайвані - День Чан Кайши.
Головні події 31 жовтня
• 95 тез Мартіна Лютера, 1517
• Винесення тіла Сталіна з мавзолею, 1961
• Замах на Індіру Ганді, 1984

475 - Флавій Ромул Август проголошений римським імператором. Він став останнім імператором Західної Римської імперії.

Середні віки
1517 - Монах ордену августинців, професор філософії і теології університету Віттенберга Мартін Лютер обнародував текст з 95-а тезами про індульгенцію, в котрих виступив проти пов'язаних з нею фінансових зловживань. Вони дуже швидко поширилися по всій Німеччині, що, фактично, стало початком протестантської Реформації.

   Папа римський Лев X ввів практику індульгенцій 18 жовтня 1517 році з метою збирання коштів на будівництво собору святого Петра в Римі. Невдоволення цим спостерігалось і раніше, але на початку осені Мартін Лютер отримав достовірні і детальні дані про сумнівні методи проповідника Йоганна Тецеля, котрий, роз'їжджаючи по князівству Бранденбурзькому, обіцяв віруючим за певну плату відпущення гріхів. Суми, отримані таким чином, нібито насправді використовувались майнцським архієпископом і князем Альбрехтом II для виплати своїх власних боргів фінансовому дому Фуггерів. У жовтні Лютер роздобув екземпляр інструкції, на підставі котрої Тецель виконував свої дії, і ще раз пересвідчився у зловживаннях при торгівлі індульгенціями.
   Свій протест Лютер виразив досить емоційно, прибивши 31 жовтня 1517 року текст зі своїми тезами до дверей собору у Віттенберзі і розіславши їх копії архієпископу Майнцському та Магдебурзькому Альбрехту Бранденбурзькому та своїм друзям в Бранденбург, Нюрнберг і Ерфурт. В них він стверджував, зокрема, що гріхи відпускає не Папа римський, а сам Господь, що покаяння здійснюється не в акті таїнства, а триває все життя і у Папи немає ніяких особливих прав відпускати гріхи.
До початку 1518 року вони стали відомі всій Німеччині як на латині, так і в німецькому перекладі. У своїх тезах Лютер виступив не проти самого відпущення гріхів та індульгенцій як таких, а проти зловживань при їх продажу; він нагадував, що, згідно канонічному праву, відпускати гріхи і звільняти віруючих від покарання може лише Папа римський. Протест Лютера проти внесенння світських елементів у католицьке віровчення знайшов широкий відгук у християн і поступово переріс у політичну проблему.
   У січні 1521 року папа римський Лев X, побоюючись, що вчення Лютера підірве устої церкви і поставить під сумнів верховенство папи у християнському світі, піддав Лютера анафемі. У 1521 році Лютеру на засіданні рейхстагу у Вормсі було надано можливість зректися своїх поглядів, але він ще раз обгрунтував їх, завершивши словами: "На цьому я стою і не можу інакше". У відповідь рейхстаг заборонив поширення та читання творів Лютера, а імператор Священної Римської імперії видав едикт про арешт Лютера. Але він так і не був виконанний завдяки саксонському курфюсту Фрідріху Мудрому, котрий взяв Лютера під свій захист у замку Вартбург.
Нова історія
1795 - У Франції утворено Директорію, новий вищий орган виконавчої влади країни.

Новітня історія
1956 - Через два дні після нападу Ізраїлю на Єгипет, війська Великої Британії та Франції висадились в районі Суецького каналу і взяли зону каналу під свій контроль. Це була відповідь трьох держав на намір Єгипту націоналізувати франко-британську власність для збору коштів для будівництва Асуанської плотини. Виступ Франції та Британії на боці Ізраїлю привів до загострення їх стосунків із США і змусив СРСР почати підготовку до збройного втручання в Суецький конфлікт на боці Єгипту.
1961 - Через п'ять років після виступу Микити Хрущова на XX з'їзді КПРС з критикою сталінізму і культу особи Йосифа Сталіна, було виконане одноголосно прийняте рішення чергового, XXII, з'їзду КПРС - тіло Йосифа Сталіна винесено із Мавзолею і перезаховане біля кремлівської стіни на Красній площі у Москві.
   Йосиф Сталін, який з 1922 року був керівником Комуністичної партії, помер 5 березня 1953 року від крововиливу в мозок. Прощання з ним тривало три дні і 9 березня Сталін був похований поряд із своїм ідейним учителем Володимиром Леніним у мавзолеї на Червоній площі в Москві, який був перейменований у «Мавзолей В. І. Леніна і Й. В. Сталіна». Спеціальною постановою Ради Міністрів СРСР і ЦК КПРС від 6 березня було заплановане спорудження спеціального пантеону, куди планувалося перенести тіла Леніна і Сталіна, а також поховання біля Кремлівської стіни.
   По смерті Сталіна розгорілась боротьба за владу у вищому керівництві КПРС, і у листопаді 1953 року першим секретарем ЦК Компартії став Микита Сергійович Хрущов, який у 1956 році на XX з'їзді КПРС піддав різкій критиці всю політичну діяльність Сталіна, що посприяло демократизації суспільства і звільненню з тюрем і концтаборів мільйонів безвинних людей. За пропозицією глави уряду Миколи Булганіна доповідь Хрущова була схвалена XX з'їздом без обговорення і у скороченому вигляді надіслана в усі партійні організації СРСР та керівникам комуністичних партій світу без права публікації у відкритій пресі.
   В ході її обговорення на партійно-виробничих зборах стала дедалі частіше звучати думка про те, що перебування тіла Сталіна в усипальні Леніна «несумісне з вчиненими Сталіним беззаконнями», яка восени 1961 року була офіційно подана у вигляді листа робітників Кіровського і Невського машинобудівних заводів Ленінграда та Московського заводу імені Володимира Ілліча до ХХІІ з'їзду КПРС. 30 жовтня 1961 року, виступаючи на з'їзді, перший секретар Ленінградського обкому партії Іван Спірідонов вніс її від імені ленінградської партійної делегації та трудящих міста. Вона була підтримана партійними делегаціями Москви, Грузії, України, Казахстану, Алтайського краю та ряду областей РРФСР і ХХII з'їзд постановив перепоховати прах Сталіна на Червоній площі за мавзолеєм, а сам мавзолей перейменувати у «Мавзолей Володимира Ілліча Леніна».

   Рішенням Президії ЦК КПРС була створена спеціальна комісія з 5 осіб на чолі з головою Комісії партійного контролю при ЦК КПРС Миколою Швєрніком. До неї також увійшлили перший секретар ЦК Компартії Грузії Василь Мжаванадзе, голова Ради міністрів Грузії Гіві Джавахішвілі, голова КДБ СРСР Олександр Шелєпін, перший секретар Московського міськкому партії Петро Демічев і голова виконкому Мосради Микола Дигай. За її рішенням під приводом репетиції параду, присяченого річниці Жовтневої революції, о 18-00 31 жовтня 1961 року Червона площа була оточена міліцією, після чого солдати почали копати яму під поховання, а в мавзолеї тіло Сталіна було перкладене із саркофагу в дерев'яну труну.
За розпорядженням Швєрніка з мундиру Сталіна була знята Золота Зірка Героя Соціалістичної Праці, золоті гудзики замінені на латунні, які були передані в спеціальну Охоронну кімнату, де знаходилися нагороди всіх похованих біля Кремлівської стіни. Пізно ввечері того ж дня 8 офіцерів перенесли труну зі Сталіним до місця поховання і після короткої паузи й без промов солдати на мотузках опустили її в могилу, на дні якої з восьми плит був зроблений своєрідний саркофаг. Одночасно надпис на фронтоні мавзолею був закритий білим полотнищем з надписом «ЛЕНІН» до виготовлення відповідних мармурових букв.
   У 1969 році до 90-річчя з дня народження Сталіна на його могилі біля Кремлівської стіни був встановлений пам'ятник роботи скульптора Миколи Томського.
1968 - У телевізійному зверненні до нації президент США Ліндон Джонсон оголосив, що на підставі досягнутих на Паризьких мирних переговорах угод з 1 листопада США припиняє "повітряне, морське і артилерійське бомбардування Північного В'єтнаму". Причиною прийняття такого рішення була згода комуністичного Північного В'єтнаму допустити до переговорів уряд проамериканського Південного В'єтнаму.
1975 - Англійська група «Queen» випустила в Британії один із найвідоміших своїх синглів «Bohemian Rhapsody», який у списку «500 кращих пісень» за версією журналу «Rolling Stone» займає 166 місце.
1984 - У Делі поблизу власного офісу від пострілів інспектора служби безпеки Беанта Сінгха і констебля Сатвангта Сінгха загинула 67-річна Індіра Ганді, прем'єр-міністр Індії (1966-77 рр., 1980-84 рр.). Співробітники особистої охорони миттєво відкрили вогонь у відповідь і на місці вбили першого з нападників і поранили іншого. Цього ж дня новим прем'єр-міністром Індії став син Індіри Ганді Раджив.

   Як політична фігура Індіра Ганді заявила про себе в 1955 році, коли увійшла до керівництва партії Індійський Національний Конгрес (ІНК), - з 1959 року вона займала пост президента партії, в 1964-у - стала членом уряду Лала Бахадура Шастрі, а 19 січня 1966 року, по смерті Шастрі, - прем'єр-міністром Індії. Шляхом фальсифікацій і підкупу вона виграла вибори в 1972 році, проте, із-за виявлення цих фактів зазнала поразки в 1977-у.
   Вийшовши зі складу ІНК, і заснувавши нову партію ІНК(І), у 1980 році Індіра Ганді знову перемогла і стала прем'єр-міністром вдруге. Послідовно і досить жорстко втілюючи в життя ідею свого батька Джавахарлала Неру про єдність Індії, в 1983 році Ганді зіткнулась із ростом напруженості в стосунках з сусіднім Пакистаном і проблемами сепартизму.
   Весною 1984 року в штаті Пенджаб, більшість населення котрого складали сикхи, почалось збройне повстання за відділення від Індії. Для його придушення в червні Індіра Ганді віддала наказ взяти штурмом святиню сикхів Золотий храм в Амрітсарі, що одночасно слугував за штаб повстання. У зіткненнях загинуло близько тисячі чоловік і серед них - лідер повсталих Сант Джарналь Сінгх Біндранвал.
   На знак помсти 31 жовтня 1984 року об 9:08 ранку, коли Індіра Ганді йшла до свого офісу на зустріч із журналістом, інспектор служби безпеки Беант Сінгх тричі вистрілив у неї з пістолета, після чого констебль Сатвангт Сінгх випустив у вже лежачу на землі Ганді чергу з автомата. Співробітники особистої охорони миттєво відкрили вогонь у відповідь і на місці вбили першого з нападників й поранили іншого.
   Звістка про смерть Індіри Ганді викликала хвилю сикхських погромів в Делі та інших містах Індії, під час яких загинуло понад 3 тисяч чоловік. Церемонія прощання з Індірою Ганді, на яку прийшли мільйони людей, проходила в палаці «Тін Мурті хаус». Через два дні вона була кремована за індуїстським обрядом на березі Джамни - похоронне багаття запалив особисто Раджив Ганді, син і новий прем'єр-міністр.
   У 1988 році Сатант Сінгх і ще один учасник змови - Кеар Сінгх - були засуджені до смертної кари і страчені в 1989 році. Раджив Ганді, який став прем'єр-міністром Індії у день смерті матері, був убитий 21 травня 1991 року смертницею з членів терористичної організації «Тигри звільнення Таміл-Ілама».

1984 - Сингл "Caribbean Queen" тринідадського співака Леслі Себастьяна Чарльза, відомого під сценічним іменем Біллі Оушен, став "золотим".
https://youtu.be/9f16Fw_K45s


Наш час
1992 - Папа римський Павло Іван II оголосив рішення про церковну реабілітацію італійського астронома Галілео Галілея, котрий стверджував, що Земля не є центром Всесвіту і був змушений зректись своїх поглядів під тиском суду інквізиції.

1999 - Фін Міка Хаккінен переміг на останньому етапі перегонів «Формула-1» у Японії і вдруге підряд став чемпіоном світу.
https://youtu.be/pnllGH3PgWg


1999 - За результатми президентських виборів в Україні у другий тур вийшли діючий президент Леонід Кучма і лідер Компартії Петро Симоненко, котрі у першому турі набрали 36.5% та 22.2% голосів, відповідно.
2010 - В Україні відбулись вибори до обласних рад, міських рад і мерів обласних центрів. Вони пройшли всюди, крім Києва і до Тернопільської обласної ради.
2011 - Згідно з розрахунками Фонду народонаселення ООН, на Землі народився семимільярдний житель. Оскільки на Землі щохвилини народжується близько 260 дітей, ООН постановила вважати таким Даніцу Мей Камачо, яка народилась в Манілі (Філіппіни).
2015 - Над Синайським півостровом зазнав катастрофи російський авіалайнер Airbus A321 компанії «Когалимавіа», який виконував чартерний рейс Шарм-еш-Шейх - Санкт-Петербург. Через 23 хвилини після вильоту з ним пропав радіозв'язок, і літак зник з радарів. Пошукові групи єгипетського уряду виявили уламки літака біля міста Ель-Аріш. Всі 217 пасажирів і 7 членів екіпажу загинули.

Народились 31 жовтня
1632 - 15 грудня 1675, Ян Вермеєр Делфтський, голландський живописець (Служниця з глеком молока, Дівчина з листом, Кружевниця). 385 років з дня народження.
1795 - 23 лютого 1821, Джон Кітс, англійський поет-романтик (Ендіміон, Ізабелла, До осені, Напередодні дня святої Агнеси).
1815 - 19 лютого 1897, Карл Теодор Веєрштрас, німецький математик, один з основоположників математичного аналізу.
1835 - 20 серпня 1917, (Йоганн Фрідріх Вільгельм) Адольф фон Байєр, німецький хімік, лауреат Нобелівської премії (1905) "за заслуги у розвитку органічної хімії, хімічної промисловості завдяки роботам з органічних барвників і гідроароматичних з'єднань".
1853 - 15 квітня 1881,  Микола Іванович Кибальчич, український винахідник (розробник першого реактивного двигуна для космічного апарату), революціонер-народоволець, член організацій "Свобода або смерть", "Земля і воля", учасник замаху на російського царя Олександра II (зконструював вибуховий пристрій, 1881 р.).
1887 - 5 квітня 1975, Чан Кайши, китайський політик, генералісімус, керівник Гоміньдану (1927-49 рр.), президент Китайської Республіки (1927-49 рр.), президент Китайської Республіки Тайвань (1949-75 рр.). 130 років з дня народження.
1892 - 24 березня 1946, Олександр Олександрович Альохін, російський шахіст, четвертий чемпіон світу. 125 років з дня народження.
1922 - 5 серпня 1987, Анатолій Дмитрович Папанов, російський театральний і кіноактор (Діамантова рука, 12 стільців, Холодне літо 53-го, Живі і мертві, Йду на грозу). 95 років з дня народження.
1922 - 15 жовтня 2012, Нородом Сіанук, король Камбоджи (1941-55 рр., 1993-2004 рр.); 10 разів був прем'єр-міністром Камбоджи (1945-62 рр.). 95 років з дня народження.
1925 - 15 березня 2014, Джон Попл, англійський хімік і математик, лауреат Нобелівської премії з хіміїї (1998) "за розробку комп'ютерних методів квантової хімії і за розвиток методу функціонала густини".
1929 - 27 червня 2016, Бад Спенсер (Карло Педерсолі), італійський спортсмен, співак, актор («Бог пробачить… Я — ні!», «Ганнібал», «Орел або решка», «Суперкопи з Маямі», ), сценарист, продюсер.
1936 - Гаврило Харитонович Попов, російський політик, мер Москви (1991-92 рр.), глава Руху демократичних реформ.
1950 - 4 березня 1994, Джон Кенді, канадський комедійний актор (Мільйони Брюстера, Канадський бекон, Новачок року, Озброєний і небезпечний, Один вдома, Сліз недостатньо, Вбивство клоуна).

1964 -  Марко ван Бастен, голландський футболіст, кращий футболіст Європи (1988, 1989, 1992).
https://youtu.be/bNtCsjweDDk


1968 - Ванілла Айс (Роберт ван Вінкл), американський реппер (Ice Ice Baby); перший реп-співак, що зайняв першу позицію в хіт-параді Billboard.
1970 - Лінн Бергрен (Малін Софія Катаріна Бергрен), вокалістка шведського квартету Ace of Base.

Померли 31 жовтня
1806 - Кітаґава Утамаро (Кітаґава Нобуйосі), японський художник, майстер гравюри по дереву. 211 років тому, в 53 роки (нар. 1753 р.).
1921 - Киріак Костянтинович Костанді, український живописець (У хворого товариша, В люди, Сутінки). 96 років тому, в 69 років (нар. 3 жовтня 1852 р.).
1926 - Гаррі Гудіні (Еріх Вейс), знаменитий американський ілюзіоніст, гіпнотизер, трюкач. 91 рік тому, в 52 роки (нар. 24 березня 1874 р.).
1977 - Микола Петрович Глущенко, український художник. 40 років років тому, в 76 років (нар. 17 вересня 1901 р.).

1984 - Індіра Ганді, прем'єр-міністр Індії (1966-77, 1980-84 рр.); дочка Джавахарлала Неру. 33 роки тому, в 67 років (нар. 19 листопада 1917 р.).
https://youtu.be/2xYxXvIGOmI


1993 - Федеріко Фелліні, італійський режисер, сценарист, лауреат премії «Оскар» ("Дорога" [1956], "Ночі Кабірії" [1957], "8 1/2" [1963], "Амаркорд" [1974]). 24 роки тому, в 73 роки (нар. 20 січня 1920 р.).
1993 - Рівер (Джуд) Фенікс, американський актор (Залишайся зі мною, Снікерс, Індіана Джонс, Маленька Нікіта). 24 роки тому, в 23 роки (нар. 23 серпня 1970 р.).
1996 - Марсель Карне, французький кінорежисер (Набережна туманів, Діти Райка). 21 рік тому, в 87 років (нар. 18 серпня 1909 р.).
2006 - Пітер Віллем Бота, південноафриканський політичний діяч, президент Південно-Африканського Союзу (нині ПАР, 1978-89 рр.). 11 років тому, в 90 років (нар. 12 січня 1916 р.)
 
47
Комментариев
0
Просмотров
7395
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.