Реклама на сайте Всі Суми: (0542) 77-04-78 vsisumy@gmail.com

12 січня багато років тому (Фото+Відео)

ВС 12 января 2018 в 11:00
Операція «Блок» в Україні та землетрус на Гаїті
12-й день року за Григоріанським календарем - до закінчення року залишилось 353 дні.
Іменинники - Анісія, Антон (Антоній), Данило, Ізот, Ірина, Лев, Макар, Марія, Онисія, Тимон, Федора, Феодосія, Ярина.
В Туркменії День пам'яті, а в Танзанії відзначають День революції (1964).
Головні події 12 січня
• Анексія Зулуленда, 1879
• Операція «Блок», 1972
• Землетрус на Гаїті, 2010

29 до н. е. - Всього втретє у римській історії за рішенням римського сенату зачинено двері храму Януса в Римі в знак закінчення громадянських війн, що тривали майже 100 років (на час війни двері відчинялись в очікуванні воїнів). У серпні Октавіан святкував потрійний тріумф - перемогу біля Акції (31 р. до н.е.), завоювання Єгипту (30 р. до н.е.) і перемогу над далматинцями.
Середні віки
897 - У Латеранському соборі в Римі закінчився т. зв. "Трупний синод" - церковний трибунал над ексгумованим тілом папи Формоза, звинуваченим в захопленні влади і коронації на німецький престол Арнульфа Карінтійського.
1519 - За рішенням суду страчено звинуваченого у зраді і вбивстві правителя колонії Золота Кастілія Дієго Нікуеса 44-річного іспанського конкістадора Васко Нуньєса де Бальбоа, першого європейця, що перетнув Панамський перешийок і досягнув узбережжя Тихого океану.
1570 - Підозрюючи, що Новгород і всі його жителі ніби-то хочуть перейти під покровительство Литви, російський цар Іван Грозний з сином і основним військом (передові загони оточили Новгород ще 2 січня) прибув до міста і влаштував судилище над зрадниками - кожний день піддавали тортурам і убивали від п'ятисот до тисячі новгородців. Страти тривали п'ять тижнів після чого місто було розграбоване, а 12 лютого цар виїхав назад до Москви. За оцінками спеціалістів за цей час було убито до 60 тисяч чоловік - не жаліли нікого, ні дітей, ні жінок, ні слуг божих, а похорони загиблих в Новгороді тривали до осені. Пошук зрадників продовжився і після прибуття царя до Москви - їх було знайдено серед найближчого оточення Івана Грозного і страчено влітку 1570 року.

Нова історія
1682 - Рішенням Боярської думи в Московії відмінено містництво - існуючу з 15 століття систему розподілу чинів при призначенні феодалів на військову, адміністративну і придворну службу в залежності від родового походження, службового положення родичів і частково особистих заслуг. Відміна містництва стала першим кроком до розширення прав і привілеїв нового дворянства, котре намагалось зайняти дедалі вище положення в приказній адміністративній системі, котра проіснувала в Росії до 18 століття, коли була замінена на систему колегій.

1879 - Наступ британських військ під командуванням генерал-лейтенанта Фредеріка Огустуса на Зулуленд став початком Англо-зулуської війни, яка тривала сім місяців і привела до анексії Зулуленда і приєднання його до південно-африканської республіки Наталь.
   Як бури (або африканери), нащадки голландських поселенців, так і зулуси почали колонізувати південь Африки в 17 столітті - бури спочатку освоювали території на півдні, в районі мису Доброї Надії, а зулуси прийшли з півночі і оселились вздовж ріки Тугела.
Король Кетшвайо,
останній правитель незалежного Зулуленда,
1882 рік  
   У 1830-х роках Британія заявила свої претензії на Капську область, заселену африканерами, чим змусила їх мігрувати на північ, і в 1838 році між ними і зулусами відбулись перші військові сутички. Із-за суттєвої різниці у військовій оснащенності в 1840 році бури перемогли зулусів, позбавили влади їх правителя Дінгане і змусили його сина Мпанде визнати васальну залежність Зулуленда від нової бурської республіки Наталь. У 1843 році Наталь був завойований британцям, котрі, відповідно, заявили свої претензії і на Зулуленд.
   У 1872 році по смерті Мпанде до влади в Зулуленді прийшов його син Кетшвайо, котрий відмовився підкорюватися британцям і в грудні 1878 року відхилив їх вимогу розпустити зулуську армію і підтвердити васальну залежність. У відповідь 12 січня 1879 року англійські війська увійшли на територію Зулуленда, але в перших же двох битвах зазнали відчутних поразок. Вони втратили загиблими і пораненими кілька тисяч осіб і лише 29 березня в битві в районі Камбула здобули першу перемогу. У липні в бою біля столиці Зулуленда Улунді погано озброєні війська Кетшвайо втратили більше 10 тисяч убитими і були змушені капітулювати.
   Кетшвайо був висланий із Зулуленда і помер в 1884 році; в 1887 році Британія анексувала Зулуленд і приєднала його до Наталя, котрий в 1910 році увійшов до складу Південно-Африканського Союзу.


1896 - Доктор Генрі Луї Сміт з коледжу міста Девідсон (штат Північна Кароліна) отримав перший знімок в рентгенівських променях, спеціально призначений для вивчення нового методу діагностики, - він вистрілив в руку трупа і, провівши зйомку з експозіцією в 15 хвилин, отимав фотографію, на котрій зафіксувівав місцезнаходження кулі.
1904 - На замерзлій поверхні озера Сент-Клер у штаті Вашингтон американець Барні Олдфілд встановив новий рекорд швидкості для автомобіля - рухаючись на спеціально переобладнаному "Форді" він розвинув швидкість 91.37 миль/год (близько 148 км/год).
1937 - Американці Честер Лотон та Мелвіл Блумер запатентували підводний землекопальний пристрій, при допомозі якого стало можливим робити траншеї у морському дні для прокладання телефонних та телеграфних кабелів. Перший кабель за подібною технологією було прокладено в січні 1938 року.

Новітня історія
1945 - У відповідь на прохання Вінстона Черчілля раніше наміченого терміну почати наступ на Східному фронті, Радянська армія розпочала Вісло-Одерську операцію на ділянці фронту від Балтики до Карпат. Це змусило німецьке командування перекинути частину військ із Західної Європи в Прусію і Польщу, що фактично врятувало англо-американські війська від поразки під Арденнами.
1954 - В умовах росту напруженості в стосунках між Заходом і Сходом державний секретар США Джон Даллес висунув доктрину "масованої помсти", що передбачала можливість застосування ядерної зброї у відповідь на агресію чи загрозу агресії щодо держав НАТО. Враховуючи досить вагомий військовий потенціал СРСР, реалізація доктрини Даллеса могла привести до нової світової війни.
1964 - В ході антиарабського повстання в Занзібарі повалено уряд султана і влада перейшла до партії Афро-ширазійський союз, яка оголосила про повалення монархії. У квітні лідер повсталих Абейд Амані Каруме став першим президентом Республіки Занзібар.

1972 - КДБ УРСР у Києві та Львові було заарештовано 14 діячів дисидентського руху, звинувачених в «українському буржуазному націоналізмі» і поширенні самвидаву. Всього протягом року зазнали репресій 89 чоловік, більшість з яких були засуджені до великих термінів ув'язнення або поміщені у психіатричні лікарні. Це стало початком масових репресій проти української інтелігенції, які тривали майже неперервно до кінця 1976 року, коли за ініціативою голова КДБ Віталія Федорчука розпочалось переслідування організаторів і учасників гельсінського руху.
   У середині 1950-х років, незважаючи на реформаційні зміни в силових структурах на хвилі «хрущовської відлиги», в СРСР, і в УРСР зокрема, і далі діяв розгалужений апарат ідеологічної контррозвідки, який спирався на відповідну законодавчу й нормативну базу. Активізація національно-культурного життя в Україні, зародження політичної течії у шістдесятництві, яка головну увагу зосереджувала на вирішенні суспільно-політичних проблем, викликали незадоволення у Москві і Києві і за десятиліття з 1954 року, коли був створений Комітет держбезпеки при Раді Міністрів УРСР, за т. зв. націоналістичну діяльність до кримінальної відповідальності було притягнуто 793 особи, викрито і ліквідовано 77 організацій і груп із загальною кількістю учасників 601 особа.

   Кампанія з викорінення інакомислення як суспільного явища тривала й надалі, і на початку 1970-х років голова КДБ УРСР Віталій Нікітченко звернув увагу вищого політичного керівництва республіки на зростання кількості осіб, які займаються виготовленням і розповсюдженням ворожих за змістом листівок, анонімних листів та позацензурних творів. Масштаби виготовлення і розповсюдження самвидаву в республіці, налагодження українськими дисидентами відповідних каналів для їх нелегального переправлення за кордон, а також встановлення ними регулярних зв'язків для отримання необхідної «антирадянської літератури» із зарубіжних країн зумовили появу доповідної записки 5-го Управління КДБ при РМ УРСР від 25 травня 1971 року «Про особливості націоналістично та ідейно ворожих процесів в середовищі деякої частини інтелігенції та молоді республіки та про наміри по активізації контррозвідувальних заходів з метою припинення ворожої діяльності інспіраторів та натхненників цих процесів», розглянутої на засіданні колегії КДБ УРСР.
   За її підсумками 27 липня 1971 року ЦК Компартії України прийняв постанову «Про заходи по протидії нелегальному розповсюдженню антирадянських та інших політично шкідливих матеріалів», на виконання якої КДБ УРСР влітку 1971 року розпочав розробку спецоперації під кодовою назвою «Блок», заходи якої були направлені на нейтралізацію найактивніших пов'язаних між собою «націоналістичних елементів» в Українській РСР, причетних до нелегального розповсюдження «антирадянських та і інших політично шкідливих матеріалів» самвидаву.
На підставі проведених оперативно-розшукових заходів у справі «Блок» у поле зору органів держбезпеки потрапило певне коло осіб з Києва, Львова, Одеси, інших міст України і було встановлено їх зв'язок з дисидентами Москви, причетними до випуску позацензурного альманаху «Хроніка поточних подій», діяльністю «Ініціативної групи захисту громадянських прав у СРСР» та окремими «єврейськими націоналістами» і «кримськотатарськими автономістами» з метою створення в СРСР масового опозиційного руху. У листопаді 1971 року Комітет держбезпеки при РМ СРСР в Москві провів робочу нараду за участю представників республіканських органів КДБ, на якій було схвалено план заходів для припинення «ворожої діяльності учасників так званого демократичного руху», згідно з яким КДБ при РМ УРСР отримав завдання документувати діяльність дисидентів з метою притягнення їх до кримінальної відповідальності та отримання доказових матеріалів на їх однодумців.
   В останній декаді грудня 1971 року новий очільник українського КДБ Віталій Федорчук рапортував першому секретарю ЦК КПУ Петру Шелесту про підготовку операції з розкриття зв'язку «націоналістичного підпілля» в Україні з закордонними українськими центрами та організаціями, яка була реалізована 4 січня 1972 року: у поїзді «Москва - Прага» прикордонники затримали громадянина Бельгії Ярослава Добоша, за яким вели тривале спостереження і встановили, що у Києві він зустрічався з літературознавцем Зіновією Франко, через яку познайомився з іншим об'єктом операції «Блок» літературним критиком Іваном Світличним.
   В особистих речах студента Лювенського католицького університету і члена Спілки української молоді Дробоша було виявлено фото засудженого Валентина Мороза та об'єкта стеження Василя Стуса, записку з іменем ще одного об'єкта «Блоку» поета Ігоря Калинця, а також фотокопії «Словника рим української мови» Святослава Караванського, тоді політв'язня, фотокопії «Українського вісника» та самвидав.
З кримінальної справи Ярослава Добоша,
яка зберігається у Галузевому державному архіві СБУ
   Затримання Добоша стало початком проведення масштабної операції проти українського національного руху - 12-13 січня 1972 року в Києві були заарештовані поет Василь Стус, літературний критик Іван Світличний, філософ Євген Сверстюк, математик i публіцист Леонід Плющ, багатолітній в'язень сталінських таборів Данило Шумук, лікар Микола Плахотнюк, інженер-економіст Зіновій Антонюк, реставратор Олесь Сергієнко, поет Іван Коваленко, у Львові - публіцист i літературний критик В'ячеслав Чорновіл, журналіст Михайло Осадчий, релігійний діяч Іван Гель, митець-килимар Стефанія Шабатура і поетеса Ірина Стасів-Калинець. Загалом до кінця року в Києві, Львові, Харкові, Бориславі, Івано-Франківську, Кременчуку, Скадовську та на території Словаччини було заарештовано близько 100 чоловік, серед яких були лікар Семен Глузман, бібліотекар Надія Світлична, священик Василь Романюк (згодом патріарх УПЦ КП Володимир), а до кінця 1974 року - 193 особи.
   Повністю використавши Добоша в політичних, ідеологічних і оперативних цілях, після його «щиросердного каяття» і прес-конференції, проведеної 2 червня 1972 року, він того ж дня був звільнений від кримінальної відповідальності і висланий з СРСР, а увагу КДБ було зосереджено на подальшому розгортанні слідчих дій щодо об'єктів справи «Блок», у зв'язку з чим розпочався пошук свідків для майбутніх судових процесів і робота із заарештованими для внесення сум'яття в середовище учасників руху опору в Україні - не витримав напору і зголосився дати свідчення про свою «злочинну діяльність» дисидент Леонід Селезненко, зі сторінок газет переконували в своїй лояльності до радянської влади онука видатного письменника Зиновія Франко, поет Микола Холодний, з проханням про помилування, визнавши всю свою колишню діяльність «політично шкідливою», звернувся до влади Іван Дзюба. Це дало їм можливість уникнути тривалого ув'язнення, на яке було засуджено майже всіх провідних діячів шістдесятництва, або примусового поміщення у психіатричні лікарні.
   Виявлення нових підозрюваних, оперативне стеження і неперервні арешти, які тривали до 1975 року, створили гнітючу атмосферу в Україні - хто не давав показів проти заарештованих і виявляв найменші ознаки співчуття до них, звільнялись з роботи, виключались з вузів, їм закривалися будь-які можливості службового чи творчого росту: хто хотів вижити – мусив принизливо каятися, інші писали пасквілі на своїх недавніх друзів або закордонних «українських буржуазних націоналістів – найманців іноземних розвідок», писали оди на честь душителів своєї батьківщини (Іван Драч, Дмитро Павличко), окремі спивалися чи накладали на себе руки (Григір Тютюнник), найстійкіші надовго йшли у «внутрішню еміґрацію» (Ліна Костенко, Михайлина Коцюбинська, Валерій Шевчук) або еміґрували в Росію (Лесь Танюк, Павло Мовчан).

1974 - Лівія і Туніс оголосили про об'єднання і створення Арабської Ісламської республіки з єдиною конституцією, прапором, президентом і державними органами влади. До цього союзу планувалось залучити і Алжир. Однак, із-за протирічь, що виникли між лідерами країн Муамаром Каддафі і Хабібом Бугріби призначений з цього питання на 18 січня референдум не відбувся.
1981 - На американському каналі ABC-TV відбулась прем'єра першої серії мильної телеепопеї «Династія» з Джоан Коллінз і Джоном Форсайтом у головних ролях. Показ серіалу тривав до травня 1989 року і було продемонстровано 220 серій. На піку популярності (1983 р.) в ньому знялись президент США Джеральд Форд і державний секретар МША Генрі Кіссінджер, котрі зіграли самих себе.
1987 - Компанія Hewlett-Packard анонсувала вихід першого у світі калькулятор, здатного проводити складні алгебрачїні та інженерні розрахунки. У 1972 році вона також першою у світі випустила і кишеньковий калькулятор.
1989 - З 12 по 19 січня в СРСР проведено всесоюзний перепис населення. За його підсумками було встановлено, що загальна чисельність населення в Радянському Союзі становить 286717 тисяч осіб.
1990 - Румунія стала першою з країн Східної Європи і колишніх членів Організації Варшавського договору, яка заборонила комуністичну партію. У 2013 році Партія соціалістичного альянсу намагалась змінити назву на Румунська комуністична партія, проте отримала на це заборону суду.

Наш час
1991 - Після вичерпання всіх дипломатичних можливостей для змушення Іраку вивести свої війська з окупованого ним Кувейту, Конгрес США прийняв резолюцію, що надавала президенту Бушу право почати проти Іраку військові дії.
1992 - В Алжирі після переконливої перемоги представників Ісламського фронту порятунку у першому турі загальних виборів, під тиском армії президент країни Шадлі Бенджедид подав у відставку і оголосив про розпуск парламенту, чим запобіг загрозі насильницького захоплення влади ісламськими фундаменталістами. Створена військовими Вища рада анулювала результати виборів, відмінила їх другий тур, а 14 січня перебрала на себе функції управління країною.
1998 - Легендарні рок-групи Santana, Eagles, Fleetwood Mac, Mamas and the Papas і кумир публіки епохи рокабіллі Джин Вінсент зараховані до Залу Слави рок-н-ролу.
1998 - У Парижі представниками 19 європейських країн підписано відозву про заборону процесу клонування людини.

2010 - О 16 годині 53 хвилини за місцевим часом на Гаїті стався землетрус магнітудою 7 балів. Після основного поштовху було зареєстровано ще понад 15 поштовхів силою понад 5 балів за шкалою Ріхтера. Основні руйнування відбулись в столиці країни місті Порт-о-Пренс, яке було практично спустошене. За офіційними даними на 18 березня 2010 року під час землетрусу загинуло 222 570 чоловік, поранених 311 тисяч і пропало без вісті 869 чоловік. Матеріальні збитки склали понад 5,6 мільярда євро.
   Острів Гаїті був відкритий Христофором Колумбом 5 грудня 1492 року під час його першої подорожі в пошуках західного шляху до Індії. Названий спочатку "Іспанським островом", його назва з часом трансформувалась в Еспаньйолу, а після перемоги повсталих рабів у 1804 році, які заснували державу Гаїті, ця назва її західної частини поширилась і на весь острів.
Знаходячись в сейсмічно активній зоні на стиці Карибської та Північно-американської тектонічної плит, Гаїті регулярно зазнавав землетрусів, перший з яких був задокуменований в 1564 році, а найруйнівніший стався 7 травня 1842 року - в результаті руйнувань і цунамі загинуло понад 10 тисяч чоловік. 12 січня 2010 року о 16 годині 53 хвилини за місцевим часом на Гаїті стався землетрус магнітудою 7 балів з епіцентром в районі міста Леоган (Південний Захід острова), після якого до 24 січня було зареєстровано ще 54 поштовхи.
   Землетрус викликав серйозні пошкодження в більшості міст регіону, включаючи столицю країни місті Порт-о-Пренс, і його жертвами стали близько 3 мільйонів чоловік, 222 570 яких вважаються загиблими, серед яких були архієпископ Порт-о-Пренсу, лідер політичної опозиції і глава місії ООН з допомоги Гаїті. Були зруйновані до 70% будівель, включаючи президентський палац, будівлю парламенту, головний художній музей Порт-о-Пренс, Свято-Троїцький кафедральний собор, місцеву в'язницю і готель "Крістофера", де розміщувались представництва більшості міжнародних організацій. Матеріальні збитки, завдані Гаїті, яка вважається однією з найбідніших держав світу, були оцінені в 5,6 млрд євро.
   Через значні руйнування, яких зазнали також аеропорт і порт Порт-о-Пренсу, тривалий час не вдавалось налагодити надання ефективної міжнародної допомоги із рятувальних робіт, медичного обслуговування та гуманітарної підтримки, що створило небезпеку поширення епідемій, привело до росту насильства і великої кількості біженців у сусідню Домініканську Республіку.
   Через півроку після землетрусу нерозібраними залишались 98% зруйнованих будівель, під якими все ще знаходились тисячі тіл, в тимчасових наметових містечках, більшість з яких не мало електрики, водопостачання і каналізації, проживало півтора мільйона чоловік, а із зібраного мільярду євро міжнародної допомоги уряд Гаїті використав лише 2%. Його бездіяльність привела до гуманітарної катастрофи, різкого погіршення криміногенної ситуації і спалаху епідемії холери, що почалася в Гаїті в жовтні 2010 року і до серпня 2013 року поширилась на Домініканську республіку та Кубу, забравши життя понад 8 тисяч чоловік.

2015 - У вірменському місті Гюмрі, де розташована найбільша російська військова база в Закавказзі, старший солдат строкової служби Валерій Пермяков, котрий самовільно покинув розташування бази, розстріляв з автоматичної зброї родину Аветісян. У результаті нападу загинули шестеро членів родини, у тому числі 2-річна дівчинка. Єдиним уцілілим лишився 6-місячний хлопчик, якого у важкому стані було госпіталізовано до реанімації з ножовими пораненням грудної клітини, але лікарям не вдалося врятувати йому життя і за тиждень він теж помер. Цієї ж ночі Пермяков був затриманий при спробі перетину вірмено-турецького кордону.

Народились 12 січня
1628 - 16 травня 1703,  Шарль Перро, французький казкар ("Кіт у чоботях", "Попелюшка", "Синя Борода"), поет і критик ("Паралелі між древнім і новим у питаннях мистецтва і наук"). 390 років з дня народження.
1746 - 17 лютого 1827,  Іоганн Гайнріх Песталоцци, швейцарський педагог-новатор ("Як Гертруда учить своїх дітей", "Лінгард і Гертруда", "Лебедина пісня").
1822 - 4 серпня 1900, Етьєнн Ленуар, бельгійський винахідник, конструктор першого практично придатного двигуна внутрішнього згорання (1860).
1873 - 26 квітня 1949,  Спиридон Луїс, грецький спортсмен, переможець з марафонського бігу на I Олімпійських іграх сучасності (1896). 145 років з дня народження.
1873 - 15 листопада 1952, Василь Григорович Кричевський, український художник, архітектор, графік; автор українського державного герба, прийнятого Центральною Радою. 145 років з дня народження.
1876 - 22 листопада 1916, [Джек Лондон, американський письменник] Джек Лондон (Джон Гріффіт Чейні), американський письменник ("Мартін Іден", "Залізна п'ята", "Морський вовк").
1893 - 15 жовтня 1946,  Герман Герінг, німецький політичний і військовий діяч, міністр авіації і головнокомандуючий військово-повітряними силами Німеччини (1939-45 рр.), друга особа в нацистській партії і державі (з 1941 р.) в роки Третього рейху. 125 років з дня народження.
1893 - 16 листопада 1946, Альфред Розенберг, один з ідеологів нацизму і пропагандист фашистського світогляду, рейхсмністр східних окупованих земель (з 1941 р.). 125 років з дня народження.
1903 - 7 лютого 1960, Ігор Васильович Курчатов, радянський фізик-ядерник, керівник радянської атомної програми. 115 років з дня народження.
1907 - 14 січня 1966 Сергій Павлович Корольов, український вчений і конструктор радянських балістичних ракет, штучних супутників Землі ("Электрон", "Молния", "Космос", "Зонд"), космічних літальних апаратів ("Восток", "Восход").

1909 - 18 серпня 1997, Марія Оксентіївна Приймаченко, українська народна художниця, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка.


1914 - 5 лютого 2008, ахаріши Махеш Йогі, індійський філософ, засновник теорії трансцендентальної медитації, Великий Гуру.
1916 - 31 жовтня 2006, Пітер Віллем Бота, південноафриканський політичний діяч, президент Південно-Африканського Союзу (нині ПАР, 1978-89 рр.).
1929 - 2 травня 2013, Микола Павлович Мащенко, український актор ("Сон"), сценарист, кінорежисер ("Комісари", "Овод", "Паризька драма", "Вінчання зі смертю", "Мамо, рідна, кохана").

1936 -  Раймонд Паулс, латиський піаніст, композитор ("Миллион алых роз", "Маэстро", "Я выхожу на сцену", "Сестра Керри"), політичний діяч, міністр культури Латвії (1989-95 рр.).


1944 - 7 листопада 2011, Джо Фрейзер, американський боксер, чемпіон світу (1970-73 рр.) серед професіоналів у суперважкій категорії.
1949 - Харукі Муракамі, японський письменник і перекладач («Погоня за вівцею», «Країна Чудес без гальм і кінець світу», «Хроніки механічного птаха»).
1954 -  Говард Штерн, американський диск-жокей, радіо-ведучий, письменник ("Частини мого тіла").
1959 - Пер Гесл, шведський музикант, співак (Roxette).
1967 - Рената Муратівна Литвинова, російська актриса ("Мені не боляче", "Generation «П»"), режисер ("Богиня").
1985 - Артем Володимирович Мілевський, український футболіст білоруського походження («Динамо» (Київ)); чемпіон України (2004, 2007, 2009).
1990 - Сергій Олександрович Карякін, український (з 2009 р. - російський) шахіст; увійшов до Книги рекордів Гіннеса як наймолодший міжнародний гросмейстер — отримав це спортивне звання у віці 12 років і 211 днів.

Померли 12 січня
951 - Аль-Фарабі, узбецький філософ, математик, теоретик музики. 1067 років тому, в 79 років (нар. 872 р.).
1665 -  П'єр Ферма, французький математик, основоположник аналітичної геометрії і теорії чисел. 353 роки тому, в 64 роки (нар. 17 серпня 1601 р.).
1937 - Степан Васильович Шагайда, український актор ("Уніформа"); страчений за сфабрикованим політичним звинуваченням. 81 рік тому, в 41 рік (нар. 9 січня 1896 р.).

1976 - Агата Крісті (Агата Мері Кларіса Міллер), англійська письменниця, майстер детективу, автор легендарних персонажів міс Марпл та Еркюля Пуаро (Убивство у "Східному експресі", Смерть на Нілі, А потім нічого не було), драматург (Мишоловка). 42 роки тому, в 86 років (нар. 15 вересня 1890 р.).


2001 - Вільям Х'юлетт, американський інженер, один із співзасновників компанії Hewlett-Packard. 17 років тому, в 88 років (нар. 20 травня 1913 р.)
 
0
Комментариев
0
Просмотров
657
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.