Музика – це енергія. Так само, як і будь-яка їжа, що додає сил нашому організму і наповнює необхідними емоціями розум, музика буває грубою, "жирною", "висококалорійною" і витонченою, рафінованою і зрозумілою лише вузькому колу "гурманів". Не можна сказати, яка з цих музик важливіша. Швидше, вони потрібні обидві – або по черзі, або одночасно разом.

Артур Кларк, відомий британський письменник-фантаст, якось написав: "Слухаю музику – переважно симфонічну та фортепіанні концерти. Або, наприклад, останній альбом Rolling Stones". У зв'язку з цим вельми нерозумні глузливі коментарі щодо класичної музики: мовляв, вона вичерпала себе. Так само як, навпаки, недоречне зарозуміле ставлення до рок-н-ролу на кшталт "Це – грубі вібрації".

Дідові Гнату, що, як і раніше, мешкає в Сумах, за останній місяць, із середини липня до середини серпня, вдалося побувати на двох видатних рок-концертах. 15 липня до Сум завітали знамениті "Брати Гадюкіни", а 12 серпня в новій міській локації "Погріб" (яку точніше було б назвати "Катакомби") виступили одразу чотири українські рок-гурти. Збори від концерту були спрямовані на підтримку ЗСУ. Щоб довго не ходити навкруги, дід Гнат, цей старий запеклий рокер, пропонує читацькій увазі коротке есе про цей концерт і фото з нього.

Рок-Погріб, або Як я провів День молоді

Афішу рок-концерту я побачив на паркані біля магазину "Ажіотаж" на Іллінській. І одразу зрозумів – це моє!

Минулими вихідними я пропустив – свідомо – два дуже культурні заходи. Я впевнений на 100%, що вони високого культурного рівня! Але мені нудно від такої культури. Вона для мене як дистильована вода – ні смаку, ні запаху, ні градусів, ні драйву.

Нова локація у Сумах "Погріб" – це щось!

Я відкрив для себе "Погріб" у Ніч музеїв і відразу зметикував: це – ніштяк!

Коротше. Виступали чотири гурти: дві з Тернополя ("Увага", "Опік") і дві з Сум ("Re-Read", "Kakerlaken").

1. "Увага" – важкий панк-рок (або як написано в Мережі – хардкор панк-рок). Ну, це якби в "Sex Pistols" Сід Вішес грав по-справжньому на басі, а не бринчав на струнах. Тексти пісень "Уваги" настільки ж задиристі й соціальні, як слова композицій "Sex Pistols".

Чекаю Своєї Черги

Я чекаю своєї черги
Щоб по справжньому жити почати
Не довго залишилось, знаю
Але казали, що варто чекати
Казали! Варто! Чекати!

Пусті обіцянки
Лізуть у вуха
Тривогу годують надмірно
Замкнися в собі
Ти виконав завдання
Покінчи з усім
Заверши блукання

Моя ненависть зростає
Замість подиху – вогонь
Я вже біль не відчуваю

Дивлюся в очі смерті
Йду їй на зустріч
Перестаю існувати
Не дочекався

Увага – Чекаю своєї черги



2. "Re-Read" – "нова хвиля". На мій погляд, звісно. На кшталт американського гурту "Blondie" або, ще точніше, – радянського гурту "Браво" в період, коли в ньому солісткою була Жанна Агузарова. Тим паче, що в репертуарі є пісня про кота. Однак я вирішив навести у статті слова іншої пісні, які щемлять серце не тільки кожному жителю Сум – кожному українцю. До того ж у кліпі – кадри рідного міста!

Додому

Коли понад містом палають знаряди
Лунає у спогадах теплий твій голос
Життя – боротьба, з собою чи з кимось
Життя – привілея біжати по колу

Я хочу додому – лунає невпинно
На десять хвилин відірвуся і знову
Туман в голові і думка єдина
Я хочу додому, я хочу додому

Настане день і спогади розквітнуть
На тлі чужих ідей. Ми станемо на заваді
Жорстокості та злу, щоб знову стало звичним
В рідних очах бачити радість

Я хочу додому – лунає невпинно
На десять хвилин відірвуся і знову
Туман в голові і думка єдина
Я хочу додому, я хочу додому

Усе повернеться і дім, і кохання
І сонячний ранок в знайомих пейзажах
І дружні обійми у сні не розтануть
Ми знову побачимось
Ми вже разом, майже


Re-read – Додому



3, 4. "Kakerlaken", "Опік" – хардкор. Тут я безсилий порівнювати: не спец з цієї музики.

Проте особливо драйвовими мені здалися хардкорівські "Таргани" (так з німецької перекладається слово "Kakerlaken"). А те, що вони співають англійською, робить їх схожими на буржуазних "тарганів".

.


Виступ "Kakerlaken" на Фестивалі чорного міста (м. Чернігів), 16.07.23



Опік – Це мій страх



"Опік"

.


Фани влаштували штовханину біля сцени (я так зрозумів, це новий тренд – танці у вигляді виштовхування інших танцюристів із танцювального майданчика: виглядає видовищно!).

А що ж я? Я був найстарішим фаном. Малолітки, молодь. Одна сімейна пара з дівчинкою років 4-5 на плечах у тата під важкі гітарні рифи. Красива мама в наколках танцює. І я – відчуваю, як у мене входить життя.

Мені було добре і комфортно серед молоді. Неформальної молоді! Та я сам – вічний неформал. Неформальний дід. Вкотре я усвідомив, що людина не змінюється. Якщо я в 16-21 слухав рок – слухаю його і в 60. Там молодь з мене офігівала. Один хлопець підскочив до мене: "Ну як вам?". Я кажу: "Круто, це моя молодість!" Я був у Погребі єдиним дідом, і мене розпирало від цього. І я кричав: йоооооо!!

Усе було по-справжньому: рок, драйв і захват. Гроші від концерту пішли на підтримку ЗСУ.

12.08.23

#МирвУкраїні, #МирвУкраине