Діти мої, діти,
Куди розлетілись
По світах далеких?

Серце материнське
В павутинні жалю,
І в сльозах без краю.

Нікому не стану
Плакатись про долю,
Сама народила.

Треба було жити,
Дітей не рожати,
Щоб не улетіли.

Або прив’язати
В вузол до порога,
Мали б шанувати.

Жили б в місті Суми
Як всі прості люди:
На лугах, просторах.

Тут шукали б щастя
І сім’ю, роботу,
Чого не хватає?

Діти мої, діти,
Та вже повертайтесь,
Мати вас благає.

В тих світах далеких
Хто на вас чекає,
Про Дніпро співає?

Тут віками жили,
Жали, не тужили
І хлібину їли.

Повертайтесь в Суми,
Вас чекає мати
І батьківська хата.

Діти, діти, мої,
Куди розлетілись?
Повертайтесь.