Сонце сяє над полями

Слова Олександра Жуля

Сонце сяє над полями,
літо бабине прийшло.
Лист осінній, що кружляє,
гонить вітер за село.

Не один стою я в полі,
Ось лежить село моє.
І ріка, як моя доля,
Серце радує живе.

Ліс – за обрій, наче море,
в золотому убранні.
Навіть поле неозоре,
всю красу несе мені.

Не знайти такого неба,
де сонце сяє особливо.
Щастя більшого не треба,
як те все бачити очима.