Матері
	
	Дороги всі ведуть до тебе,
	Моя невтомна і єдина.
	Ти не жалієш зовсім себе.
	Біжить струмком життя стежина.
	
	За нас ти молишся, я знаю.
	І хрестиш вслід мене завжди.
	Пробач , що часом забуваю
	До дому рідного прийти.
	
	До тебе завжди прилітають
	Де б не були птахи твої.
	Дивної сили набирають
	І знов летять в чужі краї.
	
	Матусі серце золотіє
	Вона у дітях лиш живе.
	Душа в онуках молодіє.
	Плине життя старе й нове.
	
	Анатолій Бойко, м.Глухів, Сумська область, Україна.