ЕТНОГРАФІЧНИЙ ЛІТОПИС УКРАЇНИ

Art ЖИТТЯ СУМЩИНА 17 июля 2025 в 15:35

17 липня в Україні відзначають День етнографа – професійне свято тих, хто досліджує культуру, побут, традиції та духовний світ народів.
Цього року воно набуває особливого значення, адже виповнюється 100 років з часу заснування одного з найавторитетніших українських наукових журналів «Народна творчість та етнологія», який до 2001 року мав назву «Народна творчість та етнографія». Цей ювілей – не лише свято наукового видання, а й свідчення стійкості української гуманітаристики, яка, попри усі політичні й історичні виклики, зберігала і розвивала національну культурну традицію.
Журнал був започаткований у 1925 році в Києві як друкований орган Української академії наук для вивчення, збереження та популяризації усної народної творчості, народних звичаїв, обрядів, ремесел і фольклору різних регіонів України. У перші роки на його сторінках друкувалися праці видатних українських етнографів, фольклористів, композиторів і культурологів – зокрема Філарета Колесси, Агатангела Кримського, Павла Чубинського (його послідовників), Климента Квітки та багатьох інших.
У 1930-х роках журнал, як і вся гуманітарна наука в УРСР, зазнав нищівного тиску з боку радянської влади. Багато авторів були репресовані, а сама тематика публікацій зазнала ідеологічного контролю. Проте навіть у ці часи журнал залишався важливим джерелом етнографічних знань, хоч і в обмеженому ідеологічному форматі.
Після Другої світової війни та періоду сталінізму, починаючи з 1950-х років, журнал відновлює свою діяльність у повнішому обсязі. Він знову стає майданчиком для публікації ґрунтовних польових досліджень з фольклору, обрядовості, народного мистецтва, музичної етнографії, діалектології, а також матеріалів з історії культури. Зі сторінок журналу читачі дізнавалися про багатство українських весільних, поховальних, календарно-обрядових традицій, народні вірування, ремесла, пісенну спадщину, декоративне мистецтво та багато іншого.
У 2001 році журнал отримує нову назву – «Народна творчість та етнологія». Це перейменування відображає сучасну академічну трансформацію: замість радянського терміну «етнографія», що асоціювався з описовістю, використовується термін «етнологія», що охоплює аналітичне, інтерпретаційне та міждисциплінарне вивчення культури. Водночас змінюється і тематика журналу – вона стає ширшою, включає сучасні процеси культурної трансформації, урбанізацію традицій, кроскультурні впливи, релігійні практики, символіку, проблематику національної ідентичності, гендеру, пам’яті, діаспори тощо.
Після Революції Гідності, під час війни на сході України та повномасштабного вторгнення 2022 року, значення журналу лише зросло. Він фіксує, осмислює і зберігає новітні форми народної творчості: волонтерську культуру, пісні спротиву, обрядовість воєнного часу, нові героїчні наративи, трансформації національної свідомості. Журнал став платформою для наукового осмислення не лише минулого, а й живої культури сучасної України.
До ювілею найстарішого українського наукового журналу «Народна творчість та етнологія» у Відділ мистецтв Сумської ОУНБ Сумська обласна універсальна наукова бібліотека підготовлена книжкова виставка «100 років на сторожі традицій: етнографічний літопис України», на якій експонуються архівні випуски журналу 1950 -1980-х років та сучасні випуски видання. Виставку доповнюють книги відомих українських етнологів, енциклопедичні видання, книги з історії української етнографії.

2	Добавить в блокнот	Комментариев 0
Обсудить в блоге	Письмо редактору	Просмотров 52

Новое от пользователей

Art ЖИТТЯ СУМЩИНА

Клубы