Реклама на сайте Всі Суми: (0542) 77-04-78 vsisumy@gmail.com

Комментарии

Вам писали
  • 12 Авг 2015 в 21:33
  • Ні, все набагато простіше. Це - банальне невігластво активістів клубу ім. Булатовича.

    05 Окт 2013 в 20:14
  • Это заговор!

    13 Сен 2013 в 12:18
  • Написал: Дарья Петрова

    Нельзя позволить поставить памятник российскому воеводе Арсеньеву

    23 Ноя 2011 в 16:35
  • "а «когда же к власти пришел Янукович, что-то начало меняться. Я снова приехал в Сумы, поговорил с Цупро (заступник сумського губернатора Олександр Цупро. – Ред.) скульптура его заинтересовала, я пошел к Быкову, и мы с ним сработались. За две недели внесли в проект доработки с учетом исторической темы и представили проект»."

    "ВОТ ГДЄ СОБАКА ПОРИЛАСЬ" - сказав якось Горбачов... І чхати, перепрошую, вони хотіли на думку істориків, громадськості, зрештою...

    22 Ноя 2011 в 12:07
  • Написал: Олег Медуниця

    Через "тараканів" у власних головах плюють вони і на доручення їх президента.

    16 Сен 2011 в 07:27
  • Заплутався я сам у цих "письмах из дальока". Восьмий уже є. Тож маєте шанс, думаю, не раніше 12-го. Поспішайте...

    16 Авг 2011 в 22:35
  • А Ви його і спитайте. У "8-му листі з відпустки", думаю, отримаєте відповідь. Але мені здається, що він дійсно не знав, яку справжню мету переслідують ідеолого-політтехнологи в погонах під рясами...

    16 Авг 2011 в 22:29
  • Іще одне доповнення, пане Геннадію. У фейсбуці на закид Івана Мозгового стосовно фашистськості ікони Геннадій Мінаєв відповів так: "А що Ви від мене хочете почути? Я давав дозвіл на встановлення хреста на місці зруйнованої комуністами Никольскої церкви. А Курская Коренная икона Божьей Матери «Знамение» дійсно тут ні причому".

    Чи правильно я зрозумів, що Мінаєв, даючи дозвіл на встановлення Хреста на місці зруйнованої Миколаївської церкви, навіть не знав, що на тому хресті буде написано щось про Курську Корінну ікону?

    16 Авг 2011 в 20:22
  • У статті я написав таке: Тому, ще не маючи на руках ніяких дозволів місцевої влади, того ж таки 22 травня УПЦ (МП) поставила хрест на честь перебування Курської Корінної ікони в Сумах на майдані Незалежності. І лише через 5 днів, 27 травня, взявши «під козирьок», заднім числом, виконком Сумської міської ради надав офіційний дозвіл на встановлення цього пам’ятного знаку (рішення № 284). А що, могло бути інакше? Хай знають, хто в домі хазяїн.

    Зміст рішення міськвиконкому такий:

    СУМСЬКА МІСЬКА РАДА

    ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ

    РІШЕННЯ

    від "27" травня 2010 р № 284

    м. Суми

    Про надання згоди на розміщення пам’ятного знаку (поклінний хрест) на площі Незалежності в м. Суми

    З нагоди прибуття до міста Суми Курської Корінної ікони Божої Матері «Знамение» на підставі звернення єпископа Сумського і Охтирського, керуючись частиною 1 статті 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет Сумської міської ради

    ВИРІШИВ:

    1. Надати згоду Українській Православній Церкві на розміщення пам’ятного знаку (поклінний хрест) на площі Незалежності, на місці зруйнованого Свято-Нікольського храму.

    2. Управлінню архітектури та містобудування (Вінтоняк С.Я.) розглянути та погодити передпроектні пропозиції щодо місця розташування та зовнішнього вигляду пам’ятного знаку (поклінний хрест) на площі Незалежності.

    3. Організацію виконання даного рішення покласти на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Рябоконя А.Б.

    Міський голова

    Г.М. Мінаєв

    Ще раз нагадаю, хрест уже стояв 22 травня.

    А ось тут можна прочитати як вже 22 травня хрест на часть Курської ікони був освячений: http://eparhia.sumy.ua/ru/2010-05/news_414/

    Отак треба. Так, що пане Іванущенко, якби Ви хрести не за Україну пропонували ставити, а за "русскій міръ", то дозвіл від Мінаєва з міськвиконкомом Вам би був гарантований автоматично. А то Україна, Україна... Та від неї нашим можновладцям нудить. І особливо чомусь ця нудота почала у них прогресувати з приходом до влади угрупування Хама.

    16 Авг 2011 в 16:18
  • У мене питання з іншого боку: а як взагалі "проходив" дозвіл на встановлення цього Хреста? (я маю на увазі саме перед 22 травня, тобто фактичним встановленням). Чи наша обласна влада до міської по нього й не зверталася?

    Цікавлюся, бо знаю, як це складно буває. Напр., дозвіл на встановлення пам'ятного Хреста "Загиблим за Україну" біля колишньої Сумської тюрми ось уже років 5 "застряє" в різних кабінетах. Я вже не говорю про "топонімічні баталії"... Тобто одна проста відповідь: перед встановленням ДОЗВІЛ БУВ ЧИ НІ?

    Чекаю на відповідь.

    16 Авг 2011 в 14:55
  • Ну що ж, розпочнемо із спростування останнього Вашого контраргументу, а потім і на інші вийдемо.

    Олексій Ігнатьєв писав:

    Чудотворна ікона – це не просто розмальована «дерев’яшка», для віруючих така ікона випромінює із себе силу, енергетику, вона сама по собі активна, а отже є джерелом успішних дій для російських солдат армії вермахту. І тому, коли російських воїнів благословили нею на боротьбу з антихристиянською «більшовицькою заразою» (тобто бійцями совєтської армії), то енергетика такої ікони «працює» і той же солдат козацького полку Російського корпусу знищить, приміром, уже не одного, а кількох солдат совєтської армії.

    Ікона, навіть така, що визнається Церквою як чудотворна, не випромінює з себе силу та енергетику - просто тому, що вона є "вікном" у духовний світ. Так само як і звичайне віконце дарує світло сонця, а не своє особисте. Ікона - не амулет в магічному сприйнятті (див. М. Еліаде), тож ніякого автоматизму на кшталт описаного в цитаті не буває. Хіба що в уяві людини, позбавленої практики церковного життя і елементарних знань віровчення. Тому і брєд.

    Ікона у православному сприйнятті справді є вікном у духовний світ. Хто ж буде заперечувати? Мова у нашому випадку йде не просто про ікону, а про чудотворну ікону Божої Матері. А що таке чудотворна ікона? Це означає, що благодать Божої Матері діє через цю ікону на земний світ. Через ікону проявляється чудо, джерелом якого є Мати Божа. Тобто, крім того, що ікона залишається вікном, вона має й ще одну характеристику – дієвості, по-іншому, вона є носієм духовної сили, причому не сама по собі, але такої, яку отримала від Богородиці. Отже, дієвість передбачає силу, енергію, як би Ви не заперечували. (З приводу божественних енергій читайте у святих отців від Діонісія Ареопагіта і до Григорія Палами). Схоластичне мабуть питання: так, коли така ікона показує свою дієвість у земному світі (приміром, коли хтось через доторк до неї зцілюється), то енергія благодаті Матері Божої лише проходить через образ, зафіксований на іконі, а сама вона при цьому залишається пасивною «розмальованою дерев’яшкою», а чи все таки цією силою на деякий час наповнюється і сам образ Богоматері на іконі. Я, приміром, дотримуюся останньої думки, але це, як буде видно нижче, не так важливо.

    Ну і тепер, знову ж таки, повертаємося до проблеми, викладеної у статті. Коли такою чудотворною іконою освячують російських воїнів вермахту на боротьбу з більшовицькою «антихристовою заразою» (у перекладі на нашу мову – це бійці 65 радянської армії) чи коли перед боєм козак Російського корпусу припадає в молитві до ікони Курської Божої матері з проханням про перемогу і таку перемогу, врешті, отримує, то що це означає? Відповідей як на мене, може бути дві.

    По-перше, це означає, що Божа Мати справді допомагає. Але ж тоді треба просто чесно сказати і вбитим солдатам, і ветеранам, які вижили, і всім їхнім нащадкам, що ваша боротьба з фашизмом була не богоугодною. Солдатам Російського корпусу допомагала сама Мати Божа. І якщо, якісь радянські бійці загинули, то так і повинно було бути. Вони ж бо представники «антихристової» сили.

    По-друге, боротьба з нацизмом була справою богоугодною і тоді Мати Божа не могла ніяк допомагати «воїнству Христовому» в особі Російського Корпусу. Але це означає, що Курська чудотворна ікона хоч на час війни, але перестала бути чудотворною. Благодать Матері Божої її в цей час не живила.

    А який Ваш, пане Олексію, варіант інтерпретації?

    Статтю я писав з точки зору своїх переконань – атеїстичних, зважаючи також на норми земного, світського законодавства про релігію в Україні. Саме вони виступають для мене основнішими, ніж нормативні уявлення православних про самих себе і своє місце в українському суспільстві. Отже, як кажуть, при написанні цієї статі я не потребував гіпотези про об’єктивне існування Бога. Я дивився на проблему стовідсотково земними очима. Думаю, Ви пане Олексію, не будете сперечатися, що я маю право саме на такі переконання та на їх вільне висловлення.

    Згоден, що Курська Корінна ікона – це символ. Це символ для групи віруючих людей, які перебуваючи в стані віри хибно переконали себе, що ікона є тим земним знаком, що вказує на трансцендентну реальність. Але для мене – це «забруднений» символ. Історія з Курською Корінною іконою чимось подібна до історії зі свастикою. Був собі древній солярний знак, популярний ще з первісних часів серед всіх індоєвропейців – свастика (свастя). І у багатьох народів він вважався навіть священним. Наші слов’янські бабусі/прабабусі вишивали його на своїх сорочках та рушниках від Вінниці і до Архангельська, від Гданська і до Уралу. Аж ось одного разу він був використаний нацистами. Питання: так винна свастика чи ні у фашистських злодіяннях? Відповідати можна по-різному, але однозначно, що використання її нацистами у якості головної партійної символіки наклало негативні конотації і на неї саму та так сильно, що багато хто з нинішніх поколінь ніякої іншої свастики, крім нацистської, вже й не знає.

    Щось подібне відбулося і у випадку з чудотворною Курською Корінною іконою Божої Матері. Саме із земної точки зору учасників антигітлерівської коаліції, переможців Другої світової війни, така ікона «забруднена» негативними конотаціями. Так, як такі негативні смисли на ікону вже накладені, то за аналогією із свастикою вона може бути названа «фашистською» (звичайно, це може й не дуже точно, але з точки зору спрощеного сприйняття носіїв буденної свідомості – стовідсотково саме так). Для солдат Російського Корпусу і православних московського патріархату, звичайно, все було «не так». І для виправдання вони, звичайно ж, відшукають відповідні аргументи.

    Тому у цій статті я звертаюся якраз до тих, хто ще сповідує ну дуже вже земні цінності переможців. Прославляння такої ікони – це образа пам’яті тих радянських солдат, які загинули у боях із підрозділами Російського Корпусу і тих, хто ще стоїть на позиціях їхньої правди (знову ж таки саме почуття образи виникає із дуже вже «земної» ситуації – участі чи ототожненню себе з учасниками Другої світової на боці антифашистів). Ще раз повторю те, що написав у статті про встановлення хреста на честь Курської Корінної ікони: «Цей хрест не так би різав очі, коли б він був встановлений, приміром, на подвір’ї Спасо-Преображенського собору. Нехай собі вірні УПЦ (МП) вшановують свою святиню, якщо вона такою для них є. Але ж хрест на честь ікони, будучи встановленим на майдані Незалежності, набуває значення загальноміського символу. Він символізує цінності міста і всієї його громади: і фашистів, і антифашистів, і православних, і атеїстів та ще й з мусульманами й іудеями на додачу». Отже, я лише за те, щоб цієї ікони не ПРОПАГУВАЛИ серед широкого загалу, і не більше.

    Можна сказати, що православні московського патріархату захотіли розповсюдити свій, партійний, варіант «великої правди про Другу світову» у тому ціннісному середовищі сумської громади, де ще фашизм і все, що пов’язане з ним – ситуація абсолютного зла.

    16 Авг 2011 в 14:12
  • Ну, так уже й "брєд", пане Олексію. Відповідати бачу Вам треба серйозно, тому відкладемо до завтрашнього дня. На свіжу голову думається краще.

    15 Авг 2011 в 21:15
  • і вище духовенство Російської православної церкви за кордоном, і Курська Корінна ікона в їхніх руках забруднили себе активним співробітництвом з нацистами та колабораціоністами в роки Другої світової війни. Тоді постає питання: для чого ж владою міста Суми був даний дозвіл на встановлення хреста на честь такого неоднозначного (скажемо так) православного символу?

    Як може ікона забруднити себе співробітництвом з нацистами? Брєд.

    А чи може вони просто не володіли інформацією про фашистське минуле ікони?

    Як може ікона мати фашистське минуле? Брєд.

    Російська релігійна єдність оголошується вищою за феномен української національної свідомості і української національної держави. Все українське ідеологами «русского міра» сприймається штучним утворенням, що спеціально винайдене ворогами Росії для руйнування її початкової єдності. Тому українська мова, українська культура, українська історія і, врешті, українська державність у російському православному вимірі підводяться під категорію єресі.

    а. Будь-яка релігійна єдність завжди вища за національні чи державні феномени. Візантії немає вже, але є православне християнство. Римської імперії немає, та існує католицизм. Давньоруської язичницької держави вже немає, але залишаються послідовники старослов'янських поганських вірувань.

    b. Під категорію єресі не може підводитись ані українська мова, ані культура, ані історія чи державність. Єретичним може бути релігійне вчення, що від імені Церкви проповідується тими, хто до неї не належить, проте проповідує саме від імені Церкви.

    Отже, сумський прихожанин УПЦ (Московського патріархату) повинен через духовну єдність з російською православною церквою перейти до усвідомлення необхідності своєї єдності з державою Росія, що включає в себе в якості проміжного елементу формування на рівні свідомості такого віруючого ідеї несприйняття факту політичної незалежності України. Ось так поряд з проповіддю Євангелія (і навіть під прикриттям його) Російська церква активно проповідує і великоросійський націоналізм. Як кажуть, ідея «світу дольного» взяла верх над ідеєю «світу горнього».

    Нічого такого ні я, ні будь-хто з вірних УПЦ (Московського патріархату) не повинен. Адже брєд.

    Чудотворна ікона – це не просто розмальована «дерев’яшка», для віруючих така ікона випромінює із себе силу, енергетику, вона сама по собі активна, а отже є джерелом успішних дій для російських солдат армії вермахту. І тому, коли російських воїнів благословили нею на боротьбу з антихристиянською «більшовицькою заразою» (тобто бійцями совєтської армії), то енергетика такої ікони «працює» і той же солдат козацького полку Російського корпусу знищить, приміром, уже не одного, а кількох солдат совєтської армії.

    Ікона, навіть така, що визнається Церквою як чудотворна, не випромінює з себе силу та енергетику - просто тому, що вона є "вікном" у духовний світ. Так само як і звичайне віконце дарує світло сонця, а не своє особисте. Ікона - не амулет в магічному сприйнятті (див. М. Еліаде), тож ніякого автоматизму накшталт описаного в цитаті не буває. Хіба що в уяві людини, позбавленої практики церковного життя і елементарних знань віровчення. Тому і брєд.

    15 Авг 2011 в 16:07
  • Розповідала сусідка:

    Дід воював. Але завжди про війну мовчав. Тільки плакав, коли розпитували. І більше - ані слова... Це були 70-ті роки. До сьогодні не дожив.

    14 Авг 2011 в 21:26