Ще з часів радянського класика відомо, що є добрим і що є поганим. Це знають навіть дітлахи. Що до людини, яка захищає державний кордон, так його система цінностей і координат повинна бути чітко і ясно визначена одразу і назавжди. Як в свята так і в звичні дні кордон має бути під контролем. Але зовсім не завжди це є тотальнім контролюванням, яке здійснюється заради економічної безпеці країни. Нажаль, деякі захисники починають розвивати комерційний талант, шукають та знаходять засоби отримати власну користь. Жахливо те, що у такому випадку діє інше правило: держава не постраждає, якщо я здобуду ці гроші. Саме жахливе, що така гнила філософія постає пріоритетною для людини в погонах, саме для тієї людини, яка повинна працювати тільки у межах правового поля. Згадується, як відомий герой фольклорної казки проходив випробування вогнем, водою і мідними трубами. У нашому випадку мідні труби є матеріальними благами. Не кожному вдається встояти перед спокусою легкої наживи. Не вдалося це зробити і начальнику прикордонного поста Студенок старшому лейтенанту Чорненко Олександру, його «мідні труби» загриміли громовими литаврами по всій окрузі. З вуст в уста контрабандисти передають інформацію про те, як «благодійник» начальник поста Студенок Чорненко О. вбирає припони та відчиняє кордон за певну суму дзвінких гульденів. Гроші дзвенять у форменої куртці начальника поста… А через кордон впевнено пересуваючи копита, рухаються коні і телята. Тварини несуть в собі, можливо, такі небезпечні вірусні захворювання, як, наприклад, сибірська виразка, чума, сказ. І невтямки «благодійнику», що він ганьбить не тільки себе, але кидає тінь на своїх колег, які чесно виконують обов’язки щодо захисту економічних інтересів Батьківщини. Про наявні у тварин хвороби можна тільки здогадуватися, та хіба офіцера-бізнесмена такі «дрібниці» бентежать? Здається, що нітрохи! Незабутній митник Верещагін з «Білого сонця пустелі» з гіркотою говорив, що він мзду не бере, йому за державу прикро. Щодо Чорненка Олександра Сергійовича, так він і мзду бере, і про державу не згадує, оскільки вважає себе правим, тому як вміє жити.