Реклама на сайте Всі Суми: (0542) 77-04-78 vsisumy@gmail.com

У світлі українського законодавства

Светлана Антонова
Светлана Антонова 02 октября 2020 в 10:18
     Правова система України заснована на рамках цивільного права та належить романо-германській правовій традиції. Історично на українську правову систему в першу чергу вплинули французький цивільний кодекс, римське право та традиційне українське звичаєве право. На книги з цивільного права (видані 2004 року) значно вплинуло німецьке цивільне уложення.
     Основним законотворчим органом є Верховна Рада України, яка також називається законодавчою владою. Повноваження розробляти  закони може бути делеговано нижчим урядам або конкретним органам держави, але лише для заданої мети. 

     Закон України представляє собою нормативно-правовий акт, що приймається Верховною Радою більшістю в 226 голосів та підписується Президентом. Якщо йдеться про закони, які вносять зміни до Конституції країни, кількість голосів депутатів Верховної Ради повинна складати не менше 300. Закони є найголовнішими серед інших нормативно-правових актів.
     Відповідно до ч. 5 ст. 94 Конституції України закон України набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

     Згідно із частиною другою та третьою ст. 1 Указу Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» (далі – Указ), офіційними друкованими виданнями в яких здійснюється оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України є «Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України», газети «Урядовий кур’єр» та  «Голос України».

     Як приймаються закони в Україні, можна подивитися в наступному відео. 
https://acmc.com.ua/hto-ta-yak-v-ukrayini-zakony-uhvalyuye/  

Що змінилося у законодавстві України.
 
     З 1 січня 2020 року в Україні на 550 гривень підвищилася мінімальна заробітна платна – до 4723 гривень, а з 1 вересня до 5000 гривень. Разом з мінімалкою в 2020 році підвищився прожитковий мінімум. Для непрацездатних громадян: з 1 січня він становить – 2027 гривень; з 1 липня –2118 гривень; з 1 грудня – 2189 гривень. Для працездатних: з 1 січня – 2102 гривні; з 1 липня –2197 гривень; з 1 грудня – 2270 гривень.

На замітку тим, хто користується субсидією.
 
     Вступив в силу закон «Про верифікацію і моніторинг державних виплат», який дозволяє перевірку правильності нарахування цієї державної допомоги. Починаючи з січня українці отримують пільги і субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, купівлю твердого і рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу лише у грошовій формі.

Ціна на газ: по-новому.
 
     З січня споживачі отримують окремі рахунки: один за газ, другий – за послугу з його доставки.
Щоб населення не відчуло коливання ціни, в уряді запровадили «страхову ціну» – 5,5 гривень за куб «блакитного палива». Це ціна без урахування податку на додану вартість. Тож із січня вартість газу у платіжці нараховується так: 6,961 грн (вартість за куб газу з ПДВ) + тариф на транспортування (він свій у кожному регіоні) + тариф на розподіл (у кожній області він теж свій) + націнка постачальників (теж різна).

Змінилися правила виходу на пенсію.
 
     З 2020-го року українцям потрібно мати від 27 років стажу, щоб вийти на заслужений відпочинок у 60 років та отримувати пенсію. Така норма встановлена статтею 26 закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

     З кожним роком вимоги до необхідного страхового стажу для пенсії зростатимуть. Отже до 2028 року потрібно буде мати 35 років стажу, аби піти на пенсію у 60 років. Ті, у кого стільки років не набирається, підуть на заслужений відпочинок у 63 роки.

На водіїв напідпитку чекає кримінальна відповідальність,
а на крадіїв – більші штрафи.

 
     З 1 липня набув чинності закон про кримінальну відповідальність для тих, хто сів за кермо у нетверезому стані або відмовився пройти медогляд на стан сп’яніння. Водіям напідпитку загрожує штраф від 17 до 32 тисяч гривень та позбавлення прав на строк до трьох років. У разі повторного порушення штраф становитиме до 51 тисячі гривень і позбавлення прав.

     А ще збільшили штрафи за дрібну крадіжку – від 850 до 1700 гривень. Раніше штраф був від 17 до 510 гривень за викрадене майно, вартість якого більша за 192 гривні.

Що нового у виборчому законодавстві.
 
     У 2020 році вступив у дію новий Виборчий кодекс. Мажоритарних округів не буде, а вибори будуть проходити тільки за партійними списками. Ці списки будуть відкритими. Тобто людина на виборчій дільниці спочатку буде голосувати за певну політичну партію, а потім – за представника цієї партії.

     В той же час знизили прохідний бар’єр політпартій до Верховної Ради з 5 до 3 відсотків.

Викрив корупціонера – отримай премію.
 
     В Україні з початку року викривачі корупції мають гарантовану законом право на винагороду. Закон про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції №198-ІХ набув чинності 1 січня 2020 року. Але така "премія" буде можлива лише за умови, якщо особа повідомить про корупційні дії на суму від 10 млн гривень. Тоді держава обіцяє виплату у розмірі, що становить 10% від суми викритого хабара. Точний розмір визначатиме суд.

Підвищиться абонплата за користування
стаціонарними телефонами.

 
     У 2020 року набули чинності нові граничні тарифи на загальнодоступні телекомунікаційні послуги. Саме вони передбачають вартість місячної абонентської плати за стаціонарний телефон для населення у розмірі 59,71 грн. Для підприємств, установ, організацій, фізосіб-підприємців вартість місячної абонентської плати за стаціонарний телефон була встановлена у розмірі 65,55 грн.

Українців перестали  пускати в Росію
за внутрішніми паспортами.

 
     Перетин кордону з Росією здійснюється з 1 березня 2020 року при наявності закордонного паспорта. Але при в’їзді громадян України з території Російської Федерації Державна прикордонна служба України пропускає українців за внутрішніми паспортами та свідоцтвами про народження.

Недоторканність скасована, відповідальність – під питанням.
 
     З 1 січня набула чинності нова норма Конституції, відповідно до якої депутати Верховної Ради втрачають недоторканність.
В Основному законі також з'явилася норма про те, що члени парламенту не нестимуть юридичної відповідальності за результати голосування чи висловлювання у Верховній Раді та її органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

     Докладніше з новинами законодавства України ви можете ознайомитися на сайтах:

-  Законодавство України - Офіційний портал Верховної Ради https://www.rada.gov.ua/news/zak
- Новини законодавства України – Uteka https://uteka.ua/ua/channel/Novosti-zakonodatelstva 
- Нове в законодавстві - Всеукраїнська асоціація кадровиків
https://www.kadrovik.ua/kategoriyi-statey/nove-v-zakonodavstvi
- Останні зміни в законодавстві - Загальнодоступний ... – ЗІР http://m.zir.tax.gov.ua/main/lastupdate/  



Кальченко Валентина,
завідувачка відділу періодичних видань









 
2
Комментариев
0
Просмотров
740
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.