Чи знаєте ви, що Україна займає сьоме місці в світі з розповсюдження не ліпшої звички – куріння? Звісно, можна жартома сказати: хоч у чомусь ми попереду! Та хвалилися, власне, нічим. Відтак закон, що регулює рекламу тютюнових виробів, на загал сприйнято позитивно: раптом курців все ж стане менше!

Водночас є тривога, що введення закону створить проблеми для тих, хто торгує тютюновими виробами, а їх – озирнімося! – немало. Бо ж закон не повністю розписує механізми дії, а дає лише установку: припинити стимулювання продажу тютюну. Існують певні нестикування з іншими законами. А отже, виникає загроза «індивідуального прочитання» вимог представниками контролюючих органів і – непрогнозованого покарання підприємців.

«Ситуація досить серйозна, – відзначає голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Леонід Козаченко. – Задіяні відразу кілька працюючих законодавчих актів, в які внесено поправки та доповнення. Тепер маємо складний законодавчий механізм, який треба навчитися розуміти й правильно читати – як із боку суб᾽єктів господарювання, так і з боку контролюючих органів».

«Навчитися читати» – не просто спонука до законослухняності. Включено й вагомий матеріальний стимул. «Фінансові санкції для суб᾽єктів господарювання складають від 30 до 50 тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламоносїї чи за окремий захід із метою стимулювання продажу тютюнових виробів», – наголошує  заступник голови Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів Ольга Соколова.

Та що вважати фатом реклами, а що – необхідною інформацією, яка має надаватися споживачеві? Це питання зараз є, певно, найважливішим для уникнення отих штрафів. Саме його переважно й обговорювали на зустрічі в Харкові представники обох сторін – підприємництва та інспекції в присутності й сумських журналістів.

Лише два приклади. Завідувач юридичної служби інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області Володимир Федосієнко розповів, що до них зверталися за роз᾽ясненням: чи є порушенням закону мультифейсинг (кілька зразків однакового товару, розташованих в один ряд)? Із Києва отримано роз᾽яснення: так, це засіб стимулювання. (Зауважимо відразу: на касах сумських супермаркетів ми це бачимо досить часто).

Володимир Нетудихата, начальник інспекції на Харківщині, зауваживши, що реклама з тютюнових кіосків переважно таки зникла, розповідає про те, з чим зіткнувся особисто: «Дивлюся в одному кіоску – вітрина вільна, але квадрат 70 на 70 сантиметрів оздоблено синім оксамитом і там – однісінька пачка сигарет. Ніби ж: хіба не можна? Але – як приваблює!..»
Такі моменти, що дають підставу керуватися смаками, а не рядком закону, можуть стати причиною конфліктів. Втім, закон і не повинен описувати кожен конкретний випадок, це просто неможливо! Підзаконні ж документи, що деталізують тлумачення, будуть готові ще не скоро, та й, знову, не зможуть врахувати кожного індивідуального випадку.

Що ж робити сьогодні? «Виходити зі здорового глузду й читати закон», – радить пан Нетудихата й наголошує: завдання закону не покарати в першу чергу, а прибрати спонукання до куріння. Й поки закон вивчається, інспекція не вдаватиметься до жорстких заходів.
За що реально не каратимуть сьогодні? «В законі немає норм, які забороняють розміщення на вітринах у будь-якій формі пачок сигарет, – каже Ольга Соколова. – Не може вважатися порушенням освітлення місць торгівлі. Не впливає закон і на ціноутворення, продавець лише повинен позначити ціну кожної одиниці тютюнової продукції…»

Ніби не вважатиметься рекламою розміщення одного плакату розміром 30х40 сантиметрів на одному місці торгівлі. На плакаті має бути текстова інформація про наявність у продажу тютюнових виробів та цін на них. Але одна річ, якщо це місце торгівлі – кіоск, інша – кожна окрема каса супермаркету, яких у магазині, наприклад, десять...

Олег Ільютко, представник Української спілки промисловців та підприємців, вважає: поки закон є декларацією. Надалі розроблятимуться конкретні ефективні заходи для зменшення куріння. Як, наприклад, у Італії, де після 18.00 ви взагалі не купите сигарет. Поки ж Держкомпідприємництва з метою недопущення викривлень закону планує заснувати громадський контроль за його дотриманням. Буде відповідна рада, її представники в регіонах, і до них можна буде звернутися під час перевірки підприємця. Відповідна особа може бути присутньою при перевірці й контролювати дотримання закону представниками контролюючих органів.

Тобто планів – громаддя. Висновок поки, на жаль, один: наша держава, як і завжди, зекономила на підготовчій роз᾽яснювальній роботі й поставила всіх перед фактом: закон є, він вже діє.
Отже, читаймо уважно!

Тетяна Василенко