«Нам сказали, що він «важкий»»… Такі слова ми почули від рідного брата пораненого старшого солдата Віталія КАРПОВА. У телефоні мобільного - схвильований чоловічий голос та жіночі ридання: рідні пораненого терміново збиралися в дорогу, до Дніпровського військового шпиталю, куди Віталія доставили напередодні.

Наступного дня, як і домовлялися, Сергій Карпов розповідав журналістам «r» про те, що побачив у Дніпрі.
"Нас одразу пустили в реанімацію. Серед кількох важких хлопців лежав і наш Віталя. Дуже блідий, змучений, забинтований, ледь дихав, бо втратив багато крові. Нас пізнав, зрадів і навіть намагався усміхнутися. Особливо любій дружині Оксанці. Лікар сказав, що Віталій народився у сорочці: хоч і має множинні осколкові поранення ніг та грудей,і стан його нині важкий, але вже - стабільний. Вже переніс п’ять операції, а скільки попереду - невідомо. Роздроблену ступню правої ноги довелося відтяти. Стегнова кістка в апараті Ілізарова. Осколками, що прошили «бронік», розтрощило ребро, пробило легеню. Зараз лікарі намагаються її «розгорнути». Брат під’єднаний до апарату штучного дихання, з тіла виведені дренажні трубки. З пробитих грудей осколки поки не виймали, кажуть, у тому стані, в якому Віталя зараз, операція небезпечна. Хай окріпне! Брат мій по життю боєць, і я вірю, що він справиться, а допоможуть йому наша любов і підтримка. І, зрозуміло, золоті руки українських хірургів…