ДОРОШ у Сумах: ексклюзивне інтерв’ю

Анастасія Літвіненко 04 июня 2019 в 17:57
24 травня з новою концертною програмою у Суми завітав музикант, виконавець, продюсер та успішний бізнесмен ДОРОШ. У своїх піснях, більшість із яких написав сам, він ділиться власним досвідом, своїми життєвими цінностями, речами, близькими для багатьох. Його голос з легкістю підкорює жіночі серця, оскільки  його музика, сповнена відвертістю душі. Хіти “Ресницами” та “Сердце танцует” лунають на топових  радіостанціях України.  До речі, у кліпі на пісню «Ресницами» знялася Надія Мейхер. Перед початком концерту нам вдалося поспілкуватися із співаком про творчість, любов і не тільки. 

r: Ви вперше у місті Суми?
Д.:
У Сумах я не вперше. Це прекрасне місто, яке я по-справжньому люблю. Я часто приїздив сюди, коли грав у волейбол і коли грала моя команда – спортивний клуб «Фаворит».  Сам я родом з Новгород – Сіверського.  Це місто недалеко від Сум. Мій невеликий тур, який ми з моїми музикантами називаємо турчик, розпочався після виборів Президента України. Він присвячений любові у повному розумінні цього слова. Ми хочемо проїхати містами України і дати 10 концертів та принести людям задоволення, щоб вони відпочили від всіх цих баталій.

r: З чого розпочалася Ваша творчість?
Д.:
Моя творчість розпочалася з народження.

r: Чи складно було навчатися співати, чи відразу все  вийшло?
Д.:
Я себе ні в якому  разі, і ніколи в житті не  позиціоную, і не позиціонував, як професійного співака. Я – автор і виконавець власних пісень. Люди оцінують мене, як співака,  і   кажуть, що  не  погано  співаю.  Але для того, щоб цього досягти я системно підхожу до своєї творчості і постійно займаюсь вокалом. 

r: Як Вам  відразу вдається  займатися  різними сферами діяльності, чи на все вистачає часу?
Д.:
Якщо правильно формувати і делегувати повноваження та правильно відноситься до свого життя, то на все вистачає часу.

r: А що для Вас складніше займатися підприємницькою діяльністю, чи творчістю?
Д.:
І моя творчість, і підприємництво -  це однакові сфери моєї  діяльності і дві складові одного цілого процесу, які неможливі одна без одної.

r: Чим Вам подобається рок - музика, чому саме цей стиль Ви обрали для своїх пісень?
Д.: 
На превеликий жаль,  я не  співаю повністю рок – музику, я співаю поп- рок, хоча із задоволенням виконував би рок . Проте, вона не находить відгук у слухачів у нас в Україні. Ми не Англія, не Америка, тому це не наша музика.

r: Звідкіля Ви черпаєте натхнення, що Вас надихає?
Д.: 
Натхнення я черпаю з оточуючого світу, який мене надихає.

r: Чи завжди враження слухачів від Ваших пісень відповідають посилу, який Ви в них вкладаєте?
Д.: 
Щиро кажучи я ніколи не робив такої аналітики і не питав у глядачів про враження від моїх пісень та не зіставляв з тим посилом, який  в них вкладав, оскільки кожного разу, коли їх виконую, сам знаходжу в своїх піснях інші фарби.

r: Чи  бували у Вас курйозні випадки під час концерту?
Д.:
Таких випадків була маса. Наприклад, зібралася ціла площа людей.  Я виходжу на сцену і тут повністю тухне вся апаратура. Я не розгубився і під фортепіано, без мікрофону вживу виконував пісні з нашим музичним продюсером Олександром Чікаленко, щоб людей трохи розрадити поки ремонтували апаратуру. Взагалі дуже багато було таких випадків.

r: Чи є у вас хобі, яким  Ви займаєтесь, окрім творчості?
Д.:
Окрім творчості я просто радію життю.

r: Які Ваші плани на майбутнє?
Д.:
Мій самий головний план на майбутнє – жити  і радувати людей своєю творчістю.

r: Як  Ви виховуєте своїх дітей, які принципи їм прививаєте?
Д.:
Я вчу своїх дітей бути самостійними і розраховувати у житті на себе та власні сили.

r: Ким Ви бачите своїх дітей в майбутньому, чи будуть вони займатися творчістю?
Д.:
Головне я бачу своїх дітей здоровими. А ще патріотами, які живуть в Україні і люблять її. Мій син отримав освіту саме в нашій державі, донька вчитися в школі імені Лисенка. Вона піаністка і насправді дуже обдарована не тому, що Софія Дорош. Їй зараз 10 років і вона грає у симфонічному оркестрі концерти для фортепіано з оркестром на музику Бетховена.  А чи будуть мої діти займатися творчістю в майбутньому – це їх особисте питання.

r: Чи  любити Ви подорожувати,  які Ваші плани на літо?
Д.:
Я безмежно люблю подорожувати, особливо туризм. Ми часто мандруємо і якщо закордоном, то я  сам їду за кермом, тому що в Україні я практично не воджу машину.

r: У якої з Ваших пісень сама цікава історія створення?
Д.:
Всі пісні – це  мої діти, тому не можу виділити саму цікаву історію створення.

r: Для якої аудиторії Ви створюєте свої пісні?
Д.:  У
моїх  піснях я розповідаю про своє життя. Воно схоже на життя інших людей своїми перемогами, поразками, любов’ю. Це те, що всіх нас об’єднує і цьому я присвячую свої пісні. 

r: Чи часто Вас критикують, як Ви до цього ставитесь, чи критикують Вас колеги по цеху?
Д.: 
Я дуже поважаю критику і вважаю, що ми без виключення повинні до цього відноситься спокійно, тому що по великому рахунку саме ті друзі, які критикують.

r: Яку музику Ви слухали в дитинстві, на якому репертуарі  формувалися Ваші музичні уподобання?
Д.:
Я виріс у  СРСР,  тому у дитинстві слухав пісні радянських композиторів,  оскільки  мій улюблений рок - гурт AC/DC у ті часи  був заборонений   до в’їзду в нашу країну.

r: Чи у Вас  співоча родина?
Д.:
Так, мені дуже поталанило. Моя мама має музичну освіту, батько практично все життя пропрацював  директором  Будинку культури.

r: Чи  виникало у Вас бажання прийняти участь в Євробаченні?
Д.: 
Я з великим задоволенням прийняв би  участь у Євробаченні, за умови виконання пісні українською. Я вважаю, що це ганьба, коли  наші співаки виходять і співають не на рідній мові. У цьому році я подивився  Євробачення спеціально, оскільки  мене цікавило саме це питання. На мене більше враження справили ті люди, які співали на своїй рідній мові.

r: Ви є автором багатьох пісень, а чи не плануєте випустити поетичний збірник?
Д.: 
Я випустив 6 альбомів та порядку 76 треків.  В моїй студії лежать ще  порядку 100 написаних пісень, які  я не встигаю записати. Щодо поетичного збірнику, то поки живе такий геній, як Ліна Костенко, у мене ніколи в житті не хватить совісті випускати свої  вірші, тому що я не поет і так виховала  мене моя мама.

r: А Ваші діти також  полюбляють творчість?
Д.:
Я вже зазначав, що моя Софія незвичайно творча, вона грає із симфонічним оркестром, гастролює і виступає з концертами закордоном. Серед діточок її віку вона є однією з найкращих піаністок у нашій державі.

r: Чи вистачає у Вас часу на родину?
Д.:
Моя родина – саме  головне у моєму житті. Це те джерело, яке тримає мене на цьому світі. Це не просто мої мама, батько, мої діти. Це і 4 рідних сестри моєї мами. У мене величезна родина і я ніколи не забуваю про неї, про рідну школу у Новгород – Сіверському. А ще завжди пам’ятаю  про ті речі, які дають мені  право називати себе українцем.

r: Над чим Ви працюєте зараз?
Д.:
В теперішній час я закінчую писати альбом «Де ти є?». Кліп на цю пісню вже вийшов. А восени плануємо поїхати у тур по Україні, у мене велике бажання виступати і радувати людей своєю творчістю  поки ще є сили, оскільки мені вже 52 роки.

r: Якими емоціями Ви хотіли б поділися з сумчанами?
Д.:
Моє завдання вийти на сцену і подарувати людям щастя, щоб вони після концерту пішли кращими і добрішими. Це моя місія.

r: Щоб  Ви хотіли  побажати сумчанам?
Д.:
Я б  хотів би побажати сумчанам  віри  в себе та кожному на своєму місці будувати  свою державу  і не шукати в інших державах кращої долі, тому що, якщо ми не повіримо в нашу державу,  то зрозуміло, що вона загине. Для мене – це  буде сама велика трагедія.


 
46
Комментариев
0
Просмотров
5666
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.