Повесть Степаніда в печері за співами та вечерею поступово розповіла Вікі, чому росіяни з давніх давен божеволіють від ненависті до полян, сколотів та лісовиків. - Ти ж бо бачила, моя рідненька, мапу Росії, їх герб? Що за птаха на гербі? Орел- дегенерат. Той двоголовий вахлак був з давніх часів символом монгольської орди, тих бішених псів, смердючих вурдалаків, які живцем складали полян на топкі дороги, щоб їх тілами проїхати на своїх обозах з краденим майном. Той дегенерат в короні символізував підкорення непокірних. І ось ця русня що робить віками - підкорює непокірних. Ми ж бачимо на мапі, які велетенські у тієї ненаситної Росії кордони, бачимо, скільки ці бездушні недолюди захопили чужих земель. І вся історія тих поганців це навала, насилля, кров, смерть та знищення культури майже що сотні унікальних народів. - Так, і це правда, - відповідала Віка. - По історії фольклору ми вивчали, що хантів у Сибіру за часів Золотої орди було декілька мільонів. Після підкорення Сибіру розбійником Єрмаком вони майже зникли, як і їх пісенна культура та мова. Станом на кінець двадцятого століття їх кількість сягала кількох сотень. Русня, навіть нижчі слої, досить зневажливо відноситься до аборигенів Сибіру. А насправді культура хантів дивовижна. Особливо незвичайні їх сімейні пісні, які виконуються на святах протягом десяти годин кожна. Дитині при народженні дарують музичний інструмент, який начебто має душу. І його не можна давати в інші руки. А ще цікаво - хантийські співаки володіють загадковим мистецтвом розщеплення связок на два голоси. Шамани Сибіру, їх залишилося одиниці, впевнено наголошують, що дуже скоро звільняться від кремлівської окупації. До речі, сибірські аборигени так і не скорилися русьні. В чумах поруч з іконою розіп'ятого Христа - ідолом, нав'язаним аборигенам царизмом, ханти завжди тримають голову ведмідя - символ царя Сибіру. - О, про таке я не чула, - дивувалися Степаніда, - а ми ще повернемося до цієї теми - про наших та кремлівських богів. А ще додам, що російські живодери віками завзято нищать і мову, і пісні, легенди, свята підкорених народів. А про себе вони стверджують, що несуть всьому світу велику культуру. Але яку культуру? Перш за все, вони сіють повсюди бруд, сморід, зневагу та культ ненависті до непідкорених. По-друге - запроваджують культ насильства. Тож усі, кого вони підкорювали сокирою, гарматами, прокленали їх на віки. І "дарували" загарбникам брудні слова, які перетворилися на матюги. Ось чому російська побутова мова найбрудніша за всі. Стільки матюгів, як у росіян, нема в жодній мові. - Так, ви праві, - погодилася Віка. - я навіть мала змогу ознайомитися декілька років тому з енциклопедією російської академії наук, яка зібрала всю непристойну лексику, яка вживається в російському побуті та в літературі. Там є ще й порівняння, приклади з відразливою лексикою у інших слов'янських народів - поляків, чехів, болгар, словен. Але російська непечатна лексика по кількості варіацій просто зашкалює. - А головною матюгливою прикрасою у росіян є, як це не дивно, - три корони над двоголовим орлом. Ці трутні коронували три свої улюблені символи - вбивство, знищення та безглузду брехню. Це їх царина - оспівувати знищення світу: "Весь мир насиль(ем) мы разрушим, до основанья" - ось, насправді, як звучить їх гімн... А зараз москальскі живодери, ми чули з тобою в новинах, чим хизуються? Погрожують спалити світ атомною зброю. "Весь мир ракетами мы спалим, до основанья, а затем"... - Хай тї пройдисвіти йдуть до біса, - зітхнула Віка. - Але, Степанідо, чому все-таки пихаті орки заздрять нашому народу? - Тому, що ми не підкорилися їм, і зберегли свою культуру і богів. - Тобто - Перуна? Але ж його у нас вже давно нема. Ви жі казали - навіть ведуни лісовики перетворилися на віруючих католиків - Ще б пак! Наші боги нікуди не поділися. То була б зрада наших предків і нашої Природи. Усе ми зберегли. Думаєш паска - то є що? То, насправді, Бабка. І виготовляється вона не на честь якогось невідомого полянам ідола Ісуса, а на честь Бога Рода. Випікають її Баби, тому Бабка. Але форма символізує продовження Роду, тобто чоловічий уд. І ніякого відношення наша Бабка не має до якогось там песаха чи паски. Як попи не старалися заборонити людям пекти ті Бабки, нічого не выходило. І писанки поруч з удом й досі викладаємо. Де ще є така традиція? У всіх християнських громадах Бабки не печуть, тільки в Україні. Тобто, ми перехитрити своїх поработителів і зберігаємо свою родову культуру і родові свята. - Поработителями українців ви називаєте християн? - Усіх тих, хто плюндрував нашу землю, вбивав наш народ, мову та культуру. А їх - непроханих гостей заходило на нашу землю - ой, достобіса. Далі буде