Намалював художник натюрморт:
Бузок у вазі, на столі рибина.
Хотів ще зобразити торт:
Обожнював солодке, мов дитина.

Скривилася дружина, заволала:
"Нащо тут риба, краще рак".
Уздріти ананаси зажадала,
І орхідеї пишні, на свій смак.

Всю ніч творив шедевр митець,
Дружині мріяв догодити.
З’явився в океані острівець,
На ньому раки, ще й тропічні квіти.

Почув він замість похвали:
"Грошей на пензлі геть не шкодиш,
Що за дурниці в голову прийшли?
Лише даремно фарби переводиш".

Мораль така: малюй лиш те,
Що серцю радість доставляє.
Прислів’я знає, що "на смак та
Колір друзів не буває".