– Маэстро? Маэстро?! Как дела? ... – Все нормально! Падаю...

Блоги, Геннадий Минаев
08 июня 2012 в 14:09

– Маэстро? Маэстро?! Как дела? ... – Все нормально! Падаю...Не знаю почему, но сегодня утром вспомнилось о Леониде Быкове...
Единственное о чем я жалею – о том, что родился слишком поздно и не встретил в своей жизни его – Леонида Быкова... :( Не был даже знаком... :(


Немецкие автоматчики, оттеснив от моста последние группы защитников, сделали главное – захватили мост и сбили огневой заслон. Теперь за их спинами танкисты лихорадочно ремонтировали разбитую гусеницу «тигра».

Сейчас они своему «тигру» лапти накинут, и все наши смерти – коту под хвост, – Святкин жадно затянулся, бросил окурок и теперь заталкивал под ремень гранаты. — Прикрой меня огнем, Игорек.

– Бежать?.. – не сдерживая нервной дрожи, закричал Суслин. — Струсил, да? Струсил?..

– Дурак ты, лейтенант, – вздохнул Святкин. – Прикрой, говорю, огнем, а то же коту под хвост вся работа. Они сейчас в последнюю пойдут, и жить нам – сколько продержимся! Вот он, наш с тобой последний, решающий. Красиво же мы о нем пели...

– Тебя же убьют, Витька, – дрожа, сказал Суслин.

– Пали на полный диск, Игорек. – Святкин вдруг то ли пропел, то ли прокричал:

– Я беспризорничком родился и беспризорничком помру!..

И выскочил из окопа.
 

– Маэстро? Маэстро?! Как дела? ... – Все нормально! Падаю...



***

www.Leonid-Bykov.ru

P.S. «Сейчас они своему «тигру» лапти накинут, и все наши смерти – коту под хвост. [...] Они сейчас в последнюю пойдут, и жить нам – сколько продержимся! Вот он, наш с тобой последний, решающий. Красиво же мы о нем пели...» – cамая гениальная фраза, которую я встречал в кинематографе – жизненная, а какая, блин, философия!!!

В бой идут одни старики


P.P.S. Евгений Яковлев, у своєму коментарі про легенду Російського кінематографа помилився, як і численні прихильники цієї культової кінострічки. Виправляю помилку. Леонід Биков – легенда не російського, а українського кінематографа (кіностудія ім. Довженка), принаймні радянського кінематографа.
Тільки справжній українець міг «вставити» в радянське кіно 1973 року українську пісню:

В бой идут одни старики - Ніч яка місячна, зоряна, ясная

0
Комментариев
0
Просмотров
1730
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.