Напередодні Дня Перемоги зі слів приїжджої відомої опозиціонерки виявилося, що майже 61 відсоток сумчан довірили своє місто меру, який «просто нічого не робить».
 
 Цікаво, що треба було би зробити Мінаєву, щоб почути про себе схвальний коментар з її боку? Наприклад, може, таке:

1. О 8.00 кожного понеділка замість апаратної наради з керівниками підрозділів виконкому проводити засідання опозиційного штабу чи тіньового міського уряду на тему: «Що ти зробив для повалення влади за минулий тиждень?».

2. Підписувати лише ті рішення міської ради, які містять звернення до українського народу чи міської громади, вимоги відставки уряду і програми народного повстання. Рішення про гарячу воду, будівництво, інвестиції, ліфти і вивіз сміття – ветувати, як несвоєчасні і такі, що не відповідають революційній ситуації.

 3.Покарати міських чиновників, які не дають обклеювати стовпи та фасади рекламною макулатурою, і запровадити міську програму «Кожен сумський стовп – на службу агітації і пропаганді!».

4.Привселюдно називати колегії ОДА і сесії облради «обителями зла», а надходження до міської казни від обласного і державного бюджетів – «диявольськими спокусами».

5....і так далі.

Може, за таких умов Мінаєв і отримав би характеристику «дієвого, відповідального політика, справжнього полум`яного борця...». Але фокус в тому, що Мінаєв якраз – мер, і його парафія – дороги, комуналка, благоустрій. Ну, нічого не поробиш, так історично склалося, що мерів обирають для вирішення конкретних проблем міста. І Мінаєв, як і Гройсман чи Садовий, отримують зарплату за те, щоб добре працював громадський транспорт, в квартирах взимку було тепло, а на вулицях вітер не ганяв пилюку, порожні пляшки, недопалки і обгортки від чіпсів.
 
Це я до того, що кожен має відповідати за свою ділянку, на яку його обрали чи призначили. Не більше, і не менше. Від і до. Мінаєв не ідеальний мер, і у громади будь-якого міста завжди знайдуться запитання і до мера, і до його команди, аж до рядового чиновника. Тому єдиною нормальною розмовою була б така: Мінаєв робить отак, ми, опозиція, пропонуємо – отак, громадо – вирішуй, як тобі краще. Тим більше, що серед моїх знайомих і друзів у міській фракції БЮТ переважна більшість – сильні фахівці, спроможні реалізовувати як спільні з мером, так і альтернативні програми. Громаді було би більше користі від такої реальної співпраці, аніж від недоречних політичних гасел і звинувачень. І приїзд в Суми лідера БЮТ міг би започаткувати саме такий діалог. Міг би...
 
P.S. Революція - звучить престижніше, ніж каналізація. Але якщо всі підуть у спільну революцію, хто буде займатися конкретною каналізацією?