Питання до начальника міліції

Блоги, Олександр Такул
20 сентября 2011 в 14:43

Саталося це на перехресті вулиці Прекопської з вуллицею імені товариша кірова (до речі, соратника і "правої руки" сталіна до 1934 р.). Так ось, на цьому перехресті, біля вїзду до будівлі обласного управління внутрішніх справ стоїть міліціонер. Місія його проста але надзвичайно важлива  -  він зупиняє рух на перехресті, коли хтось із міліцейського начальства їде на роботу (або з неї, кудись у важливих справах). Таким чином, начальство має змогу швидко і безперешкодно дістатися туди, куди треба, і забезпечити охорону прав громадян. Як бачите, місія, і справді нескладна. Принаймні дає змогу іноді покурити, порозмовляти  по мобільнику і т.д.

Перед носом у міліціянта, по обидва боки перехрестя, припарковані автомобілі. Той, хто хоч раз намагався повернути направо з Перекопської на вул. товариша кірова, той відчув, що таке лотерея на дорозі: коли за неправильно припаркованими машинами ти геть не бачиш, що коїться на головній дорозі.

Сталося, що я проходив це місце пішки і вирішив звернутися до блюстителя із природним запитанням. Я терпляче зачекав, поки він закінчить розмову по телефону і між нами відбувся досить ввічливий, але безрезультатний діалог:
- Добрий день!
- Добрий день!
- Скажіть, чи правильно припарковано отой чорний джип, що стоїть біля банку прямісінько на пішоходному переході?
- Ні, неправильно.
- А як правильно?
- На 30 метрів від перехрестя.
- А чому ж Ви не припините це порушення?
- Бо мій пост тут. Я не можу відлучитись. А там, поки напишеш протокол, тут може начальство їхать.

Ми перекинулись ще парою фраз і все залишилось як було: міліціонер - нести службу, джип - стояти на пішоходному переході, а я пішов собі далі у своїх справах.  І питання до міліцейського начальника як було, так і залишилось.

6
Комментариев
18
Просмотров
2434
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.

Комментарии

в пєчь!

Доречі, можливість безнаказано поставити авто біля перехрестя - це теж одна з додаткових ступенів свободи, якою наділений пересічний громадянин міста Суми, і якої позбавлений пересічний громадянин міста Даллас. Хоча, може для вас це і не свобода. Кожному своє, як каже народне прислів'я. Декому, он, і арбайт махт фрай... Wink

охрєнєть! Smile
або, як казав професор Преображенський Шарікову: "Я так и знал!" Smile

Ліберальні цінності є брехливими від початку.
"Свобода" і "порядок" - це поняття протилежні одне одному. Збільшення свободи веде до зменшення порядку, збільшення порядку - зменшує свободи.
"Порядок" уособлюють правоохоронні органи, чиїм інструментом є тюрма. Посилення порядку є посиленням позицій міліції, контролю над громадянами та збільшенням контингенту в'язнів. Навряд чи це можна назвати посиленням свободи. Еталон ліберальної свободи - США, мають найбільшу кількість в'язнів на душу населення. Більше ніж в тоталітарному СРСР.
Я можу або бути вільною людиною, або дотримуватись кримінального кодексу. Третього не дано. Неможливо бути вільним, коли на руках кандали і за спиною надзєратєль.
Один етолійський оратор виступаючи перед передостаннім македонським царем Пилипом так казав про Рим: чорна хмара встає з Заходу, вона віщує кінець свободі... далі він розшифрував, що саме свобода для греків, тобто дав класичне поняття свободи: нам не можна буде воювати й миритися один з одним коли нам заманеться.
Нині мова про фундаментальні вартості. Якщо до таких відноситься свобода то чому ми задовольняємося сурогатом (лібералізмом) замість того щоб вимагати свободи у достеменному значенні цього слова? Справжня свобода принесе світу численні незручності, але вартості вартують більше аніж зручності.

розумію слово "свобода" у звичайному ліберальному сенсі.
Ви поставили питання так, ніби поняття "свобода" виключає поняття "порядок". насправді, це просто поняття різного роду.
Наприклад, ви б мене запитали, що для мене цінніше: книга або хліб? припустимо, я сказав - книга. То, виходячи з Вашої логіки, можна стверджувати, що я не їм хліба?
Так, свобода для мене є ліберальною цінністю саме в цьому сенсі слова. Натомість, я добре розумію, що частина людей сприймає "свободу" і "порядок", як поняття одного роду, а в деяких випадках, навіть, як антогонізми. На мою особисту думку, таке сприйняття є наслідком СОВКА.
Тому, відповідаючи на Ваше питання, написав, що належу до МЕНШОСТІ людей, оскільки для мене, як і для кожного, хто розуміє сенс цього слова - свобода, звичайно, є найбільшою цінністю Smile

Я виходжу з класичного означення терміну свободи, а не того сурогату, який прийнято вважати "свободою" нині. Тому, звісно, можуть бути розбіжності.
Щодо ж самої проблеми - то неможливість її практичного вирішення криється у принципах побудови всієї системи, за якою функціонує нині наша держава.
Раптом, той джип належить голові СБУ, прокуратури, чи якомусь народному депутату? Знаєте, що буде тому інспектору за спробу виписати на нього штраф? А якщо комусь з міністерства внутрішніх справ? Через скільки годин полетять погони начальника міської міліції за це "вирішення маленької проблеми"?

Не ображайтесь, пане Штайн, але Ваше розуміння поняття свободи, вочевидь, дещо (м'яко кажучі)відрізняється від мого. Якщо б Ви уважно прочитали відповідь на Ваше питання, то мали помітити це.

До речі, навіщо говорити про вирішення проблеми в глобальному сенсі, якщо проблема є настільки маленькою, що її вирішення абсолютно поміщається в компетенції малюсенького начальника міліції.
Якщо б спілкування було безпосереднє, я б розповів притчу про маленьку дівчинку і морські зірки. От вона дуже добре ілюструє ситуацію!

Якщо свобода є для вас найбільшою цінністю - то ви маєте не задаватися думкою про черговість дій інспектора, а ставити питання про розпуск репресивного апарату взагалі. Wink
Або, принаймні, до урізання його функцій на стільки, аби той інспектор взагалі не мав можливості виписувати вам штрафи.

Насправді ви задаєте дуже цікаве філософське питання з досить глибоким прихованим підтекстом. Тому, аби відповісти на нього більш повно, я маю запитати у вас:
"А що для вас на першому місці: порядок чи свобода?"

я, вочевидь, належу до меншості людей, оскільки для мене, як і для кожного, хто розуміє сенс цього слова - свобода, звичайно, є найбільшою цінністю Smile