Що читали «вороги народу»?

Блоги, Геннадій Іванущенко
24 февраля 2013 в 21:18
Найцінніші книжки мають потріпану обкладинку, або й зовсім її не мають… Згадав це, іще шкільне правило, коли днями переглядав «лондонську» колекцію.
На початку та в середині 1930-х років у Львові діяв підпільний «Український народний університет», і через українське земляцтво в Америці туди передавались гроші на створення бібліотеки «Самоосвіти» (видання Українського робітничого союзу) – таких собі книжечок кишенькового формату. В них у доступній для народу формі подавалося раніше написане докторами наук та іншими «світилами», з Драгоманова починаючи. Теми різні: від історії окремих періодів і країн, суспільно-політичних вчень, політекономічних викладок (не по-Марксу, звичайно) до раціонального ведення господарства, харчування і здорового способу життя. Все це було потрібно, щоб в умовах польської окупації не втратити українську сутність, вистояти духовно й економічно. Десятки тисяч українців здобували освіту таким чином – підпільно. Тисячі з них потім пішли в українську кооперацію. «Свій до свого по своє» - українці підтримували українців.
Тепер зрозумів, принаймні, дві речі:
1. Чому зараз у Лондоні повно товарів з усього світу, окрім України, а в 30-ті в умовах бездержавності український кооператив «Маслосоюз» постачав сюди і в Данію (!) та Палестину власну продукцію. Місцеві українці поважного віку пам’ятають, як англійці згадували високу якість українського масла і хотіли б його купувати. «Розпізнавальним знаком» популярного продукту була етикетка з квіткою конюшини – емблемою «Маслосоюзу».
2. Чому, коли в 1939-му прибулі комісари почали переконувати галичан у перевагах радянського ладу та комуністичного світогляду – були висміяні. Бо сперечатися з дядьком, який читав Платонову «Оборону Сократа» (хай і в спрощеному викладі) було важко. Тому й довелося замість аргументів виселяти «штабелями» в «товарняках».
За неповних 2 роки радянської влади Західна Україна втратила 10% населення – т.зв. «ворогів народу». Не те читали…
А книги залишилися. Їх можна побачити і прочитати ОСЬ ТУТ
Висновок про те, що «навчання – світло, а неуцтво - тьма», старий, як Світ. Але із залишками цієї тьми боремося досі…
5
Комментариев
0
Просмотров
1956
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.