Реклама на сайте Всі Суми: (0542) 77-04-78 vsisumy@gmail.com

“Правдою торгують...” (!)

Блоги, Геннадій Іванущенко
13 марта 2012 в 23:54
На цей раз історичною. Щойно отримав повідомлення: на інтернет-аукціоні виставлена печатка міста Лебедина ХVIII століття.
Чорні археологи...
Минулого року  в Карпатах вони знайшли архів УПА, “заломивши” непідйомну ціну. Тоді історики зверталися до меценатів, щоб викупити. Здається, вдалося...
Тепер у нас.
Ця “публіка” розуміє тільки одну мову – мову грошей. Що простіше: до когось звернутися (якщо є до кого?), чи “скинутись” самим?
Які думки?
0
Комментариев
7
Просмотров
1245
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.

Комментарии

"Чорні копателі" (знаю по копателях 2-ї Світової) знаються на справжній історії значно краще за офіційних музейних "професорів". Вони проводять колосальну роботу, по крихтах збирають зернятка інформації по кожній події. І збирають самі, безкоштовно. Самотушки вручну малюють карти. А музейні та архівні псевдо-"історики" протирають штани, отримуючи зарплату за кошти платників податків, і абсолютно нічого не роблять. У копателів жахливо обмежені ресурси - але вони знаходять. А у офіційних "істориків" - повні доступи до всіх архівів - але вони нічого не роблять.
І питання конкретно до вас, пане Геннадію: "а що ви конкретно зробили перебуваючи на посаді голови архіву, аби викопати те, що викопують "чорні копателі"? Ви щось організували? Загітували групу? Ви надали інформацію? Знайшли місце?" А все це було цілком у ваших силах.
Тож зважаючи на все вище викладене, я вважаю що "чорні копателі" мають повне моральне право вимагати хоч якоїсь компенсації за зроблену самотушки роботу.

!!! відчувається наближення 1 квітня...
Шановний гер Штайн!
Коли зрозумієте відмінність між археологією і архівною справою, тоді я Вам відповім.
Для цього сходіть до ДАСО: там із задоволенням пояснять, бо "самотушки" буде тяжко...

Інформація знаходиться в архівах. Але "чорні археологи" чомусь здатні її знайти та систематизувати, а офіційні історики - ні. Чому?
У мене є кілька саморобних карт по боях 1941-го року в околицях міста Суми. Вплоть до ліній окопів, бліндажів, розташувань структур. І вам ніколи не зрозуміти якою "кров'ю і потом" діставалася та інформація. В той же час у ваших архівах є повно подібної інформації, тільки офіційної, а не самопальної. Та нею ніхто з музейників не цікавиться. Але коли вільні активісти по саморобних картах нариють там щось цікаве та цінне - ви взвиєте про "чорних археологів" та "недостойну публіку".
І варто зауважити, що ці активісти так само як і ви працюють, а копають у свій вільний час. І досліджують у свій вільний час. Всіми правдами і не правдами пробираючись до того, що у вас знаходиться в вільному доступі.

А хто Вам забороняв теж користуватись тим, що знаходиться у вільному доступі? Скільки раз Ви приходили до архіву? В чому Вам відмовили архівісти? (а не музейники). Мені здається, що Ви не чітко усвідомлююте: що таке архів?, що таке музей? і які їх функці.

Ну не по 20, а по 220. Ці гроші ми аккумулювали на офшорних рахунках в Британській Вірджінії. Зараз на ці гроші в Льондоні живе Іванущенко, а мені двічі на рік привозить мою частину рояльті. Учиться неуки із ПР як реба гроші зароблять. А то заробляєте на всяких пальоних схемах типу писхдиспансера чи ремонту вулиці Ковпака.

Ну куди їм до ваших з Медуницею схем, коли за сканування архівних матеріалів (книг смерті за 30-ті роки для підготовки книги пам’яті) ви фактично вимагали по 20 тис. гривень з кожного району та ще й примусили їх ті скани оцифрувати безкоштоно а потім, впорядкувавши Книги Пам’яті, ще їх і продати, особливо змістом матеріалів не перемаючись (коли один з районів подав замість списку померлих жертв голоду список виборців району).

Пишучи блог про інтернет-аукціон переслідував одну мету: "А може відгукнеться якась добра душа і допоможе викупити печатку для музею?" Відгукнулася...
"Тремпелі", "Бампери" та інші "Хами" у всьому бачать якісь "схеми". Ну не можуть вони без них! "Як це так? - сидиш біля "чогось" і не вкрасти - це їм "нє понятно".
"Оцифрувати скани..." - Ви хоч розумієте, що написали?
Райони потім отримали ці копії і могли робити і виставки і пошукову роботу вести (десятки тисяч людей мають змогу відшукати загиблих родичів). Та й коли ДАСО складав списки померлих по книгах РАЦС, то копії книг роздали начальникам архівних відділів по районах і вони допомагали складати (не витрачаючи час і кошти на відрядження до ДАСО).
А Книга Пам'яті - то зовсісм окрема тема. Там збирали відомості на місцях і одна чиновниця, щоб "не паритись" вписала туди живих людей, за що була звільнена з роботи.
Якщо не розумієте відмінності між роботою ДАСО і Книги Пам'яті, то пишіть краще про "мнясо", земельні оборудки, "партизанські гроші", закатані в асфальт, чи, зрештою, про психдиспансер.
Там все "понятно" і "в рамках стратегії".