Національні кольори, як подразник

Блоги, Геннадій Іванущенко
26 августа 2011 в 12:35
Вчора білоруси теж святкували 20-річчя своєї незалежності. У Києві... Просто в Білорусі це свято... заборонене. Враховуючи "прогресуючу стабільність" у нашій державі неважко провести певні аналогії. 
Це і низка судових заборон на проведення мітингів, і перекривання вулиць правоохоронцями там, де це не було передбачено навіть судом. Аплодувати, правда, не забороняли, але й не хотілось...
Звернімо увагу, що заборона накладалася саме на колективне проведення заходів. Тобто народу, який за Конституцією є єдиним джерелом влади була подана команда: "Мєсто!"
Але, найбільш цинічними виглядають дії міліціонерів, які зупиняли авто з Державними Прапорами і затримували, або радили "зняти прапорці, щоб не було проблем" (!) Зразу уявив церкву, ладан, ну... і цих..., які його бояться. 
Так що все попереду. Головне тепер: хто кому подасть команду "Мєсто!"

-4
Комментариев
14
Просмотров
2298
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.

Комментарии

Я так розумію, розмова зайшла в русло методів боротьби. Але ж ніхто не заперечуватиме саму необхідність опору? Щодо способів: залишаюся прихильником обох... Це нам і Закон дозволяє: захищати суверенітет і територіальну цілісність України всіма доступними способами. Просто всьому свій час і обставини. Доки мирні засоби не вичерпали себе, треба їх використовувати з усіх сил.

"Демократия", как и все другие формы правления это всего лишь поводок на шее и свобода зависит от длины поводка. Людям свойственна агрессия и "безбашенность". Длину цепка, в какую сторону его натягивать и на кого "гавкать" мы решаем на выборах. В США, в одном из крупных городов,в результате аварии на электроподстанции на несколько часов практически полгорода осталось без света. В течении 3-4 часов мародеры обчистили огромное количество магазинов. В Новом Арлеане, во время тайфуна, в городе хозяйствовали банды вооруженных мародеров, которые не только взяли под контроль часть города, но и обстреливали санитарные вертолеты. Правительство США вынуждено было ввести войска. Последние события в Лондоне, тоже говорят о том, что демократичность фактически держится на правопорядке. Если к власти начнут приходить при помощи напалма и "калашникова", то ситуация будет как в "зимбабве", где военная хунта меняется у власти каждые пол года и так уже 15 лет. На всякую хунту найдется своя хунта. Цивилизованный мир через это уже проходил - это тупиковая ветвь.

Тупикова гілка - це та, за якою рухається сьогодні весь "цивілізований світ". І деінде вже з'являються навіть офіційні заяви вищих посадовців про це.
"Если взять республику, где весь народ выбирает главу государства, то с помощью денег, рекламы и тому подобных вещей, на этот пост можно продвинуть просто шута горохового."
Невже, живучи в Україні, ви можете сумніватись в істиності цих слів? Тоді про який "вибір" на виборах може йти мова взагалі?
В демократичному суспільстві ваші особисті якості не мають жодного значення. Перемогу на виборах визначають розміри статків та рейтинги телеканалів, власники яких стоять за вашою спиною. А от "напалм та калашников" - скидають всі рейтинги і обнуляють статус. В режимі тотальної революції мають значення виключно ваші особисті якості. І абсолютно не важливо ким ви були до: шахтарем, сантехніком чи топ-менеджером транснаціональної корпорації - важить лише те, що ви є за людина. Там папа-депутат чи мама-замміністра, вже не влаштують на "тепленьке містечко" - його доведеться вибивати самому.
А щодо Зімбабве - то вкрай некоректний приклад, особливо після того, на що перетворили квітучу країні прихильники демократії в Лівії.
P.S. Блюзнірство - говорити про "свободу", доки існує репресивний апарат "правоохоронних органів". Порядок завжди є обмеженням свободи. Тож треба нарешті визначитись: ви за свободу чи за порядок.

Свобода без порядка - это анархия. Да, вместо сыночков депутатов могут прийти те, кто с удовольствием выпустит кишки и не дрогнувшей рукой расправится с любым. Только если вы думаете что там свобода и нет "порядка", то вы глубоко заблуждаетесь. Там "порядок" свой, или ты делаешь как тебе сказали или ты умрешь. Такое в истории человечества тоже было и это "проходили", хорошего тоже мало. Демократия, наверное, не лучшая форма правления, но что точно - это то, что лучшее из того что человечество перепробовало. Судя по "направлению движения" все таки ценится будут не головорезы с калашником и напалмом.

За диктатури одні видатні особистості пригнічують інших, демократія пригнічує всіх.
Свобода, як основна цінність - неможлива. Демократія від початку побудована на брехні, на хибних цінностях.

Цитата:
раховуючи "прогресуючу стабільність" у нашій державі ... Тобто народу, який за Конституцією є єдиним джерелом влади була подана команда: "Мєсто!"

Чомусь, шановний, коли "стабільність" не "прогресувала", за "найпатріотичнішого" президента Ющенка в 2008 році Беркут на Покрову перекривав вулиці і лупцював патріотів - "демократичні сили" називали це "дотриманням порядку". А тепер, коли той самий Беркут так само лупцює, тільки вже цих самих "демократів" - тепер вони волають про Білорусію, заборони і "народу - мєсто"...

Шановний гер Хайнрих!
Уточніть будь-ласка, кого там лупцював "Беркут" у 2008-му? Бо Ви згадуєте "патріотів" а з іншого боку "демократів", і це у Вас ніби різні категорії людей...
Одним словом: хто для Вас патріоти?

Беркут лупцював патріотично налаштованих громадян, які прийшли вшанувати чергову річницю створення УПА.
А демократично налаштовані громадян на кшталт Луценка та Ющенка - віддавали на це накази.
Коли Луценко за один раз засадив до СІЗО більше сотні чоловік - чомусь демократичні сили на кшталт БЮТу, НУНУ і т.п. не влаштовували "комітетів опору диктатурі". А коли до того ж СІЗО кинули самого Луценка - то одразу крики, вий: "утискають", "репресії", "свавілля", "корумпована ручна міліція".
Насправді, міліція Могильова відрізняється від міліції Луценко лише прізвищем на табличці "главмусора". І Печерський суд, який у 2009 забороняв критикувати Тимошенко - нічим не відрізняється від того, який сьогодні відправив її за грати.
Демократ Ющенко замість того, аби вирішувати національні питання - лише займався демократичним "пошуком компромісів". При чому, називаючи себе "патріотом" він остаточно спаплюжив патріотичні ідеї як такі. Тому так: "демократ" і "патріот" - це слова антоніми.

З останніми двома абзацами Ваших висновків згоден повністю. Про перші два можна сперечатися і уточнювати (як і про слова-антоніми).
Але постають питання: "що далі?", "як у цьому всьому жити?" і "як жити взагалі?"
Черговий раз "посипавши голову попелом" ми на них не відповімо...

Питати треба не "як в цьому жити", а "як з цим боротися". Доки демократи малюють плакати - патріоти мішають напалм. Ось у чому різниця.
На питання "що далі" одна розумна людина дала дуже влучну відповідь:

"Трудящі часто запитують: а хто буде після того, як "геть усіх"? І я завжди ніяковію, бо в української нації таки жіноча психологія. Чоловік відчуває, що бунт або, скажімо, сексуальний акт цінні самі по собі, навіть якщо потім ми не одружимось.
Я відповідаю так: ви їдете в купе з хуліганом, він блює вам на голову, проливає на ваші штани самогон, забирає у вас гаманець. Якби на вашому місці був, а хоч би й француз, він викинув би хулігана з купе, але ви українець, ви задаєтеся питанням – хто буде моїм попутником після хулігана, може не фахівець, може з партії регіонів, може неголений вбивця?
Коротше, думайте собі далі, поки українська політична еліта перетрушує вашу валізу."