На питання: «А де тут у Лондоні можна оглянути пам’ятники?», мої друзі тільки засміялися. Через півгодини пішої ходи я зрозумів, що всюди. Отож, берете в сумку фотоапарат, денний пайок «від зайця» і ... Пам’ятники самі «бігтимуть» назустріч – запевняю. В чому унікальність міста – тут можна вийти «просто так», погуляти і яскраві враження гарантовані на кожному кроці. Не було ще дня, аби відбувалося інакше.
Тієї суботи дощ застав мене на узбережжі Темзи і єдиним захистом була алея. По ній і пішов, раз-по-раз «натикаючись» на пам’ятники...
Їх тут умовно можна класифікувати так:
1. Пам’ятники героям і жертвам І та ІІ Світових воєн.
Перший на шляху, присвячений «Битві за Британію» - найбільшій авіаційній битві Другої світової війни, яка тривала з 9 липня по 30 жовтня 1940 р. Термін "Битва за Британію" вперше використав прем'єр міністр Уїнстон Черчілль, назвавши так спробу Верховного головнокомандування Німеччини завоювати панування в повітрі над півднем Англії . «День Битви за Британію» відзначається у Великобританії 15 вересня. На думку англійців, втрати, яких зазнали німецькі ВПС, змусили командування ІІІ Рейху визнати неможливим захоплення Британських островів. Адже для цього була потрібна 5-кратна перевага в повітрі, яка так і залишилася нездійсненою мрією Гітлера.
Битва за Британію стала першою військовою кампанією, в якій брали участь виключно ВПС і сили протиповітряної оборони. З липня 1940 р. основними цілями німецьких бомбардувань були прибережні конвої і морські бази, такі як Портсмут, але вже через місяць люфтваффе переключилися на англійські аеродроми. Нездатність Німеччини до виконання поставлених перед початком кампанії завдань вважається першою поразкою Третього рейху у Другій світовій війні і однієї з її поворотних точок. Якщо б Німеччині вдалося домогтися переваги в повітрі, Адольф Гітлер почав би операцію «Морський лев» - вторгнення до Великобританії з моря і повітря.
Наступний меморіал присвячений пам’яті учасників І-ї Світової війни. Імперський орел сиротливо дивиться на води Темзи, оберігаючи спокій тих, хто поліг у далеких країнах за інтереси Британської корони у 1914-1918 роках...
Є тут і пам’ятник, що об’єднує дві події: обидві світові війни і присвячений подвигам моряків-підводників.
У всіх пам’ятниках, зведених на честь героїв війни відсутня помпезність і персоніфікація, адже як подвиг, так і страждання самі по собі ще нічого про людину не говорять. Важливіші мотиви... А ще важливо показати велич і трагедію історичних випробувань через зображення особистих і родинних почуттів. Тому пам’ятники подіям ІІ Світової і повоєнного часу дуже емоційні й виразні.
2. Натомість пам’ятники колоніальної доби, як і згаданий орел символізують міць держави. Британці пишаються своїм імперським минулим. Це помітно у великій кількості «геральдичних» фігур (леви, орли) у виконанні та оздобленні меморіалів, будівель, у топоніміці і навіть у назвах товарів. «Imperial leather» (імперська шкіра) – таку назву носить одна з давніх і найпоширеніших марок мила...
Тугою шкірою вилискує на березі Темзи єгипетський сфінкс. Це елемент пам’ятника "Голка Клеопатри". Назва обеліска чомусь пов'язана з ім'ям Клеопатри, хоча він за віком старіший єгипетської цариці принаймні на 1000 років. У 1819 році Мухамед Алі, віце-король Єгипту, презентував Англії цей обеліск із рожевого граніту. Відразу виникла проблема доставки незвичайного подарунка. Перша спроба виявилася невдалою: в 1877 році корабель "Клеопатра", на якому перевозився обеліск, потрапив у шторм, і "голка" затонула. Довелося спершу діставати її з морського дна, і тільки потім доставляти до Лондона, після чого в 1878 році встановити. У капсулі, замурованій на місці установки "Голки Клеопатри", знаходиться газета, портсигар, розклад поїздів і 4 біблії на різних мовах. Крім цього, туди вкладено 12 фотографій найкрасивіших жінок Англії. Другий обеліск - близнюк «Лондонського», знаходиться в Центральному парку Нью-Йорка.
3. Барельєфи видатним людям. Їх дуже багато уздовж річки аж до станції метро Embankment. В основному це згадки про тих, хто долучився до розбудови міста, уславлення його в світі та закладання парків.
4. Парки. Тут зосереджено пам’ятники вченим, поетам, артистам. Серед найвідоміших: Фарадей та Роберт Бернс. Пам’ятником може бути і дерево, як, наприклад посаджене на честь коронації Єлизавети ІІ 2 червня 1953 року, і навіть лавка, виготовлена й поставлена родичами або друзями тих, хто відійшов у кращі світи...
Звідти, мабуть, видніше яку пам’ять ми залишаємо на цій землі...