Гайдамаччина чи Нюрнберг?

Блоги, Геннадій Іванущенко
09 декабря 2011 в 16:49
"Прокурорів у нас вистачить на всіх, не вистачить учителів, бо загинуть в армії, не вистачить техніків, трактористів, інженерів, агрономів. Вони теж поляжуть у війні. А прокурорів і слідчих вистачить. Всі цілі й здорові, як ведмеді, і досвідчені в холодному своєму фахові. Напрактиковані краще од німців ще з тридцять сьомого року." (Олександр Довженко)
Згадалися ці слова у зв'язку з розвитком нинішньої ситуації в Україні. "Арешти арештованих" і нічні суди над прикутими до ліжка в'язнями не можуть не викликати тривоги. Як і доля тих, хто нині ці процеси розкручує і забезпечує... Адже привид новітньої Гайдамаччини змушує замислитись нас, поки-що мирних громадян, над долею "покуроров и судей". Що буде з ними, як народ повстане?
Нюрнберзький трибунал у свій час пройшов цивілізовано: світ, затамувавши подих слухав правду про концтабори. Доводиться нагадувати про це знову, щоб змусити декого отямитись. Бо хочеться, щоб трибунал над злочинцями ХХІ століття "відповідав європейським стандартам"...
Деталі тут:  Два спогади про концтабори
-1
Комментариев
9
Просмотров
2348
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.

Комментарии

Коли Янукович судить Тимошенко - це "політичні репресії" та "неприпустимо". А коли Ейзенхайер судить Герінга - це "цивілізований процес" та "справедливо". Якісь подвійні у вас стандарти...
А щодо слідчих, процитую вам уривок з одного доброго вірша:
"Суддю райсуду спалено живцем,
На черзі - решта. Майте на увазі,
Що це лише початок. А на разі -
Освітим ніч палаючим мерцем...

Йдуть месники веселою юрбою
Услід за слідчим по нічнім провулку...
Ще мить і пролунають лунко
Потворі уготовані набої..."

А далі?

Ну то й що? Дочитав. Бачив я тих "лицарів" влітку. У 10 м. від мого офісу за 5 хв. "бомбонули" велосипедний магазин і зникли. То по-Вашому геройство?

Коли в Тотенхемі поліція вбила людину - натовп протестувальників спалив пів району.
Коли в Києві міліція вбила людину - "протестувати" не прийшло і сотні чоловік.
От і все. І можна тисячу разів тут розпинатись про "національну самосвідомість", "громадянські суспільства", "необхідність реформ", люстрацій, революцій і багато-багато іншого. Але в цій країні ніколи нічого не буде доти, доки ми будемо "зберігати спокій і не піддаватися на провокації".
У нас суддя Вовк може влаштувати стрілянину в кафе і спокійно ходити містом. Йому нічого боятись. Як нічого боятись "ландикам", "лозинським" і т.п. А уявіть таке в Тотенхемі? Та вже того ж дня цей "суддя" горів би живцем разом з власним маєтком. Якби його не забили в тому ж барі. І ніякі "Беркути" його б не врятували.
І саме в цьому наша найголовніша проблема. А все інше - лише порожні слова.

Давно перестав вірити людям, які говорять гаслами. Але іноді думаю: "Нехай собі говорять..." Може в них завдання таке? Я ж не випадково запитав: "А далі?", а далі, як і думав - нічого. Ні у віршах, ні в діях. Насильство, як самоціль... Все інше "національна самосвідомість", "громадянське суспільство" - взято в лапки. Сумно...

Трудящі часто запитують: а хто буде після того, як "геть усіх"? І я завжди ніяковію, бо в української нації таки жіноча психологія. Чоловік відчуває, що бунт або, скажімо, сексуальний акт цінні самі по собі, навіть якщо потім ми не одружимось.
Я відповідаю так: ви їдете в купе з хуліганом, він блює вам на голову, проливає на ваші штани самогон, забирає у вас гаманець. Якби на вашому місці був, а хоч би й француз, він викинув би хулігана з купе, але ви українець, ви задаєтеся питанням – хто буде моїм попутником після хулігана, може не фахівець, може з партії регіонів, може неголений вбивця?
Коротше, думайте собі далі, поки українська політична еліта перетрушує вашу валізу.

Гер Штайн, Ви повторюютесь... Це вже було у Вас влітку. Отже, я не помилився: гасла заради гасел... Чи заради завдання?

А щодо лапок, то як зазначив один митець, говорячи про сучасне мистецтво: "Сучасне мистецтво і маніпуляції з ним протягом ось уже ста років є найбільшою аферою в історії. Картини, скульптури, інсталяції будуть зібрані разом і займуть почесне місце в грандіозному музеї людської дурості поряд з астрологією та демократичними цінностями."
Чого варті ваші "громадянські суспільства" та "загальнолюдські цінності" - спитайте у лівійців, вони ж і розкажуть, чому в лапках.