Реклама на сайте Всі Суми: (0542) 77-04-78 vsisumy@gmail.com

29 вересня День пам’яті трагедії Бабиного Яру

Светлана Антонова
Светлана Антонова 29 сентября 2020 в 14:17
     Відділ періодичних видань Сумської ОУНБ пропонує інформацію до дня пам’яті трагедії Бабиного Яру – найкривавішого злочину нацизму проти людства.

     Бабин Яр – одне з всесвітньо відомих місць трагедій, які стали символом Голокосту, урочище на північно-західній околиці Києва. За два дні 29 та 30 вересня 1941-го року, по офіційним історичними свідченням, там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. З інших джерел лише за 5 днів нацисти розстріляли там майже 150 тисяч українських євреїв. Це були не лише жителі Києва, а і біженці з окупованих українських регіонів, що прибули до міста у надії на порятунок.

     Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Цей злочин тривав майже 103 тижні щовівторка і щоп’ятниці, як годинник.

     Під час німецької окупації Києва у 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами за етнічною ознакою – євреїв та циган, мирного населення і радянських військовополонених, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, психічнохворих, «саботажників» і порушників комендантської години та тих, хто чимось не догодив владі "вищої раси", яка будувала свій "арійський мир".

Схили голову!
 
     У пам’ять про невинно убієнних…
                Нагадування сучасному і прийдешнім поколінням…
                                                                              Заради майбутнього…


Є речі, є трагедії, перед безмірністю яких будь-яке слово безсиле
і про яких більше скаже мовчання, велике  мовчання.
І. Дзюба


      Україна вперше відзначила цю трагічну дату на державному рівні в 2012 році, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 5-го липня 2011 р. № 3560-VI «Про 70-річча трагедії Бабиного Яру».

     Голокост – (англ. Holocaust – винищення, всеспалення) найбільший злочин проти людяності. За роки війни фашисти позбавили життя мільйони людей за національною приналежністю. Тотальному геноциду в часи Другої світової війни підлягав весь єврейський народ, внаслідок якого в Європі за статистикою загинуло до 6 мільйонів осіб, з них 1,5 млн були діти. Нацисти планово і систематично організовували масові вбивства. Єврейські громади було знищено фактично в усіх країнах Європи, окупованих гітлерівцями, крім Данії та Італії.

      А Україна зазнала найбільших втрат: на її територіях було страчено від 1,5 млн до 1,9 млн євреїв. Це становить приблизно чверть від усіх загиблих євреїв на континенті і близько половини євреїв – мешканців СРСР, які загинули під час Шоа.

      Україна втратила приблизно 70% довоєнного єврейського населення.[3]
      Наведені цифри вкрай важливі для глибокого розуміння масштабу геноциду, який досяг в Європі неймовірного розмаху в часи існування Німеччини Веймарського періоду.

    На Нюрнберзькому процесі 1945-1946 р. було визначено особливу жахливість ганебного злочину проти єврейського народу та інших національностей  і ухвалено звинувачувальний вирок.

      Фашизм починається з неповаги до людини, а закінчується знищенням людини, знищенням народів. (І. Дзюба)

     Наслідки Голокосту (Шоа) відчуваються і сьогодні, а його уроки, треба сподіватися, поступово все глибше усвідомлюються людством. Єврейське населення сучасної України становить, за різними оцінками, не більше десятої частини від довоєнного, і навряд чи коли-небудь досягне кількості, яка була на 1941 рік.

     Голокост має історичне значення не тільки для євреїв. Теза «Ніколи більше» («Never again») набуває універсального розуміння – для кожної спільноти, представників будь-якої нації, раси, релігії тощо. Кожне вбивство є найстрашнішим злочином, якому немає й не може бути виправдання. Але вбивство людини лише через те, що вона від народження належить до певної нації чи раси, а особливо – схвалення такого «селективного» вбивства, запровадження геноцидальної системи знищення – це злочин, який підриває засадничі принципи існування людства, його основні гуманістичні цінності.[3]   

     Не дозволяймо ж нікому, ніколи і ніде тотального знищення народу за національною, расовою або  релігійною приналежністю!

Світ буде пам’ятати, щоб не повернулося…

     Фашистській, нацистській ідеології має бути протиставлено гуманізм; геноциду – захист людського життя й прав людини; ксенофобії – толерантність, повага до людини та її культурних цінностей.[3]

     До уваги користувачів пропонується науково-дослідницька робота, в цифрах і фактах, кандидата історичних наук, директора Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» й музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» Щупака Ігоря Яковича, де «розглядається характер Голокосту як універсального та безпрецедентного явища, його місце в українській історіографії від часів Другої світової війни до сьогодення».

     Щупак І. Уроки Голокосту в українській історичній науці та освіті : від наративу до осмислення й постановки суспільного питання про покаяння (до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру). – Український історичний журнал. – 2016. – №4. – С. 152-172 ; №5. – С. 175-201.

     Сумська ОУНБ радить вчителям історії ознайомитись з низкою статей виставки-хроніки «Пам’ятати, щоб не повернулося…» .

1.   Іванова Н. Вічний вогонь менори : позакласний захід з історії України. 11-й клас / Н. Іванова // Історія України. – 2017. – № 7 (квіт.). – C. 19-23.
2.   Історія Голокосту: програма факультативного курсу за вибором для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів // Історія України. – 2014. – № 16 (серп.). – C. 24-29. – Библиогр. в конце ст.
3. Волянюк Л. Масштаби та наслідки Голокосту на території Лановеччини. Пошуковий історичний вебквест: трагічна доля єврейського народу / Л. Волянюк // Історія України. – 2019. – №22 (листоп.). – C. 12-24.
4.  Дідик Д. Поетичний меридіан Пауля Целана / Д. Дідик, Е. Лозовер // Всесвітня література в сучасній школі. – 2018. – № 8. – C. 45-52.
5.  Дідик Д. Поетичний меридіан Пауля Целана / Д. Дідик // Всесвітня література в сучасній школі. – 2018. – № 9. – C. 34-37.
6. До 75-річчя трагедії Бабиного Яру та Похідних груп ОУН // Українська культура. – 2016. – N5. – C. 24-25: фото.
7.  Друга світова війна: всесвітня історія. 11-й клас // Історія України. – 2017. – № 17 (верес.). – C. 1-5 (вклад.)
8.   Каєнко О. Література і пам’ять про Голокост за поезією Пауля Целана "Фуга смерті" : матеріали до уроку/ О. Каєнко // Всесвітня література в сучасній школі : науково-методичний журнал. – Київ: Видавництво "Педагогічна преса ". – 2018. – N 6. – C. 41-47.
9.  Муляр-Муляренко А. Три жінки в чорному : із хроніки українського буття / А. Муляр-Муляренко // Дзвін. – 2010. – №11. – C. 94-105.
10.  Поліщук Я. Пристрасть і мудрість Зузанни Гінчанки/ Я. Поліщук // Слово і час. – 2017. – N 3. – C. 38-47.
11. Черкаська Л. Друга світова війна та Голокост у навчальних програмах та шкільних підручниках з історії/ Л. Черкаська // Історія України. – 2014. – № 17 (верес.). – C. 10-14.
12.  Щупак І. Уроки Голокосту в українській історичній науці та освіті : від наративу до осмислення й постановки суспільного питання про покаяння (до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру) / І. Щупак // Український історичний журнал. – 2016. – N4. – C. 152-173.
13.  Щупак І. Уроки Голокосту в українській історичній науці та освіті : від наративу до осмислення й постановки суспільного питання про покаяння (до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру) / І. Щупак // Український історичний журнал. – 2016. – N5. – С.176-201.

Використані джерела та електронні ресурси

[1]. Голокост [Електронний ресурс] : Вікіпедія: вільна енциклопедія : вебсайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82 (дата звернення 24.01.2020). – Назва з екрана.
[2]. Аушвіц-Біркенау [Електронний ресурс] : Вікіпедія: вільна енциклопедія : вебсайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%83%D1%88%D0%B2%D1%96%D1%86 (дата звернення 24.01.2020). – Назва з екрана.
[3]. Щупак І. Уроки Голокосту в українській історичній науці та освіті : від наративу до осмислення й постановки суспільного питання про покаяння (до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру). – Український історичний журнал. – 2016. – №4. – С. 152-172 ; №5. – С. 175-201.
[4]. Вшановуємо пам’ять жертв Голокосту [Електронний ресурс] : зображення // Донецький національний університет імені Василя Cтуса : вебсайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: https://news.donnu.edu.ua/2019/01/27/vshanovuyemo-pamyat-zhertv-golokostu/ (дата звернення 24.01.2020). – Назва з екрана.

Катерина Близнякова,
бібліотекар Сумської ОУНБ


 
2
Комментариев
0
Просмотров
826
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.