Як говорити з дітьми про війну

Алена Касаткина 27 января 2023 в 19:20
Говорити з дітьми про війну, не уникати питань про смерть, військових та захист Батьківщини – це наші сьогоденні реалії. Війна триває і не закінчиться ні сьогодні, ні завтра, тому психолог наголошує, що розмови з дітьми про неї необхідні, потрібно лише знати деякі особливості.

r: Як розмовляти з дітьми про війну? Це досить травматично для обох сторін діалогу? Чи мусять дорослі якось підготуватися до розмови?
Дар’я ДАНІЛОВА:
Перш за все, з дітьми дійсно варто говорити про війну. І почати цю розмову потрібно із підготовки самих дорослих. Зокрема, не варто починати про це говорити або якщо вам важко морально, або якщо ви зараз в стресовому стані. Бо від спокою дорослих і від того, з яким емоційним фоном вони говоритимуть про війну, буде залежати реакція дитини. Тож, перш за все, варто самим морально заспокоїтись.
Головне у розмові про війну з дітьми – це стан дитини. Якщо дитина прямо запитує, то це привід поговорити, якщо дитина не запитує, але її поведінка змінилась, то це привід послідкувати та прояснити причину. Зрозуміло, що дітей хочеться захистити від усіх жахіть і батьки можуть дотримуватись позиції не говорити про війну взагалі. Проте варто задуматись про ризик, а якщо дитина дізнається про неї із новин або від інших людей? Краще, якщо вона про це дізнається від рідних дорослих в тих інформаційних межах і в тій психологічній атмосфері, які будуть комфортними та нетравматичними для дитини.



r: Чи варто приховувати інформацію про війну від дітей? Чи навпаки, може робити акценти на якихось окремих темах?
Д.Д:
Бажання батьків захистити дітей від війни – цілком природне. Проте, коли дитина не знає про війну, а потім дізнається про неї з інших джерел, то є ризик, що дитина сама додумає інформацію про неї. Про війну, в залежності від віку, стану, умов дитини, можна говорити по-різному. Можна робити акцент на окремих темах: про причини чому може звучати повітряна тривога, чому ми можемо ходити в укриття, чому хтось із рідних зараз служить, чому хтось може плакати і так далі. Говорячи на будь-яку тему, яка стосується війни, важливо забезпечувати безпеку дитини (звучить тривога, бо нас наші військові попереджають про можливу небезпеку, вони контролюють та захищають нас).

r: Якщо дитина часто задає одні й ті самі питання про війну, на які ви, начебто, вже дали відповідь, як бути у такому випадку?
Д.Д.:
Причини таких питань можуть бути різні: можливо, дитина запитує одні й ті самі питання, бо наче «звіряє», а чи не змінилась ситуація; можливо, вона знайшла якусь іншу інформацію і тому стурбована; можливо, вона відчуває дефіцит інформації і тому намагається знову підняти цю тему; можливо, вона відчуває тривогу і такими питаннями намагається переконатися «усе зараз добре чи ні?». Безперечно, не варто ігнорувати ці питання і варто на них відповідати, навіть якщо відповідь не змінилась. Поспостерігайте за дитиною, можливо її щось турбує, говоріть з нею про це.

r: Ми живемо у соціумі й повністю захистити дітей від інформації просто неможливо. Як батькам бути в курсі подій, не порушивши психіку дитини? Чи варто обмежувати доступ до ЗМІ?
Д.Д.:
Знову ж таки, усе залежить від віку та стану дитини. І чим молодша дитина, тим більше варто убезпечити дитину від перегляду та прослуховування моторошних новин. Бо дитина може як і сама емоційно сприйняти новини, так і спостерігати за реакціями дорослих (якщо вони будуть нервувати, плакати, злитися тощо, дитина може це перейняти і зрозуміти, що щось не так). Звісно, важко на 100% контролювати інформаційний простір дитини, бо навіть гуляючи на вулиці, можна щось почути. Тож, спробуйте домовитись з дитиною, що якщо вона десь щось почує або побачить, то це не обов’язково може бути правдою. Якщо такі моменти виникають, запевніть дитину, що вона може звернутися до вас і ви їй допоможете з’ясувати, чи правда це.

r: Діти, які пережили окупацію чи евакуацію у складних умовах, можуть мати ознаки стресу. Як зрозуміти, що дитина зазнала стресу? На що найперше звернути увагу батькам? Адже стрес може виявитися не одразу, а мати відкладену дію.
Д.Д.:
Ознаки стресу, дійсно, можуть виявитися не одразу, тож важливо спостерігати за змінами у поведінці дитини. Це може бути як емоційна, так і фізіологічна сфера. Зміна поведінки, настрою, порушення сну, небажання їсти або підвищений апетит, незвична сумна поведінка дитини або весела. Стрес в усіх виражається по-різному, тож важливо слідкувати за будь-якою різкою зміною поведінки дитини або способу життя.

r: Іноді діти несвідомо, наприклад, через творчість, самі починають вихід зі стресу. Чи можна дати їй можливість впоратися зі стресом самостійно?
Д.Д.:
Звісно, якщо ви знаєте, що дитина в стані стресу, тривоги та вона шукає методи виходу з цього стану самостійно через творчість, то чудово. Проте все одно важливо брати участь в цьому процесі, бо в когось способом виходом зі стресу може бути творчість, а в когось нанесення собі ран. Тож допоможіть дитині знайти шляхи подолання стресу, створіть комфортну і безпечну атмосферу, дайте знати дитині, що вона у безпеці, що вона завжди може звернутися до вас, що вона не одна.

r: На які симптоми особливо звернути увагу, аби не пропустити час, коли дитині потрібна буде допомога спеціаліста?
Д.Д.:
Кардинально різка зміна поведінки дитини. Чи то фізіологічний прояв: часте серцебиття, тремтіння, страх розмовляти; чи то психологічний прояв: небажання розмовляти, емоційна нестабільність, агресивність, плаксивість тощо. Якщо є такі симптоми, то краще звернутися раніше, ніж пізніше, розраховуючи на те, що воно пройде саме.

r: Розмовляти на будь-які теми з дітьми різного віку потрібно по-різному. У чому полягають “вікові особливості” розмов про війну з дітьми?
Д.Д.:
Вік дитини – це те, від чого залежать теми розмов і глибина їх розкриття. Зазвичай, про війну радять говорити з дітьми, починаючи навіть з дошкільного віку. Розмова має бути на рівних, наприклад, якщо це дитина дошкільного віку, то для неї війну можна спробувати пояснити на аналогіях з мультфільмами та казками.

Фото з відкритих джерел

Матеріал створений у рамках
Програми партнерства у галузі мас-медіа в Україні
IREX/Представництво Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів


41
Комментариев
0
Просмотров
1487
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.