Відчуття спійманої риби від Євгена Положія

Дайджест 19 октября 2010 в 16:42
Рецензія на книги Євгена Положія від Тетяни Дігай

Сумський письменник Євген Положій, попри свою молодість, вже є одним із найпопулярніших українських прозаїків. Він –  автор збірок поезій, новел та низки романів. Роман «Дядечко на ім’я Бог» (2008)  написаний у стилі психологічної поліфонії. Композиція роману в цілому наслідує кінематографічну техніку монтажу епізодів – перед нами словесна тканина, де нема нічого випадкового і зайвого. Письменник розповідає історії про любов і помсту, про випадковості, що зводять докупи тих, хто без них (випадковостей) ніколи не зійшовся би.  
У романі «Вежі мовчання» (2009) все заплутано й ускладнено настільки, що зрозуміти, хто є хто, читачеві складно. Головна інтрига – принципова невизначеність, неокресленість, перебування у невідомому, хоча ця обставина не розчаровує, – таїна зберігається до останньої сторінки. Фантазія  Положія невичерпна, проза письменника містить роздуми та узагальнення, що демонструють його тяжіння до рентгеноскопії свідомості особистості, відшукування нових смислів і додаткових резонів наявності звичних тем.
Роман «По той бік Пагорба» отримав  диплом конкурса «Коронація слова» в номінації «Вибір видавців-2010». Сюжет побудовано на кримінальній інтризі: головного героя на прізвисько Вуж попереджено, що його буде вбито зразу після здобуття поясу чемпіона в боксі. Ключ інтриги захований у дитинстві героя. Внутрішня історія приятелювання-ворогування Вужа і Коваля – це як музичний твір з двома темами, або діалектична гра двох душ. Природа зіткнення індивіда і його минулого, розуміння механізму анонімного, усюдисущого, але майже невідчутного насильства над пам’яттю. Постійне зміщення сюжетних крапок всесильне – все створене, але нічого не вигадане. Можливо, це формула alter ego Положія – стомився від усього, що пережив, і очікую того, що неминуче. Пам’ятаєте «Процес» Франца Кафки? Соціальний скептицизм, внутрішній світ особистості, і як підсумок – трагічна самотність, роз’єднання людей, розімкнення людських зв’язків. Євгенію Положію вдалося прослідкувати становлення характерів головних героїв, показати в русі всі вигини лабіринту їхнього підсвідомого життя. Драматизм цієї книги в тому, що текст містить дві протилежні правди, але жодна не являє собою істину «в останній інстанції». Є. Положій пропонує значно складнішу парадигму, ніж готові відповіді, хоча без пояснень це залишається надбанням внутрішнього життя кожного зокрема.
Читачам запропоновано варіант інверсії форми і змісту: автор продовжує розвивати кінематографічну техніку монтажу епізодів, де завдання форми складають важливу частину змісту, а численні сюжетно-наративні нашарування непомітно переходять одне в одне – концепція «безперервного рукопису» (за С. Беккетом). Роман завершується трагічно: «Коваль презирливо відштовхнув безсиле тіло ворога – і Вуж відлетів, як тренувальний мішок після вдалого джеба, з силою ударившись головою об роззявлену хижу пащу риби-каменя, і миттєво сніг поруч став червоним від крові».
У кожної людини в житті є свій Пагорб. «Лише тоді дізнаєтеся ви, що той, хто впав, і той, хто підвівся – одна й та сама людина, що стоїть у сутінках – поміж ніччю своєї суті карлика та днем своєї божественної сутності...». Хто це сказав?! Знайомий голос. Звідкілясь здалеку, з туману, з-поза того боку Пагорба. Більше він нічого не зміг згадати. Вуж». Перед нами метафора людської долі, навіть якщо це перебільшення. І ще принагідна цитата зі щоденників Ф. Кафки: «Перша й остання літери – початок і кінець мого відчуття спійманої риби».

Тетяна Дігай

sumno.com

5
Комментариев
16
Просмотров
4271
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.

Комментарии

А мені книги Євгена подобаються, так само, як і "Подвальчик редактора" у "Панорамі".
І ще імпонує те, що автор вільно володіє українською мовою. Дуже сподобався переклад вірша про хлопчика і камінчик, навіть не второпала відразу: нібито й вірш знайомий, але якось по-іншому звучить Smile Респект!!!
Євгене, творчого Вам натхнення, гострого пера - а заздрісники завжди були й будуть у яскравої особистості! Вони, убогенькі, теж таким чином хоч трохи гріються у променях Вашої слави Smile

Кстати о книгах: умно, тонко, иронично,динамично, небанально.
Чувствуется, что автор - личность творческая, думающая, неравнодушная. Да, филфак ни для кого не проходит зря! Smile
Особенно интересно читать книги Евгения нам, сумчанам - узнавать в текстах и описаниях родной город, а иногда даже и знакомых людей:)
Конечно, соглашусь с сумасшедшим Гостем (20 октября 2010 в 00:43) - эти книги не для всех. Если вы лично привыкли к литературе типа "Я - вор в законе" и "Страсть в Хацапетовке", то вам произведения Евгения покажутся слишком непонятными. Ну и прекрасно! И не надо напрягать мозги или то место, которым вы думаете.
А у Положия поклонников и без вас достаточно. Так что расслабьтесь - и читайте комиксы, это как раз ваш уровень.

"заниматься вуеризмом" - особенно насмешило. )))))
Евгений, Вам ооочень завидуют.

К гостю от 20 октября 2010 в 00:43

Ваши попытки связать слова в предложения не увенчались успехом. Тем более, что Вы ЭТИМ еще и ставили себе за цель критиковать действительно талантливого и, заметте, признанного писателя. Очевидно, что положий Вам не понятен, к счастью. Не хотел бы я читать одни и те же книги с такими "комментаторами".

Без обид наша местечковая" элита " искренне считает что имеет право " на в моду" только когда доходит до " в морду" понимая чем закончится начинает визг про " свободу слова" " обидили журналиста а он не виноват творческая личность... просто за деньги оскорблял и унижал людей а это читали их близкие" " демократия в опасности русские( донецкие Крымские КГБ сбу ФСБ ....) идут!!!"для ( ком1910) проблема и в недоучках ( им потом до всего есть дело умище прет) и в том что сами видели кого мочат в сортирах...проЗАЕКов..., ответ ЖЕПО- достойный правильный абсолютный цинизм " пишите коменты пишите бабло получено и потрачено... Давай деньги!!! Оплати скромный талант! Только пока точно не Шукшин не Аксенов не Веллер даже не Курков по уровню если будеш нырять в гомосцкую политику гены и заниматься вуеризмом за чмырем докотишся таки до " видомих писменников" братив карпановых и " видатного сучасника яворивського" вот тогда дейтвительно сочувствовать прийдется а пока ты традиционная звезда местного ТЮЗа "борец с режимом" "знамя свободы" за дурно пахнущее бабло.... или гена с Беней не пахнут?

Блин, как же ты, чмо, уже всех достало!!!!!!!!!!!!!

Поток сознания больного человека. ты, чувак, сам-то понял, чего сказал?

Книги не читала - не знаю . Но его статьи - примитив .
Поэтому , по аналогии ,думаю что и книги дальше не ушли .

"Я эту книгу не читал, но признаю, что она вредная"...
Статьи прекрасные, но не для всякого ума. Что есть, то есть...

Автор коммента от 19 октября 2010 в 18:48 явно написал о себе ))))))))))))))))