У Сумах помер письменник Віталій Меланич: яким запам'ятався голова "Літери"

Артем Турчин 20 мая 2021 в 17:21
Здавалось, ми, журналісти, звикли до смертей. Ці події вже давно стали звичною частиною нашої роботи. що ми лиш зрідка дивуємось черговій трагедії. Це стається, наприклад, тоді, коли у рядках різноманітних постів та новин зазначаються конкретні імена: Андрій Сніцарь, Олександр Ємець, Віктор Ласточкін... Так сталося і вчора, коли у Фейсбуці промайнув черговий пост: помер Віталій Меланич.

Ті, хто читав новини про цю трагедію, вже знають, що Віталій Прокопович був головою літстудії "Літера". Можливо, колись учні та студенти-філологи вивчатимуть щось про неї. Утім, чи зможуть освітяни розповісти про неї не так сухо, як це часто буває на уроках літератури? А, між тим, сама історія "Літери" цілком може надихнути на сюжет захоплюючого роману.

Як не дивно, але історія однієї літстудії почалась після закінчення іншої. У далекому 2016-му році припинив існування проект «Лит-ра.com». Письменники, які прагнули подальшого літературного спілкування, вирішили збиратися й надалі - але вже під іншою назвою. Так з'явилася "Літера"; саме тоді сумських талантів очолив Віталій Меланич.

Історія "Літери" переплелася і з оновленим "Зажинком". На початку її відновлення молоді "літеряни" відвідували обидві організації. Пізніше вони стали "зажинківцями", оскільки ця студія була заявлена молодіжною. Віталій Прокопович повів далі старше покоління.

"Літеряни", як правило, збиралися у той же день, що й ми (і, власне, там же, де й ми) - на кілька годин раніше. Тож ми, "зажинківці", часто потрапляли на останні хвилини засідань "Літери". Спостерігати за їхнім керівником було не менш цікаво, аніж слухати творчість його підопічних. Як і Тамара Миколаївна, він завжди бачив помилки своїх підопічних. "А хіба можна сказати так? Може, правильно ось так? А де ти бачила, щоб таке було?" - подібні фрази завжди лунали з вуст Віталія Прокоповича.

Я із задоволенням помічаю, що - як у "Зажинку", так і в "Літері" - письменники дедалі більше виписуються.

Тамара Герасименко, голова СОО НСПУ

Як і в будь-якому колективі, "літеряни" мають різні характери: хтось - тихіший, непомітніший, хтось - яскравіший, балакучіший. Віталій Меланич запам'ятався (принаймні, мені) добрим, але водночас із твердинкою, з ноткою суворовсті. І, звісно, з гумором.

Як уже було сказано вище, ми, "зажинківці", часто бачились із "літерянами". І чомусь досі здається, що старші колеги дивились на нас якось по-особливому. І досі важко зрозуміти, що ж було у тих поглядах: цікавість ("ану ж, цікаво, що пише зараз молоде покоління"), надія ("а чи вийде з них гідна зміна") чи, можливо, щось зовсім інше. Не пам'ятаю точно (можливо, пригадаю, потім), але, вірогідно, Віталій Прокопович спостерігав за нами так само, як і його колеги. Про що вони думають, дивлячись на нас, молодь? А чи не час запитати про це у них? На жаль, це треба було зробити трошки раніше...



Один з останніх коментарів Віталія Меланича у Фесбуці

Коронавірусна пандемія перервала засідання обох літстудій. Мабуть, усі ми вірили в те, що потім, коли закінчиться карантин, ми зберемося знову - у тому ж складі, що й завжди. Не судилося: "літеряни" втратили не тільки колегу, а ще й керівника. Причому сталось це зовсім несподівано. Так, за кілька днів до смерті Віталій Прокопович привітав Тамару Герасименко з черговою літературною перемогою (див. скріншот вище). Навіть для тих, хто знав про хворобу письменника, те, що сталося, неабияк вразило. Ось як про це написала сама Тамара Миколаївна у Фейсбуці:

Це було шокуючою несподіванкою: ми ж були вже певні того, що він переміг ковід, що його одужання - лише питання часу. Ще сьогодні вранці я молилася за здоров'я Віталія з великою надією на краще. Та не судилося...

Звісно, все колись має відновитися: закінчиться карантин, ми знову зберемось у СОУНБ. Сподіваюсь, "літеряни" зможуть вибрати нового керівника и плідно працювати далі. Але Віталія Меланича з нами більш не буде. Що ж, мабуть, на небі потрібен ще один письменник.

Артем Турчин, член літстудії "Зажинок"
 
44
Комментариев
0
Просмотров
1683
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.