Реклама на сайте Всі Суми: (0542) 77-04-78 vsisumy@gmail.com

Фільм «МІФ» презентували у Сумах (Фото)

ВС 30 января 2018 в 17:00
27 січня у кіномережі «Планета кіно»  відбулася  презентація  фільму «МІФ», прокат якого розпочнеться вже з 8 лютого

Стрічка  присвячена герою України, учаснику бойових дій  на Сході України, оперному співаку та патріоту Василю Сліпаку, який трагічно загинув два роки тому від зрадницького пострілу снайпера. Режисерами цього фільму виступили: Леонід Кантер та  Іван Ясній; сценаристами: Леонід Кантер, Іван Ясній, Олена Мішина.  Виконавчим продюсером фільму стала: Катерина Мізіна, а музичний супровід здійснено композитором Євгеном Гальперіним та  Едуардом  Приступою (Діля), а також Романом Григорівим і Іллєю Разумейко. Стрічка представлена у жанрі документального фільму, поєднаного  з анімацією українського художника  Юрія Журавля, тривалістю 63 хвилини. Мова: Українська. Рік виходу: 2018. Він фінансований та створений з власної ініціативи та власними коштами творчої групи стрічки із залученням благодійних внесків. Фільм заявлено учасником 300 міжнародних кінофестивалів, серед них і Міжнародний Канський кінофестиваль. Його прокат відбудеться в 25 містах України. 

Сюжетна лінія фільму побудована у вигляді етапів життя Василя Сліпака. Про кожний з них згадують його друзі, побратими, викладачі, рідні, кохана жінка. Про сторінки дитинства головного героя зворушливо  розповідає його рідний брат Орест, згадуючи про становлення голосу та наголошуючи на тому, що Василь почав співати, навіть раніш, ніж говорити.    Про магнетизм його голосу, який поєднував одразу і тенор, і баритон, а також, що він міг геніально співати різні музичні партії діляться його викладачі, а також колеги по сцені, як в Україні, так і у Франції. Розповідається у стрічці і про життя і творчість  Василя Сліпака в Парижі, що супроводжується уривками з його оперних партій. При цьому кожен глядач може поринути у чарівність голосу та харизматизм головного героя, про що проникливо діляться друзі та кохана жінка співака. У стрічці також наголошується, що Василь Сліпак був патріотом України, який через все своє життя проніс любов до неї та терпіти не міг несправедливість і боровся проти неї. Революція Гідності, яка відбулась в Україні змінила його життя,   розділивши на дві частини. В першій – він  займався оперною кар’єрою та особистим, а з самого початку Майдану – став його активним учасником та волонтером, відстоюючи гідність України, та захищав її у складі добровольчого батальйону на Сході країни, не шкодуючи власного життя.     Під впливом від цих подій він змінився, зазнав змін і його музичний репертуар. Василь Сліпак  став виконувати  композиції в стилі рок. Цікавим є й те, що свій позивний «МІФ» він взяв від персонажу опери - Мефістофеля якого грав на паризькій сцені. 

Містить фільм  і містичну складову, в якій розповідається про трагічне пророцтво французької ясновидиці, яка  передбачила загибель Василя Сліпака саме на Сході України. Проте воно не зупинило його і не змінило  рішення захищати рідну країну.  В фільмі також розповідається про останні хвилини його життя, а   останніми словами, які він сказав своїм побратимам перед смертю стали: «Розплинуся в тобі і вічно житиму». Цю стрічку необхідно подивитись кожному, насамперед, щоб пам’ятати про талановитого співака, героя України і патріота Василя Сліпака, чиє життя, творчість і самопожертва заради незалежності нашої країни нікого не залишить байдужим. 

На прес–конференції та презентації були присутні режисер фільму Леонід Кантер, виконавчий продюсер Катерина Мізіна та бойова подруга Василя Сліпака Галина Клемпоуз (Перлинка), з якими нам вдалось поспілкуватись.

r: Чи були у Вас складнощі при створені цього фільму і які? 
Л.К.
Найбільшою складністю в роботі над цим фільмом було отримати довіру від людей, тому що, коли ти приїжджаєш і кажеш, будь - ласка, розкажіть, що у вас всередині, поділіться своїми спогадами про Василя Сліпака, то люди насамперед сприймають тебе, як журналіста. Це  відносно нашої роботи над фільмом в зоні АТО. Щодо збору інформації, яка стосувалась життя Василя Сліпака у Франції, то люди, які нас в перший раз бачили,  довгий час нам не довіряли і задавали різні запитання на кшталт: «Хто Ви такі?», «Чому взагалі приїхали і як Ви хочете показати життя Василя Сліпака?»  і взагалі може ми якимось чином хочемо використати  його ім’я, його особистість у якомусь негативному сенсі. Було багато різних думок і недовіри, які створювали труднощі при роботі над фільмом. Проте ми дуже вдячні  старшому брату Василя – Оресту Сліпаку, який повірив нам, і який просто відчинив нам двері до своєї родини, до друзів Василя,  до людей дуже близьких до нього і ось за це ми дуже вдячні йому і раді, що подивившись  чернетку цього фільму Орест сказав, що це дуже правдивий портрет Василя.          

Г. К.  Насправді, коли через пару місяців після загибелі Василя, Леонід приїхав в зону АТО , командири категорично відмовлялися пускати його на позиції, щоб він міг поспілкувався з його побратимами, тому що на той момент ми вступили до лав Збройних сил України і підписували контракти, а режисерів Леоніда і Івана сприймали, як журналістів, які хочуть провести своє розслідування. як саме загинув Василь, тобто ніякої  довіри  до них взагалі не було. Тим паче для роботи в зоні  проведення антитерористичної   операції потрібна спеціальна акредитація журналістів із Міністерства оборони України, яку  кінематографістам  зрозуміло  не могли надати.  Отже, довелося ходити і переконувати військове керівництво в тому, що Василь заслуговує на те, щоб пам'ять про нього увіковічили.  

r: Чим запам’ятався Вам фільм при його створенні та монтажі?
Л.К.
Цей фільм запам’ятався кожним його кадром.

r: Як Ви вперше познайомилися з Василем Сліпаком, яким він був в житті,  що для нього було головним?
Г.К.
  З Василем познайомилися у червні 2016 року, коли командир нашого підрозділу кинув клич серед добровольців «Правого сектору» про те, що нам не вистачає людей на певні позиції, і через декілька днів до нас приїхав Василь.  Він не вів себе якось специфічно, не казав, що він оперний співак, навіть спочатку це приховував,  вів себе скромно,  не виділяючись серед нас. Потім була стаття Київського видання в Фейсбуці стосовно того, що оперний співак Василь Сліпак  воює  в зоні АТО і  тоді  ми всі дізналися про нього. Проте він ні в якому разі не хотів виділятися, робив всю роботу як і всі. Треба було копати траншеї, він копав, носив мішки, тобто був справжнім. Побачити, що було для нього головним можливо в фільмі,  після перегляду якого кожний для себе зробить висновки про Василя Сліпака.

r: Які джерела використовувалися при створені фільму?
Л.К.
Основна частина фільму – це  архівний матеріал, який було надіслано людьми зі всієї планети, людьми,  які знали Василя,  або навіть не знали, але за певних обставин  знімали його. Спочатку це було зовсім трошечки архіву, далі  його ставало більше і врешті – решт  нас просто завалили матеріалом, тому що з’явилося найрізноманітніше відео з десятками опер за участю Василя Сліпака та його виступів, які треба було розібрати і продивитися.   Також велика частина фільму – це  спогади і роздуми його друзів, побратимів – військових, родичів, волонтерів. Також однією із важливих складових є анімація, тобто ціла лінія у фільмі, яку створив український  карикатурист, художник, музикант, історик та просвітник Юрій Журавель.

r: Яка  головна мета  цього фільму?
Л.К.
Головна мета цього фільму – зробити  вислів:  «Герої не вмирають» правдою, тому що герої насправді не вмирають лише тоді, коли ми про них пам’ятаємо, а пам’ятаємо ми про них не тоді, коли дивимося на пам’ятник який стоїть залізний, мармуровий чи  інший,  а коли ми любимо цю людину  щиро.  Фільм «МІФ»  - це портрет Василя Сліпака, якого Ви полюбите і будете пам’ятати завжди.

r: Скільки часу було витрачено на створення фільму?
Л.К.
  Працювали два роки, а якщо точніше, то  робота над фільмом забрала 17 місяців. Це був дуже складний проект в усіх сенсах. Найважливіше і найскладніше,  що  головного героя від моменту коли ми почали працювати над фільмом вже  не було в живих. Тобто  відразу ж такий виклик - необхідно робити фільм – портрет  про людину якої вже немає, але з другого боку це і зробило фільм народним, оскільки про Василя Сліпака  розповіли люди, які знали його особисто.

r: Хто надавав  допомогу та працював над створенням цього фільму?
Л.К.
  Допомагала громадськість, люди, завдяки яким ми протягом двох місяців зібрали понад 300 тисяч гривень, тому що нашого бюджету не  вистачило, але справа не тільки в грошах,  ми також отримали величезний кредит довіри від кожного, хто в нас повірив. Дякую всім хто підтримував нас, дякую телекомпаніям, які надали нам своє відео безкоштовно для роботи над фільмом, дякую композиторам і  взагалі всій знімальній групі, яка працювала над  ним. Справді вдалося все зробити лише завдяки тому, що команда була дійсно дуже дружня.  Над фільмом працював зоряний склад:  композитор Євген  Гальперін , який мешкає у Франції  і писав музику для  режисера світових бестселерів Люка  Бесона, а також український композитор Едуард  Приступа (Діля)  і українська формація «Нова опера» - це  сучасна українська формація, яка їздить по всьому світу, представляючи Україну у форматі нової опери. Крім того, технічні працівники,  які зробили фантастичну роботу по опрацюванню кадрів з телефонів для того, щоб могли дивитися їх в кінотеатрі. Дуже потужна  команда звукорежисерів,  яка зробила звук музичного фільму про оперного співака Василя Сліпака, що  був записаний технічно не дуже якісно, так що він може звучати в такій хорошій якості . Загалом велика подяка аніматору Юрію Журавлю який зробив з нашого фільму не просто документальний, а фільм, поєднаний з анімацією. Я думаю це цілком новий формат для українського кіно. Також  дуже дякую всім добровольцям, хто воював разом з Василем, хто погодився з нами спілкуватися, і всім людям, які відкрили нам свої серця, для того, щоб щиро розповісти про Василя Сліпака.
 
Анастасія Літвіненко

Фото Фейсбук Анастасія Шимаріна
4
Комментариев
0
Просмотров
1323
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.