СИНИ  УКРАЇНИ

Синів України в години біди
Та навіть і в добрі години,
Як правило, всюди вбивали завжди
Звичайні сини України.

Сини України ще в древній Москві
(Вельможні пани-малороси)
Синів України топили в крові,
Пишучи цареві доноси.

У дні громадянської бойні-війни
Сини України, – вандали, –
Вбивали за те українських синів,
Що тії багатшими стали.

Сини України, плекаючи гнів
З вказівки тирана допіру,
Вбивали селян, українських синів,
І гнали на смерть до Сибіру.

Сини України в таких, як самі,
Забрали весь хліб до зернини
І з голоду вмерли у чорній пітьмі
Мільйони синів України!

Синів України отут, а не десь,
Вбивали у кожному домі.
Вбивали  вкраїнці  із НКВС,
І друзі… І просто знайомі…

Вбиваймо вкраїнців – в години війни
І в мирні спокійні години!
Але пам’ятаймо, собачі сини,
Що всі ми – СИНИ  УКРАЇНИ.