Ми – діти війни

Ми діти війни,
Хоч з бюрократством воювали,
Бо ми гіркі сини війни,
Що змалечку турботи знали.

Пережили ми голод, страх,
Що час посіяв нам у душі.
Ми вчились жити на полях –
А нас топтали все чинуші.

Цукерки, іграшки, кіно
У нас війна й держава вкрали.
«Забудеш Бога все одно!» -
Чинуші радісно сичали…

Та не забулись ми нічого.
Закон тепер нас захищає –
Живемо ми і, слава Богу,
Дітей війни держава знає.