Реклама на сайте Всі Суми: (0542) 77-04-78 vsisumy@gmail.com

Україну врятує... гній

Блоги, Артем Турчин
11 октября 2018 в 15:08
Прочитавши назву, ви, мабуть, дуже здивувались. Ну, причому тут гній? Власне, не тільки він: я хочу поговорити й про інші відходи. Не стало легше, правда ж? Ну, тоді перейдемо до суті справи.

Про альтернативні джерела енергії сказано вже багато, особливо за останні чотири роки. Утім, крім очевидної вигоди, до них є багато питань. Наприклад, окупність сонячних панелей - кілька років, та й коштують вони доволі дорого. Вітрогенератори - теж річ не з дешевих, хоч і більш популярна. Але і хмари, і безвітряну погоду ще ніхто не відміняв. А вибрати все одразу - занадто дорого.

А от про біогаз говорять не так багато. Але насправді установки, які отримують газ із відходів, стають все більш популярними. Чому? Щоб знайти відповідь на це питання, треба розповісти про них трохи детальніше (приготуйтесь, це - цікаво).

Основна частина біогазових установок (або просто БГУ) - це реактор. Ні, до атомних електростанцій він не має жодного відношення. По суті, реактор - це ємність, яка заповнюється сировиною. У мастабних установок вона може виглядать напівсферами - як на фото нижче.



А ось так виглядають реактори, наприклад, на фермах:



Отже, реактор заповнюється сировиною. Часто в її якості виступає гній. Особливо це стосується ферм та різних господарств. Деяки умільці навіть створюють БГУ своїми руками. Далі у реактор підселяються бактерії. Один із фермерів для їхнього виведення змішав той же гній із кислим молоком і поставив на два тижні, після чого додав у реактор, зроблений із фермерського рукава.

Далі ємність герметично закривається. Для того, аби газ ішов безперебійно, сировину підігрівають (наприклад, теном) У промислових установках передбачений ще й міксер для перемішування (так газ іде ще краще).

Отже, ми отримали постійне вироблення біопалива. Деякі саморобні установки тільки й мали, що реактор, тож господарі просто користувались газом, а залишок стравлювали через клапан. Але більш вигідно, коли установка має газгольдер - ємність, у яку перекачується газ із реактора. Для саморобних установок (приблизно таких, як на фото нижче) для перекачування іноді використовують компресор від холодильника.



Таким чином, газ ми накопичили. Але часто його виходить забагато. Для цього установка оснащується електрогенератором, який перетворює газ в електроенергію. Утім, і її може бути багато. Так, один із жителів Липецької області (Росія) із п'яти тонн гною півроку отримував 40 кубів газу. При цьому варто враховувати, що біогаз має менше метану, тож його потрібно на третину більше, аніж природнього. А для того, щоб не випускати надлишковий газ у космос, до БГУ додається електрогенератор, який перетворює газ на електроенергію. Але і її може бути забагато: наприклад, господарству може вистачати 10% газу на всі власні потреби. Тоді залишковий струм продається в мережу по "зеленому тарифу" (нижче - один із видів газгольдерів).



А тепер - ще один цікавий момент. Знаєте, що утвориться після такої переробки гною? Правильно, перегній. Причому, як говорять фермери, товар виходить першоякісний: врожай росте на очах. Тому можна заробити і на цьому.

Що можна використовувати ще, крім гною? та багато чого: овочеві відходи, силос, субпродукти тварин. Так, зараз в Україні заводи, які виробляють цукор, будують БГУ для переробки своїх відходів. На виході отримується те ж добриво.

Крім масштабних установок, є аналоги для невеликих господарств (наприклад, для одного двору). А тепер уявіть, що така установка стоїть у кожному дворі, де є корова, дві свині та десять курей. А таких - ще немало. Можна спробувати здешевити невелику установку на державному рівні, щоб тисячі доларів (а то й менше) вистачило на все про все. Селяни могли б не тільки споживати власний газ та електроенергію, а й продавати останню. А ми могли б знижувати закупівлі газу та ядерного палива і платити за електрику не стільки олігархам, скільки жителям сіл, власникам ферм, заводам по виробництву, цукру, кукурудзяних виробів, м'ясокомбінатам. Крім того, ми могли б заповнити ринок (таких, як на фото нижче) добрив та навіть налагодити експорт.



Як бачите, твердження, що гроші лежать у нас під ногами, часто спрацьовує. Якщо держава приділила б більше уваги цьому питанню - хто зна, може, ми суттєво зменшили б імпорт газу, вугілля та ядерного палива. Кажуть, у Європі на цих установках помішані фактично всі фермери. А чому ми не можемо брати такий приклад? Можливо, пора брати звідти не лише тарифи...
0
Комментариев
0
Просмотров
1090
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.