З Новим роком!

Він принесе й нові радощі, й нові турботи. Але він підтвердить істину: всі ми на рік — хто виріс, а хто й постарів…

Але Новий рік-це, в першу чергу, свято. Із святом Вас, шановні друзі-читачі. Здоров’я міцного, щастя — побільше, а кохання і приємних днів — постійно…

А ці віршовані рядки — поетичний подарунок від мене…

* * *
Вітер цокав по дорозі.
Бігли хмарки вдалині…
Дві краплинки — твої сльози
Відбивалися в мені…
Чому плачеш? Звідки сльози?
Я несу тобі тепло…
І дарую «сніжні рози»,
Щоб кохання розцвіло.
Вечір тихо роздягався
І заснув він крадькома.
А ми ніжно так кохались…
Ніч…Тепло…Хоча й зима.

* * *
Роки пливуть, неначе хвилі.
Чому так швидко все мина?
І молоді були, й щасливі.
Тепер попереду — зима…

А де поділися світанки?
Куди полинула весна?
Хмільні від поцілунків ранки,
Які так ніжно сонце обійма…

Он там замерзла синя річка…
Круті звисають береги.
Аж ген утнулась в небо стрічка,
Загнавши води аж туди.

Всі так спішать…Все швидко лине.
І час нікому не спинить…
…А у садку мороз… й калина.
І сонний місяць мерехтить…

Роки пливуть, неначе хвилі.
Чому так швидко все мина?
І молоді були, й щасливі.
Тепер попереду — зима…

* * *

Вітер сірий
спить на лузі…
Зорі падають,
мов тінь…
І роз’їхалися друзі…
SMS — ки звідусіль..
У люстерко придивився —
скроні сніг
вже притрусив…
Народився…Одружився…
Дітей вивчив…
Книжки видав…
От і все. ..Вважай —
прожив?..

* * *

Тихо сніг літав
Бездумний.
В хмарах вітер
Вже заснув…
І стає чомусь так
Сумно…
Адже знову рік
Минув…

Цікаві матеріали читайте на сайті :ivanzhytnyk.com