Після того, як я оприлюднила текст  своєї скарги Міністрові Аніщенку, на свою адресу на сторінці цього сайту я отримала кілька анонімних меседжів. Окрім того, що автори були дуже розгнівані предметом моєї скарги та намагались різними словоформами образити мене як матір, пацієнтку, журналіста, ще скажу – писали лікарі або медсестри, одним словом, «люди в білих халатах». Професія авторів анонімних образ легко читалась між рядками. А оскільки моя скарга в МОЗ стосувалась КУ «Сумська міська дитяча клінічна лікарня святої Зінаїди» (далі – дитяча міська лікарня), роблю висновок – анонімні автори образливих меседжів, швидше за все, працюють там.

Власне, я на авторів-анонімів каменя за пазухою не тримаю, навіть якщо когось і впізнаю за стилем викладення думки. Прощаю вам великодушно кожне образливе слово в мою адресу, слідуючи Біблійному принципу: «Як пташка літає, як ластівка лине, так невинне прокляття не сповниться» (Книга Притчей, глава 26).

Та я про інше. Я про те, як аноніми однодушно і швидко стали на захист працівників дитячої міськлікарні та ЛОР-відділення. Так дружненько скооперувались, активізувались, на сайті «Всі Суми» зареєструвались. Знайшли мою скаргу, розміщену і на інших сайтах, і там в коментарях відмітились! І вперто доводять мені та читачам, що я неправа, що моя скарга – брехня, журналістська гонитва за популярністю. А при цьому в Сумській дитячій міськлікарні рятують життя дітей, а не навпаки.

Любі друзі! (с) Вашу енергію, скоординованість та незадоволення, та спрямувати б в необхідне русло. Ось, наприклад, один анонім поскаржився на життя медиків – 900-1000 грн. в місяць, мовляв. Як прожити на них? Так ви, шановні, не за адресою звернулись! Он повчіться в «чорнобильців», «афганців», підприємців – ті хоч якось мітингували. А що ви самі зробили, щоб вам жилось краще? Спостерігаючи за інтернет-активністю сумських медиків з приводу мого блогу про ЛОР-відділення, хочеться сказати, що люди в білих халатах, якби захотіли, то б змогли зробити переворот в медицині. Гарний переворот - замість неіснуючих досі реформ в цій галузі.

Також були скарги на складні умови роботи медиків в умовах недофінансування галузі. Проте я щось не пригадую за 20 років незалежності України жодної нормальної ініціативи чи активності медиків з цього приводу. Постояли б хоч день під стінами ВР з вимогою підвищити зарплати, дати на ремонти та медоблпаднання, то, може, справа і зрушилась би з місця. Не хочете мерзнути під парканом парламенту - то пишіть хоч якісь петиції туди. А ви, любі медики, натомість тільки пишете пацієнтам списки, що їм купити, включаючи туди навіть голки (!) для забору крові з пальця, хоча ці голки, до речі, є у ваших лабораторіях. Це по-перше.

А по-друге, ніхто ж не заперечує, що ви працюєте, допомагаєте дітям, рятуєте їхнє життя, лікуєте. Об’єктом вище згаданої скарги хіба стала практика ВСІХ лікарів чи роботи ВСІЄЇ дитячої міськлікарні? Я поскаржилась (наголошую – саме ПОСКАРЖИЛАСЬ, а не «настучала», як деякі аноніми кидались таким словом) Міністрові, скориставшись своїм правом громадянина і пацієнта, власне, матері пацієнта. Я описала в скарзі КОНКРЕТНИЙ випадок з історії лікування моєї дитини, зупинилась на КОНКРЕТНИХ фактах, свідком яких ненароком стала в ЛОР-відділенні сумської дитячої міськлікарні.

І останнє. Гадаю, що не стільки сам факт скарги стурбував сумське товариство у білих халатах, як оприлюднення тексту скарги на сторінках електронних ЗМІ. Публічність інформації про недоліки в своїй роботі злякала медиків, громадський резонанс, так би мовити. То ж поясню, чому з’явився блог з текстом скарги. Тому що я як журналіст та редактор цього сайту Євген Положій вважали за потрібне саме оприлюднити ці факти. Бо інформація про недоліки в роботі дитячої лікарні, на нашу думку, є суспільно важливою. Бо такі випадки, які описала я, не поодинокі. А завдання порядного ЗМІ саме і є публікувати важливу та корисну для суспільства інформацію. За цим же принципом буде оприлюднена і відповідь Міністра Аніщенка, і начальника відділу охорони здоров’я Сумської міськради Ольги Братушки, і головного лікаря КУ «Сумська міська дитяча клінічна лікарня святої Зінаїди». А якщо такі відповіді своєчасно не надійдуть, то буде оприлюднений факт про це.

Бо ЗМІ існують не для того, щоб читачі знаходили там рецепти, гороскопи та TV-програму. Не тільки для цього існують і будуть існувати ЗМІ…

P.S. Коментарі цього блогу переносяться до моєї персональної сторінки на "Фейс Буці".