Комментарии

Вам писали
  • У проекті перейменування вулиць ім'я Зайцева є. Тепер мабуть потрібно звертатися до пана Мінаєва, а також до "Батьківщини", без депутатів якої надлання імені одній із вулиць неможливе.

    11 Сен 2011 в 15:27
  • Заслуга - заслугою, але в Сумах нема ні вулиці, ні навіть меморіальної дошки... Якби був героєм рад. союзу - уже давно б склепали

    11 Сен 2011 в 00:29
  • Ще раз хотілося б наголосити, що у першому номері журналу "Наше минуле" Зайцевим була вперше опублікована програмна праця кирило-мефодіївців "Книги буття українського народу" Миколи Костомарова. Це ще одна його заслуга перед українською нацією.

    09 Сен 2011 в 21:01
  • Написал: Хайнрих Штайн

    За диктатури одні видатні особистості пригнічують інших, демократія пригнічує всіх.

    Свобода, як основна цінність - неможлива. Демократія від початку побудована на брехні, на хибних цінностях.

    01 Сен 2011 в 20:54
  • Я так розумію, розмова зайшла в русло методів боротьби. Але ж ніхто не заперечуватиме саму необхідність опору? Щодо способів: залишаюся прихильником обох... Це нам і Закон дозволяє: захищати суверенітет і територіальну цілісність України всіма доступними способами. Просто всьому свій час і обставини. Доки мирні засоби не вичерпали себе, треба їх використовувати з усіх сил.

    30 Авг 2011 в 12:19
  • Написал: Алексей Иванов

    Свобода без порядка - это анархия. Да, вместо сыночков депутатов могут прийти те, кто с удовольствием выпустит кишки и не дрогнувшей рукой расправится с любым. Только если вы думаете что там свобода и нет "порядка", то вы глубоко заблуждаетесь. Там "порядок" свой, или ты делаешь как тебе сказали или ты умрешь. Такое в истории человечества тоже было и это "проходили", хорошего тоже мало. Демократия, наверное, не лучшая форма правления, но что точно - это то, что лучшее из того что человечество перепробовало. Судя по "направлению движения" все таки ценится будут не головорезы с калашником и напалмом.

    29 Авг 2011 в 17:37
  • Написал: Хайнрих Штайн

    Справа в тому, що зараз вже не 1939 рік, і Янукович, нажаль, не Муаммар Каддафі, а тому жодних танків на Хуторі Михайлівському не буде - будуть "гаазькі суди" та "харківські угоди". І жовто-синій прапор з будинку Верховної ради, зрештою, полізе зривати не російський десантник, в сержант Печерського РОВС.

    29 Авг 2011 в 14:45
  • Написал: Хайнрих Штайн

    Тупикова гілка - це та, за якою рухається сьогодні весь "цивілізований світ". І деінде вже з'являються навіть офіційні заяви вищих посадовців про це.

    "Если взять республику, где весь народ выбирает главу государства, то с помощью денег, рекламы и тому подобных вещей, на этот пост можно продвинуть просто шута горохового."

    Невже, живучи в Україні, ви можете сумніватись в істиності цих слів? Тоді про який "вибір" на виборах може йти мова взагалі?

    В демократичному суспільстві ваші особисті якості не мають жодного значення. Перемогу на виборах визначають розміри статків та рейтинги телеканалів, власники яких стоять за вашою спиною. А от "напалм та калашников" - скидають всі рейтинги і обнуляють статус. В режимі тотальної революції мають значення виключно ваші особисті якості. І абсолютно не важливо ким ви були до: шахтарем, сантехніком чи топ-менеджером транснаціональної корпорації - важить лише те, що ви є за людина. Там папа-депутат чи мама-замміністра, вже не влаштують на "тепленьке містечко" - його доведеться вибивати самому.

    А щодо Зімбабве - то вкрай некоректний приклад, особливо після того, на що перетворили квітучу країні прихильники демократії в Лівії.

    P.S. Блюзнірство - говорити про "свободу", доки існує репресивний апарат "правоохоронних органів". Порядок завжди є обмеженням свободи. Тож треба нарешті визначитись: ви за свободу чи за порядок.

    29 Авг 2011 в 14:44
  • Написал: Алексей Иванов

    "Демократия", как и все другие формы правления это всего лишь поводок на шее и свобода зависит от длины поводка. Людям свойственна агрессия и "безбашенность". Длину цепка, в какую сторону его натягивать и на кого "гавкать" мы решаем на выборах. В США, в одном из крупных городов,в результате аварии на электроподстанции на несколько часов практически полгорода осталось без света. В течении 3-4 часов мародеры обчистили огромное количество магазинов. В Новом Арлеане, во время тайфуна, в городе хозяйствовали банды вооруженных мародеров, которые не только взяли под контроль часть города, но и обстреливали санитарные вертолеты. Правительство США вынуждено было ввести войска. Последние события в Лондоне, тоже говорят о том, что демократичность фактически держится на правопорядке. Если к власти начнут приходить при помощи напалма и "калашникова", то ситуация будет как в "зимбабве", где военная хунта меняется у власти каждые пол года и так уже 15 лет. На всякую хунту найдется своя хунта. Цивилизованный мир через это уже проходил - это тупиковая ветвь.

    29 Авг 2011 в 10:11
  • А хто говорить про лише мирні? Беріть приклад з ОУН. Вона ніколи не зациклювалась на тероризмі, але й щодо демократичних методів в умовах польських, російських і німецьких окупацій не мала ілюзій. Тому успішно поєднувала все: від атентатів і "ексів" до кооперації, антиалкогольних кампаній та "культу могил".

    Зупиняти танки на Хуторі Михайлівському - це одне, а "мішати напалм" у себе вдома - інше. Бо в другому випадку танки прийдуть швидше. Прочитайте Степана Андрійовича Бандери "Українська національна революція а не тільки протирежимний резистанс".

    28 Авг 2011 в 23:19
  • Написал: Хайнрих Штайн

    Мирні акції не приносять нічого окрім тюремного ув'язнення. Мирними акціями ви створюєте в народі ілюзію, що плакатами можна когось перемогти. Ми мали приклад мирної "революції" в 2004му. Як результат - народне обурення просто "спустили на гальмах". Демократи весь час вдовбують в голови що "еволюція краща за революцію". Людей обманюють, що "є інші методи". А інших методів немає.

    Тому своїми акціями вони лише грають на руку системі. І якась дріб'язкова перемога мітингу в маленькій битві дає надію на виграш такими ж методами війни. А це омана. Тому кожен, хто влаштовує мітинги - насправді чинить злочин проти власного народу, бо на ті гроші міг би будувати барикади.

    28 Авг 2011 в 14:18
  • Так і я ж про це! Але уявив собі ось що: сидить у підпіллі якийсь "єдиноправильний" чоловік з готовими цитатами. (я узагальнено...) Мішає напалм... Рік мішає, два, ... двадцять років мішає... А інші "неправильні" щось намагаються змінити: пишуть плакати, виходять на вулиці, помиляються і роблять дурниці, але діють.

    Де більше користі?

    28 Авг 2011 в 13:29
  • Написал: Хайнрих Штайн

    Питати треба не "як в цьому жити", а "як з цим боротися". Доки демократи малюють плакати - патріоти мішають напалм. Ось у чому різниця.

    На питання "що далі" одна розумна людина дала дуже влучну відповідь:

    "Трудящі часто запитують: а хто буде після того, як "геть усіх"? І я завжди ніяковію, бо в української нації таки жіноча психологія. Чоловік відчуває, що бунт або, скажімо, сексуальний акт цінні самі по собі, навіть якщо потім ми не одружимось.

    Я відповідаю так: ви їдете в купе з хуліганом, він блює вам на голову, проливає на ваші штани самогон, забирає у вас гаманець. Якби на вашому місці був, а хоч би й француз, він викинув би хулігана з купе, але ви українець, ви задаєтеся питанням – хто буде моїм попутником після хулігана, може не фахівець, може з партії регіонів, може неголений вбивця?

    Коротше, думайте собі далі, поки українська політична еліта перетрушує вашу валізу."

    28 Авг 2011 в 12:53
  • З останніми двома абзацами Ваших висновків згоден повністю. Про перші два можна сперечатися і уточнювати (як і про слова-антоніми).

    Але постають питання: "що далі?", "як у цьому всьому жити?" і "як жити взагалі?"

    Черговий раз "посипавши голову попелом" ми на них не відповімо...

    28 Авг 2011 в 12:43
  • Написал: Хайнрих Штайн

    Беркут лупцював патріотично налаштованих громадян, які прийшли вшанувати чергову річницю створення УПА.

    А демократично налаштовані громадян на кшталт Луценка та Ющенка - віддавали на це накази.

    Коли Луценко за один раз засадив до СІЗО більше сотні чоловік - чомусь демократичні сили на кшталт БЮТу, НУНУ і т.п. не влаштовували "комітетів опору диктатурі". А коли до того ж СІЗО кинули самого Луценка - то одразу крики, вий: "утискають", "репресії", "свавілля", "корумпована ручна міліція".

    Насправді, міліція Могильова відрізняється від міліції Луценко лише прізвищем на табличці "главмусора". І Печерський суд, який у 2009 забороняв критикувати Тимошенко - нічим не відрізняється від того, який сьогодні відправив її за грати.

    Демократ Ющенко замість того, аби вирішувати національні питання - лише займався демократичним "пошуком компромісів". При чому, називаючи себе "патріотом" він остаточно спаплюжив патріотичні ідеї як такі. Тому так: "демократ" і "патріот" - це слова антоніми.

    28 Авг 2011 в 11:55
  • Шановний гер Хайнрих!

    Уточніть будь-ласка, кого там лупцював "Беркут" у 2008-му? Бо Ви згадуєте "патріотів" а з іншого боку "демократів", і це у Вас ніби різні категорії людей...

    Одним словом: хто для Вас патріоти?

    27 Авг 2011 в 23:38
  • Написал: Хайнрих Штайн

    Цитата:

    раховуючи "прогресуючу стабільність" у нашій державі ... Тобто народу, який за Конституцією є єдиним джерелом влади була подана команда: "Мєсто!"

    Чомусь, шановний, коли "стабільність" не "прогресувала", за "найпатріотичнішого" президента Ющенка в 2008 році Беркут на Покрову перекривав вулиці і лупцював патріотів - "демократичні сили" називали це "дотриманням порядку". А тепер, коли той самий Беркут так само лупцює, тільки вже цих самих "демократів" - тепер вони волають про Білорусію, заборони і "народу - мєсто"...

    27 Авг 2011 в 19:31
  • Заради справедливості потрібно все таки сказати, що Монтеск'є продовжив розробляти те, що започаткував Джон Лок. У Лока ці три гілки називаються: законодавча, виконавча і федеральна. Але ті, хто писали цю промову Януковичу вірно схопили його заповітні мрії.

    24 Авг 2011 в 20:24
  • Посаду Голови Держкомархівів раніше займав як мінімум доктор історичних наук. На сторінці вказувались опубліковані наукові праці, досягнення, теми кандидатських і докторських робіт тощо.

    Для порівняння, у попереднього Голови ДКАУ Г. Боряка:

    http://history.org.ua/index.php?urlcrnt=structure/sot.php&sot=%C1%EE%F0%FF%EA%20%C3%E5%ED%ED%E0%E4%B3%E9%20%C2%EE%EB%EE%E4%E8%EC%E8%F0%EE%E2%E8%F7

    А у Ольги Петрівни інша життєва стезя - партійна. От вона, її й описала.

    11 Авг 2011 в 14:03
  • а це взагалі важлива інформація, що вона член кпу? саме з цього починається інформація про неї!!!

    чи це такий ієзуїтьсий метод приниження для громади, що головою архвіву є САМЕ член кпу

    11 Авг 2011 в 13:52
  • Не зберіг... Не думав, що О.П. так швидко виправиться. І сторінку першого зама теж "привели у відповідність". Все-таки певна користь є...

    11 Авг 2011 в 13:50
  • посилання неактивне

    11 Авг 2011 в 13:47
  • Для інших є історія. Хто не може бігати по таборах - ходить по музеях, читає. Тільки треба забрати історію у політиків і віддати історикам. Вони розберуться.

    05 Июл 2011 в 11:42
  • а тим, кому 14-18 було у минулому столітті, вже нічого не посієш...

    05 Июл 2011 в 11:21
  • Є багато причин на це:

    - загострене відчуття рідного на чужині

    - повсякденна, багаторічна робота патріотичних організацій

    - відсутність загостреної і болісної уваги "братів наших менших" до будь-яких українських успіхів. Достатньо переглянути окремі коменти на наших форумах...

    - Церква

    Можна називати ще... Але наша сумська і не тільки, молодь по літніх патріотичних таборах виховується на тому самому - на любові до України. В "Зарнице" такому не навчать...

    Часу тільки обмаль. Бо, як співається в пісні: "Але скоро прийде осінь, і ми всі розбіжимося по русифікованих містах..."

    Втішає одне: посіяне з любов'ю проростає скрізь.

    Тому чекаємо...

    05 Июл 2011 в 10:47
  • цікаво, чому українці за кордоном більше дорожать своїм походженням, корінням та історією, аніж ті, хто живе по обидва боки Дніпра, між кордонами Польщі та Росії?

    05 Июл 2011 в 10:05
  • Протягом липня 1943 р. УПА здійснила 295 атак на німецькі опорні пункти, 682 саботажні акції на залізниці, 119 нападів на господарські об’єкти. Наступного місяця активність націоналістів ще більш посилилася – 391 напад на німецькі гарнізони, 1034 диверсії на залізниці, 151 атака на підприємства. Влітку 1943 антинімецька боротьба перекинулася на терени Галичини.

    Загалом же під час боїв і сутичок з окупантами у червні–вересні 1943 р загинуло 1237 українських повстанців і понад 3 тисячі гітлерівців і їх союзників.

    Наслідком успішної боротьби УПА з німецькими окупантами стало встановлення контролю над суцільними територіями, в тому числі й захоплення районних центрів. “Повстанські республіки” виникали переважно у сільській місцевості – там, де поблизу були великі лісові масиви З метою придушення повстанського руху німці проводили масштабні військові операції із використанням тисяч вояків. Нацисти почали інформаційну війну проти УПА, зображаючи її в своїх листівках більшовицьким утворенням”

    01 Июл 2011 в 13:37
  • Надзвичайно цікавий матеріал про Акт 30 червня у Львові. Фото публікуються вперше.

    ТУТ: http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/06/30/44396/

    01 Июл 2011 в 13:17
  • Написал: Гость

    Оце обходив весь форум: червонопикі та русотяпи аж казяться від цієї статті. Ну нічим крить і все.Треба писати і про інших героїв маловідомих загалу. Пам'ятники їм ставити, а не жанні фріске, як у Сумах, чи свині, як в Ромнах. А чому в тих самих Ромнах немає вулиці Коваленка, або пам'ятника. (Напишіть про нього)Кажуть, що грошеяй нема. На свиню є...

    01 Июл 2011 в 10:17
  • Написал: Гость

    а мы русские прогнали отсюда гансов

    А ми - вас! Тільки не всіх поки-що. Та нічого "утро вєчєра мудрєнєє" - чи як там у вас в лапландії кажуть?

    30 Июн 2011 в 22:42
  • Написал: Гость

    А, п'ята колона? знамо діло

    30 Июн 2011 в 22:23
  • Написал: Гость

    та не я сумчатый, хотя и русский. Дело мовнюков арбайтать и скавчать, а мы русские прогнали отсюда гансов пока вы дизертировали, служили палицаями и прятались по лесам. =D>

    30 Июн 2011 в 21:55
  • Написал: Гость

    Товарищ Сталин отобрал у ляхов Львов, и подарил вылупкам.

    Тэпэр это ыхня зэмля

    А отменить пакт Молотова-рибентропа и вернуть Львов ляхам

    А ти, вилупок де сидиш? Чи не в білокам'яній? Щось ти дуже розійшовся. Не старайся. ФСБ преміальних не платить

    30 Июн 2011 в 21:35
  • Написал: Гость

    Поганиє пси - це "воно" про нас. Отаке бидло прийшло на нашу землю у 18-му. Для таких не існує аргументів, архівів, доказів, історичних знань. Воно впритул їх "не чує". Як і їхній коронований пахан

    30 Июн 2011 в 20:11
  • Написал: Гость

    Сначала поганые псы ждали, что немцы изничтожат русских, потом ждали что Третья мировая добьёт Россию, и сейчас даже став нэзалэжными трусятся как шакалы что так и подохнут не пережив Россию =D>

    30 Июн 2011 в 20:01
  • Написал: Гость

    Прежде всего, отсутствие подлинных материалов в архивах касается советского подполья и партизан. Во всяком случае в Сумском облархиве.

    Но зато взамен предлагаются документы-суррогаты об их деятельности: по оуновскому движению – это материалы КГБ, т.е. их противников, частично собранные в сборник «ОУН-УПА на Сумщині», а по советскому сопротивлению оккупантам – в различных решениях, как правило, компартийных организаций. Т.е. "самоотчети" - по меткому виражению самих обкомовцев. Например, возьмем Постановление бюро горкома КПУ-19/19 06.01.1975г. (ФП, оп. 3П, дело 289, л. 3), с приложениями. Обратите внимание, в нем, составленном сорок лет (!) после войны, речь идет об «уточнении» списков участников подполья, но и к ним еще даются дополнения. Как видим, только партия коммунистов решала кому быть партизаном или подпольщиком, кому нет.

    Одна Куц – Вера Дмитриевна – внесена в 1975 году в списки подпольщиков; вторая Куц – Вера Семеновна – нет. А вот Сумской клуб «Учитель-ветеран» считает последнюю также членом подпольной организации «Знамя» (конечно, без никаких льгот).

    Насколько вообще достоверны сведения приведенного Постановления, да и многих других документов бывшего партахива, можно судить по очень многочисленным «нестыковкам» в датах, фамилиях, деятельности участников советского подполья. Приведу лишь некоторые.

    В книге «Сумська область у роки Великої Вітчизняної війни», Б.Л. Корогод и др., изд. «Козацкий вал», 2003г. На стр. 150 читаем: «6 грудня 1941 року Софія Тихончук була повішена на площі в Сумах». В приложении к п.1 Постановления о ней же: «Повешена на Красной площади 20 декабря 1941 года». А «История городов и сел Украинской ССР, Сумская обл.», 1980г. на стр. 114 добавляет «… и над притихшей толпой прозвучал ее голос…» Я был свидетелем той ужасной казни, стоял на углу теперешней гостиницы «Украина» и утверждаю, что подпольщица умерла достойно, но ... молча. И еще утверждаю категорически: в Сумах первой повесили С. Тихончук, а потом – через несколько дней – пятерых партизан. Хотя в той же «Истории городов…», стр. 114, сообщается, что партизан повесили 15 декабря, тоесть за 5 дней перед С. Тихончук.

    По разному излагается и проделанная работа группы С. Тихончук в Постановление бюро горкома от 06.01.1975г. и в «Истории городов…», стр. 114. Почему искажены события, и где это можно проверить?

    Я учился (в разное, конечно время) в одной школе с партизанкой Марией Бадаевой, имя которой присвоено нашей СШ №4. Как известно, после разгрома в Битицких лесах партизанского отряда И. Бердникова, М. Бадаеву и ее боевых подруг Рахманову М. и Степанову В., пришедших в Сумы, арестовали и вскоре расстреляли в концлагере при бывшей СШ №5. Я не раз писал об этих героинях. Неоднократно встречался с живущими в городе их родственниками. Пытался и по архивным материалам шире раскрыть их подвиг. Но кроме Постановления горкома КПУ никаких первоисточников о них нет.

    К сожалению, не интересует подлинная правда об этих событиях ни близких людей, ни ветеранские организации.

    Я привел лишь незначительную частичку из, повторяю, очень многочисленных расхождений между жизнью и написанным. Как здесь ни вспомнить поток очистительных статей об искажениях и умалчиваниях правды в истории ВОВ? (напр., Героя Советского Союза П. Брайко об убийстве чекистами С.В. Руднева)

    Это кратко об архивных документах.

    При оккупации я жил в одном дворе с семьей С. Сапуна. Вскоре их переселили в теперешнее здание КРУ, что на Красной площади. Мы, пацаны, звали его «профессором», т.к. он был учителем и пользовался большим авторитетом. Потом мы узнали, что его как украинского националиста (впервые тогда услышал это словосочетание) немцы зверски уничтожили в тюрьме.

    Даже у нас – десятилетних ребят – такие известия вызывали ненависть к оккупантам, и гордость за героев Сопротивления.

    Владимир Васильевич Бубнов, ветеран труда

    30 Июн 2011 в 17:04
  • Написал: Гость

    Значит ОДА сегодня на "правильном" месте стоит. А я думал почему жизнь как при оккупации ?

    30 Июн 2011 в 16:35
  • Написал: Гость

    Гестапо і комендатура, до твого відома, були на місці нинішньої ОДА, раніше - обкому КПУ. А до війни і зразу після там було НКВД. Зміна варти, так сказать... Одну роботу робили "товаріщі" і "партайгеноссе".

    Ти краще поцікався в архіві - за що ту партизанку повісили? За які подвиги? Або прочитай про це у книзі В.Бубнова.

    30 Июн 2011 в 16:28
  • Написал: Гость

    Всё ТАК! и было, Сапун лизал жопы немцам и жил в подвале (подпольщик) самого лучшего здания на Красной площади.

    На первом этаже была немецкая коммендатура,

    на втором гестапо,

    а перед зданием партизанка на виселице.

    30 Июн 2011 в 15:43
  • Написал: Гость

    Дуже багато брехні було на цю тему упродовж десятиліть, тому дуже важко і повільно правда опановує уми. Дякую автору за цікаве дослідження. А на даунів не зважайте. Були, є і, нажаль, будуть...

    30 Июн 2011 в 15:29
  • Написал: Гость

    Всё ТАК и было, камуняка Кравчук хорошо маскировался и дослужился до высшего партийного бонзы на украине и повторил подвиг мазепы, но костылём по горбу пока ещё не получил, как мазепка от Карла.

    Чого тільки не папишеш, щоб заповнити форумний простір, коли бракує аргументів... Мої співчуття з прниводу передчасної втрати адекватності...

    30 Июн 2011 в 15:19
  • Написал: Гость

    Всё ТАК и было, камуняка Кравчук хорошо маскировался и дослужился до высшего партийного бонзы на украине и повторил подвиг мазепы, но костылём по горбу пока ещё не получил, как мазепка от Карла.

    30 Июн 2011 в 15:12
  • Написал: Гость

    той Кузнєцов знав, що робив. Потім на підставі цих листівок німці розправлялися з місцевим населенням. А він доповідав ЦПШР, як "доблесно" борються з німцями радянські партизани.

    Хоча сумніваюсь, що ті, хто вправляється тут у мовних кривляннях розуміють усю підлість таких діянь...

    30 Июн 2011 в 14:42
  • Написал: Гость

    Всё ТАК и было, еслиб не Кузнецов который раскидывал ОУНовские листовки на месте убийства немецких офицеров, то никтобы и не мовнякал, что бандеровцы воевали против немцев.

    30 Июн 2011 в 14:26
  • Так. Це дійсно вона - Марія Кандиба (Голубова). Взагалі цікава доля родичів великих письменників. Наприклад: сестра Лесі Українки Ізидора Косач-Борисова в окупованому нацистами Києві теж працювала в підпіллі ОУН, за що була ув'язнена німцями, а а син іншого класика - Юрій Стефаник переховував тодішнього бандерівця, нашого земляка Івана Багряного (за деякими даними - референта пропаганди обласного проводу ОУН). На його квартирі той і написав свої "Тигролови".

    30 Июн 2011 в 13:54
  • Написал: Гость

    А учасниця підпілля - Марія Голубова це сестра Олександра Олеся?

    30 Июн 2011 в 13:15
  • Написал: Гость

    Слава героям!

    30 Июн 2011 в 13:02
  • Написал: Гость

    ВЕЛИКА НОВИНА

    Я ніколи не був у Львові

    І не знаю чи попаду,

    Тільки звідти правду – обнову,

    Я викопую, мов руду.

    Ми в Ромнах. Тут стояв Мазепа!

    І тепер ще пливе Сула.

    Простяглися над нашим степом

    Львів і Київ, мов два крила.

    Криє сніг і гаї й діброви,

    Ти ж нам весну усім прирік:

    Рідний уряд у місті Львові

    Сорок перший карбує рік!

    України не струть сатрапи!

    Встане Київ – наш голова!

    О, спасибі тобі, Остапе,

    За новину із міста Льва!

    2 лютого (1942 р.)

    Від Ред. : Друг Остап – учасник Похідної Групи, діяв у м. Ромен і суміжних районах в 1941 – 42 роках під кількома псевдами. Вірш «Велика новина» йому присвячений: саме д. Остап привіз вістку про віднову Української Держави Актом 30 червня на Сумщину й Полтавщину.

    Доля друга Остапа невідома. Є припущення, що він загинув у Кривому Розі від німців – фашистів тоді, коли вони розстріляли і поета – патріота ред. Михайла Пронченка.

    Михайло Чигирин (1923 – 1942) – молодий поет із Сумщини, автор двох збірок, опублікованих під час Другої світової війни. Примусово вивезений як «Остарбайтер», загинув у Білостоці, під час навантажування німецьких бомб. Збереглось тільки кілька розрізнених віршів у редакційній течці С. Довгаля (Німеччина).

    30 Июн 2011 в 12:40
  • Написал: Гость

    Перші бойові відділи українських націоналістів ще на початку війни створює на Волині Сергій Качинський «Остап». У квітні 1942 року на II-ій, підпільній конференції ОУН зазначалося: “... Свою політику ми будуємо: а) на творенні і розбудові власних революційно-політичних і військових сил... д) московсько-большевицькій міжнародній концепції – інтернаціоналу і німецькій концепції т. зв. “Нової Європи” ми протиставляємо міжнародну концепцію справедливої національно-політично-господарської перебудови Європи на засаді вільних національних держав під гаслом “Свобода народам і людині!”)

    ОУН сподівалася, що війна взаємно ослабить як СРСР, так і Німеччину і ті не матимуть можливості перешкодити відродженню української державності. Бойові відділи ОУН швидко поповнюються, в тому числі і людьми різних політичних переконань. Але їх об`єднує любов до України і ненависть до окупантів. З цих загонів восени 1942 року формується кілька з`єднань, які дістають назву Українська Повстанська Армія. ЇЇ діяльність охоплює всю Волинь і частину Полісся. УПА веде бої проти німецьких військ, карателів, під час нападів на районні центри знищує представників окупаційної адміністрації, звільняє в`язнів. На початок 1943 року в руках німців залишалися тільки великі міста і залізничні станції. На звільненій території виникає ряд повстанських республік, найвідоміша з яких – Колківська простягається на значній території від Горині до Прип`яті. Тут функціонує українська влада, відновлюється цивільне життя: кооперація, магазини, школи. Друкуються підручники і навіть відбуваються учительські конференції. В серпні 1943 року УПА видає «Розпорядження в земельній справі», відповідно до якого безземельних і малоземельних селян наділяли землею.

    30 Июн 2011 в 12:30
  • Написал: Гость

    Коментар неука. "2" не тільки з історії, а й з мови (будь-якої)...

    30 Июн 2011 в 12:26