Нотатки подорожнього. Я, кум і безвіз. Частина 19 (Фото)
Сьогодні наш останній повний день в Італії. Сонце і тепло вже залишились позаду, а разом з ними Рим, Болонья, Модена, Парма, Мілан…
На ранок нас чекає Монблан!
Але ж не буває так, щоб завжди все йшло, як забажається ((( Наш логіст-експедитор повідомив нам неприємну річ: для того, щоб дотриматись термінів розвантаження, треба виїхати в дві години ночі. А до гірського хребта і до Монблану залишилось всього 180 км! Уявляєте мій розпач! Стільки сподівань, і проїхати таку красу в темряві (((( Ще й туман на дорозі такий, що знаки з’являються практично зразу перед машиною, метрів за десять, не більше… Я засмутився остаточно…
До хребта доїхали по-темному. Там, поміж горами і на горах, ще спали маленькі містечка. Але ілюмінація була, як в новорічні свята! Не так святково, але так само яскраво. На фоні неба виднілися чорні силуети гір, а на них, як колонії світлячків, світились населені пункти. Скажу вам – це заворожує!
Але світанку все ще немає (( Монблан видно, але тільки тому, що світить Місяць. Очима видно, а об’єктивом камери – ні ((
Під’їхали до тунелю. В’їзд добре освітлений. Якось зміг сфотографувати знак, який повідомляє, що довжина тунелю під горою Монблан – 11611 метрів! До речі, проїхати цим тунелем – не так вже й дешево. За легковий автомобіль треба заплатити 45 євро, а за вантажівку, як у нас, приблизно 350 євро!
Проїхали через тунель і зупинились на 45-хвилинну перерву. І нарешті там, на небі, зглянулись, побачивши мої страждання ))) Світанок!
Побачене було варте очікування! Гори – справжні велетні – обступали дорогу з обох боків. На вершинах і схилах сніг…
Велич! По-іншому не скажеш. На фото все видно. Фотографував, поки була можливість, бо ця казка тривала не дуже довго.
Ми вскочили в черговий тунель, а вже на виїзді з нього миттєво опинились в тумані. Дорогу метрів на двадцять видно, а праворуч внизу, там де повинно бути провалля, просто молоко. Не видно абсолютно нічого ((
Але я вже цим сильно не переймався, емоцій було вдосталь.
В Боннвілі заправили повні баки і вирушили далі. Знову гори, але інші. Замість снігу на схилах густі ліси. По-своєму, але теж дуже красиво.
Якщо говорити коротко, то французькі Альпи просто зірвали голову!
+11, і далі шлях лежить по вічно-зеленій Франції в напрямку Парижа…
Далі буде…
Попередні нотатки тут
Частина 17
Частина 18