Нагадаємо перша виставка робіт сумських флористів пройшла у 1988 році у місцевому Будинку природи. Тоді відвідувачі мали змогу вперше побачити дивні квіти з соломки та тополиного пуху, берестяних птахів, солом’яні мури казкових палаців, створених у співавторстві з природою. Захоплюються флористикою люди різного віку та професій: вчителі, вихователі, робітниці, домогосподарки, інженери, наукові працівники, журналісти, будівельники. Картини керівника аматорського об’єднання флористів Лариси Шаклеїної експонувалися у Росії, Норвегії та Фінляндії. Місцеві флористи брали участь у виставках, організованих у Сумах, Харкові, Києві, Чернігові.
Нам вдалося поспілкуватися з керівником аматорського об’єднання флористів Ларисою Шаклеїною та взяти у неї інтерв’ю.
.: Яка головна мета та ідея даної виставки?
Л.Ш.: Головна мета та ідея даної виставки донести прекрасне людям, тобто красу природи у поєднанні з фантазією людини.
.: Які існують художні форми у флористиці?
Л.Ш.: Флористика розділена на декілька етапів, тобто декілька частин: робота з соломкою; природним матеріалом – пухом тополі та іншим; берестова рослинна графіка і роботи, які виконуються спільно всіма цими матеріалами. На даній виставці представлено роботи виконанні у всіх із зазначених етапів. Крім вже наведених матеріалів у своїх роботах ми почали використовувати замість кори бананову шкірку, яку кладемо під гарячий прес і вона набуває чорного кольору, а якщо її погладити утюгом, то вона стає наче випуклою. До того ж ми дотримуємось всіх законів і канонів малювання, тобто у своїх роботах витримуємо передній, задній і середній план та лінію обрію, оскільки в деяких роботах деталі повинні бути меншими, а де більшими.
.: Коли Ви почали займатися цим видом мистецтва?
Л.Ш.: Займатися я почала сорок років тому назад. В той час я жила у місті Мурманську на Далекій Півночі за Полярним кругом. Коли я приїхала у Суми, то відразу почала залучати людей у флористику і мені дуже приємно, що у Сумах і Сумській області відгукнулись на цей вид творчості. У важкі хвилини і роки саме вона дарувала людям позитивні емоції, а створені майстрами роботи лікували душу.
.: Що запам’яталося найбільше за 30 років праці?
Л.Ш.: Я двадцять два роки викладала у клубі флористів «Природа та фантазія» ПАТ «Насосенергомаш». Він працював не тільки для робітників заводу, тому до нього з’їжджались усі бажаючі долучитись до цього виду творчості. Потім викладала флористику у міському і обласному Центрах науково технічної творчості молоді, а коли звільнилась викладачами стали мої колеги, оскільки, крім своєї основної роботи вони захопились цим мистецтвом і почали створювати свої власні роботи. Саме цьому я називаю їх колегами, а ще за цей час я навчила флористиці багато дітей, яких вважаю своїми учнями.
.: В чому полягає особливість даного виду мистецтв?
Л.Ш.: Особливість насамперед полягає у спілкуванні з природою. Коли я навчала флористиці дітей, то я завжди казали їм про необхідність спостерігати за навколишнім світом. Зокрема, що хмари можуть бути і купчасті і грозові, сніг може бути і білим, і брудним, і жовтим, і синім. Так само і весною все навкруги оживає, починають цвісти дерева і за цим всім дуже важливо спостерігати для того, щоб все потім детально відобразити у своїх роботах.
.: На що робився акцент при створені виставки?
Л.Ш.: На даній виставці представлені роботи у чотирьох напрямках флористики і в кожному з них є свій акцент.
.: Які пори року представлені у Ваших роботах?
Л.Ш.: На виставці представлені різні пори року. Крім того, під час створення робіт ми так підбираємо матеріал для них, щоб він не вигорав і зберігався тривалий час. У нас є картини, яким по 40-50 років і вони не тьмяніють, оскільки соломка і береста, яка використана під час їх виготовлення залишають гарний зовнішній вигляд століттями.
.: За допомогою яких технік і матеріалів представлені дані роботи?
Л.Ш.: При створенні робіт ми підбираємо матеріал таким чином, щоб він міг довго зберігатися. Флористика – це дуже кропітка праця, оскільки про створенні картин ми витрачаємо багато зусиль. Всі свої роботи ми робимо або на сукні і на тканині, яка тонується і на ній соломку можна викласти або випалюємо і красимо вініловими фарбами. Безумовно можна для цього використовувати і натуральні барвники, такі, як сік буряка, але він швидко вигоряє. Випалювання ми робимо для того, щоб придати роботі об’єм, а також при їх створенні дивимося на те, як будуть співпади кольори та падати світло і тінь. Для пейзажів ми дуже часто використовуємо листя тополі, воно буває з тильної сторони і біли, і розовим і навіть синюватим. Його ми часто використовуємо у своїх роботах для створення грозових туч і для снігу, а для того, щоб передати осінь беремо соломку, лушпиння цибулі або навіть саму цибулю, яка буває білою, жовтогарячою, фіолетовою. Всі ці матеріали дуже важливі для фону, який є основою будь-якої картини.
.: В якому стилі представлені дані роботи?
Л.Ш.: Декоративне мистецтво.
.: Що стає поштовхом до створення робіт?
Л.Ш.: Безумовно спілкування з людьми, а також ідеї, які виникають під час нього.
.: З чого розпочинається робота над картиною?
Л.Ш.: Робота над картиною починається з підбору матеріалу і теми, після чого відбувається її безпосереднє відтворення на полотні. Якщо задумом є архітектурна споруда, то її побудова розпочинається з низу картини, а якщо пейзаж, то із заднього плану.
.: За який час представленні дані роботи, скільки часу йде на їх створення ?
Л.Ш.: Є роботи, які можливо зробити дуже швидко, а є такі, які виконуються навіть рік. Все залежить від їх складності і теми, яку обрав майстер.
.: Скільки часу йшла підготовка до виставки?
Л.Ш.: Ми ретельно і досить тривалий час готуємося до кожної виставки, не виключенням став і даний вернісаж.
.: Де найчастіше у вас відбуваються виставки?
Л.Ш.: Дуже часто наші виставки відбувалися у Сумах в Будинку природи, а також інституті підвищення кваліфікації вчителів. Крім того, вони були представлені на семінарі у Чернігові, а також у Харкові в музеї народного мистецтва Слобожанщини.
.: Ви створюєте роботи в групах чи працюєте над ними окремо?
Л.Ш.: Кожний учасник клубу створює роботу самостійно.
.: Чи виникають складності при створені робіт і які?
Л.Ш.: Безумовно виникають, як у любій сфері, коли людина, яка тільки починає займатися флористикою не може зрозуміти, як створити роботу. Саме для цього я написала книгу, в якій розповідаю, як повинна розташовуватись на полотні соломка і що її потрібно класти тільки у одному напрямку, про те, що це необхідно робити спеціальним підбором, оскільки, якщо цього не зробити і не розгладити її, як потрібно, картина може взагалі не вийти.
.: Скільки робіт представлено у даній експозиції?
Л.Ш.: У експозиції представлено біля ста двадцяти робіт тринадцяти учасників клубу. Деякі з них створювались досить давно. Так на виставці представлені картини Олександра Соколова, над якими він працював навчаючись у 3 класі школи. В той час саме я була його викладачем флористики.
.: Що Вас надихає на творчість?
Л.Ш.: Життя, спільні інтереси, творча праця та відпочинок.
.: Які Ваші плани на майбутнє?
Л.Ш.: Продовжувати займатись творчістю та працювати над створенням нових робіт.
.: На яку аудиторію розраховані дані роботи, кому вони більш за все будуть цікавими?
Л.Ш.: Дані роботи будуть цікавими всім: і дорослим, і дітям.
.: Чи всі флористи клубу сумчани?
Л.Ш.: У клубі є флористи, які приїжджають на мої заняття із Америки.
.: Чи представляєте Ви свої роботи в інших містах, окрім Сум?
Л.Ш.: Так, роботи флористів нашого клубу були представлені у музеї народного мистецтва Слобожанщини в Харкові, а також Чернігові і Києві. Мої роботи побували на виставках у Фінляндія, Норвегії, Росії. Крім того, картини учасників нашого клубу знаходяться у фондах музеїв України і Росії, а також приватних колекціях США, Польщі, Ізраїлю і Англії.
Підготувала: Анастасія Літвіненко