349-й день року за Григоріанським календарем - до закінчення року залишилось 16 днів.
Іменинники - Андрій, Антоній, Афанасій, Іван, Степан (Стефан), Феофіл (Теофіл).
Міжнародний день чаю, у США відзначають День прийняття "Білля про права", в Малайзії - День султана, в Нідерландських Антільських островах - День королівства.
Головні події 15 грудня
• Жуан IV Відновитель - король Португалії, 1640
• Білль про права, 1791
• Перша посадка на Венеру, 1970
• «Україна без Кучми», 2000

1640 - В результаті повстання проти іспанського короля Філіпа III герцог Жуан Браганський, представник побічної лінії королівського роду Авісів, що перервалась в 1580 році, вступив на португальський престол під іменем Жуан IV, проголосивши тим самим незалежність Португалії від Іспанії, з якою вона 60 років була пов'язана особистою унією.
1699 - Указом царя Петра I в Росії замість літочислення від "сотворіння світу" введено юліанський календар; відлік і святкування нового року перенесено з 1 вересня на 1 січня.

1791 - Після ратифікації штатом Вірджинія набув чинності «Білль про права» - перші десять поправок і доповнень до конституції США 1787 року.
   Відсутність в тексті Конституції США статей, які гарантують громадянські права, уже в перші роки існування американської держави стало однією з основних тем політичних розбіжностей. Від президента, уряду і конгресу суспільство очікувало обіцяного ще Конституційним конвентом правового документу, який гарантував би громадянам країни їх права і свободи.
   Протягом чотирьох років після прийняття конституції Конгрес збирав пропозиції від штатів. Основні із запропонованих поправок знайшли відображення в підготованих Джеймсом Медісоном доповненнях, які містили гарантії прав на свободу віросповідання, слова і друку, свободу зборів, прав на зберігання і носіння зброї, на недоторканість особистості і житла, на справедливе правосуддя.
   У вересні 1789 року Перший конгрес США під головуванням Джеймса Медісона прийняв дванадцть поправок до конституції і направив їх у штати для ратифікації. Поправки, відомі як "Білль про права", ставили за мету захистити права громадян країни, а також закріпити за штатами повноваження на вирішення всіх правових питань, не делегованих федеральному уряду. В основу "Білля" було покладено англійський "Білль про права" 1689 року, а також Декларацію прав штату Вірджинія, проголошену в 1787 році.

   15 грудня 1791 року Вірджинія стала 10-м із 14-и штатів, в котрому були ратифіковані 10 із 12 поправок, що склало необхідні дві третини для набуття "Біллем" чинності по всій території США.
   Дві незатверджені поправки стосувались пропорційної системи представництва в органах влади і регуляції питання фінансової підтримки виборчих кампаній кандидатів до конгресу. Перша з цих поправок так ніколи й не була прийнята, а інша (про заборону змінювати зарплату сенаторів і представників до їх переобрання) була затверджена більш, ніж через 200 років - в 1992-у - і стала 27-ю поправкою.

1890 - У штаті Південна Дакота після придушення повстання індіанців племені сіу, котрі намагались залишити резервацію, щоб врятуватись від голоду, при спробі арешту від кулі лейтенанта Буллхеда загинув керівник повсталих 59-річний вождь сіу Сидячий Буйвол. В 1876 році він разом з іншим вождем - Несамовитим Конем - керував індійським загоном у битві біля ріки Літл-Бігхорн, коли була здобута одна з найбільших перемог індіанців у війні проти білих переселенців.
1932 - ЦК Компартії України затвердив перелік 82 районів України, куди припинялось надходження промислових і продовольчих товарів за зрив планів хлібозаготівлі.
1934 - У Києві, в підвалах Народного комісаріату внутрішніх справ УСРР (пізніше Жовтневий палац), за вироком виїзної сесії Військової колегії Верховного Суду СРСР розстріляні 28 «членів» вигаданого чекістами «Об'єднання українських нацiоналiстiв», серед яких — українські письменники Дмитро Фальківський, Григорій Косинка, Кость Буревій, Олекса Влизько, Іван Крушельницький.

Новітня історія
1939 - В Атланті відбулась прем'єра фільму Дейвіда Селзніка за участю акторів Вів'єн Лі і Кларка Гейбла "Віднесені вітром", поставленого за романом лауреата Пулітцерівської премії Маргарет Мітчелл. Стрічка зразу стала надзвичайно популярною, побила всі рекорди касових зборів і наступного року отримала 9 "Оскарів".
1961 - У Єрусалимі ізраїльський трибунал з військових злочинів засудив до смертної кари колишнього нацистського офіцера СС Адольфа Ейхмана, як головного виконавця плану Гітлера з "остаточного вирішення єврейського питання". Після закінчення 2-ї Світової війни Ейхман попав у полон до американців, але зумів утекти і з 1950 року переховувався в Аргентині. В 1957 році він був виявлений німецькими спецслужбами і у травні 1960 року викрадений агентами Мосад та вивезений до Ізраїлю. 11 квітня 1961 року він постав перед судом в Єрусалимі і за його рішенням був повішений 31 травня 1962 року.

1970 - Через 120 діб після старту радянської космічної стації «Венера-7» з космодрому Байконур в Казахстані спусковий модуль здійснив посадку на Венеру і став першим літальним апартом, який досягнув поверхні планети Сонячної системи. Інформація з нього передавалася протягом 33 хвилин під час спуску і 20-и після торкання поверхні, після чого зв'язок з ним був втрачений.
   Перша міжпланетна станція для вивчення Венери була запущена 12 лютого 1961 року, проте коли «Венера-1» знаходилась на відстані 2 мільйонів кілометрів від Землі зв'язок з нею був втрачений. Американський «Марінер-2» також зазнав невдачі, пройшовши за 35 тисяч кілометрів від Венери, після чого до неї у наступні роки було запущено ще сім апаратів, найвдалішими з яких були «Венера-4» в 1967 році, яка стала першим земним пристроєм, що увійшов у атмосферу іншої планети Сонячної системи, і «Венера-6» в 1969 році, спеціальний модуль якої наблизився до поверхні Венери на відстань 18 кілометрів.

   Врахувавши повередні помилки, коли спускові апарати роздавлювались атмосферним тиском Венери, до наступного польоту був підготовлений спеціальний модуль з титанового сплаву, здатний витримувати температуру 500°C і тиск до 180 земних атмосфер. Він разом із космічною станцією «Венера-7» був запущений 17 серпня 1970 року з космодрому Байконур і через 120 днів досягнув околиць Венери. На висоті 55 кілометрів спусковий модуль викинув гальмівний парашут і 15 грудня 1970 року о 8 годині 34 хвилині 10 секундах київського часу він зі швидкістю близько 60 км/год здійснив посадку на планету. Апарат передав інформацію протягом 33 хвилин спуску і 20 хвилин з поверхні, що дало можливість отримати дані про тиск та температуру Венери на різних висотах, після чого зв'язок з ним був втрачений.
   Наступні сім запусків апаратів в рамках програми «Венера» були також вдалими - всі вони завершувались посадками на планету і дозволили отримати дані про параметри грунту, чорно-білі та кольорові фотографії поверхні, провести її картографування, вивчити теплове випромінювання Венери. Останні дані з апарату «Венера-16», запущеного у 1983 році, були отримані 13 червня 1985 року. Наступне вивчення Венери продовжилась в рамках програми «Вега», коли в СРСР у 1984 - 86 роках було запущено дві автоматичні міжпланетні станції, які досліджували атмосферу планети при допомозі аеростатів.

1978 - Президент США Джиммі Картер заявив, що з 1 січня 1979 року США формально визнають уряд Китайської Народної Республіки, зберігаючи при цьому дипломатичні стосунки з Китайською Республікою Тайвань.
1989 - Урядові війська і поліція при допомозі водометів розігнали масовий мітинг протесту проти насильної депортації кальвіністського священника Ласло Тьокеша, представника угорської громади, що виступив з критикою режиму. Незважаючи на багаточисельні жертви, наступного дня нові мітинги відбулись в Тімішоарі і Араді, на яких з'явилась вимога відставки президента Румунії Ніколае Чаушеску. Армія відкрила вогонь, направила проти беззбройних людей танки і бронетранспортери, за якими йшли солдати з приєднаними до автоматів штиками. Військовослужбовців, що відмовлялись убивати людей, командири розстрілювали на місці. Жертвами кривавої розправи стало близько 5 тисяч людей. У Румунії почалась революція.

Наш час
1993 - Пем'єра фільму «Список Шиндлера» з Лаємом Нісомом у головній ролі. Фільм Стівена Спілберга отримав сім «Оскарів», включаючи нагороду за кращий фільм.
2000 - В Україні остаточно припинила роботу Чорнобильська АЕС. Зруйнований в 1986 році реактор, що містив 66 тон розплавленого ядерного пального і 37 тон радіоактивного пилу, незважаючи на збудований захисний "саркофаг", продовжував випромінювати радіацію. Вартість нової захисної споруди, котра повинна більш надійно захистити довкілля, оцінюється в 758 мільйонів доларів.

2000 - У Києві почалась організована опозицією акція «Україна без Кучми» з вимогою ретельного розслідування вбивства опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе та причетності до неї Президента України Леоніда Кучми. Вона тривала до весни наступного року і посприяла консолідації демократичної опозиції, яка здобула перемогу під час Помаранчевої революції 2004 року.

   У вересні 2000 року в Києві зник журналіст Георгій Гонгадзе, відомий своєю критичною позицією щодо Президента України Леоніда Кучми та його оточення. Це спричинило суспільний резонанс через відвертий політичний підтекст справи, який значно посилився після виявлення 2 листопада у лісі недалеко від м. Тараща (Київська область) обезголовленого тіла, яке, як підозрювалося, належало Гонгадзе.
   28 листопада 2000 року голова Соціалістичної партії (СПУ) Олександр Мороз з трибуни Верховної Ради назвав замовником вбивства журналіста Кучму, а організатором цього злочину - Міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка. У якості доказів того ж дня він оприлюднив фрагменти записів розмов у кабінеті Президента, зроблених майором СБУ Миколою Мельниченком, на яких Кучма, глава його адміністрації Володимир Литвин, Кравченко та керівник СБУ Леонід Деркач обговорюють діяльність Гонгадзе, його можливе викрадення і ліквідацію, питання фальсифікації майбутніх виборів і протиправного впливу на суддів.

   Представники парламентської опозиції висунули вимогу створити тимчасову слідчу комісію і 30 листопада 2000 року звернулися до Генерального Прокурора України Михайла Потебенька з вимогою перевірити факти, оприлюднені Морозом. 12 і 14 грудня у Верховній Раді були продемонстровані відеозаписи зі свідченнями Мельниченка, після перегляду яких парламентарі зажадали відставки голови СБУ Деркача та міністра МВС Кравченка.
   15 грудня на Майдані Незалежності було встановлено намети - демонстранти вимагали чесного розслідування вбивства Гонгадзе. 19 грудня був створений громадський комітет «За правду!», який ініціювали колишні активісти «революції на граніті» Маркіян Іващишин, В'ячеслав Кириленко та Євген Золотарьов. До них приєдналися 24 політичні партії та громадські організації, серед яких СПУ, «Батьківщина», Український Народний Рух, «Реформи і Порядок», «Собор», УНА-УНСО та інші. Координаторами акції, яка отримала назву «Україна без Кучми!», стали член правління Української Гельсінгської Спілки Володимир Чемерис та помічник-консультант Олександра Мороза Юрій Луценко.

   Однак акція не здобула достатньої суспільної підтримки - 20 грудня, зустрівшись з активістами, Кучма пообіцяв забезпечити прозоре розслідування, відставку «силовиків» та створення тимчасової слідчої комісії у Верховній Раді, і 27 грудня наметове містечко було згорнуте.
   Друга хвиля акції «Україна без Кучми» стартувала 20 січня 2001 року - протестанти знову розмістили намети на Майдані Незалежності. Цього разу її підтримали у 15 містах України, а 6 лютого опозиція зібрала в Києві п'ятитисячний мітинг, під час якого було спалене опудало Кучми і здійснено спробу штурмувати Адміністрацію Президента. Наприкінці січня під приводом ремонту Майдану Незалежності наметове містечко було витіснене міліцією на Хрещатик.
   «Україна і світ ще дізнаються про замовників, організаторів та виконавців, про рушійні сили цього провокаційного дійства. Але всі ми вже зараз бачимо причетність до нього тих вітчизняних політиків і тих політичних сил, для яких не існує нічого, крім власних інтересів та амбіцій, егоїстичних устремлінь і сьогохвилинних очікувань. Вони нагнітають атмосферу істерії і психозу, сподіваючись на цій хвилі розхитати законні державні інституції і будь-що прорватися до влади» - «Заява трьох», 13 лютого 2001 року
   9 лютого 2001 року за ініціативою звільненої місяць перед тим з посади віце-прем'єра Юлії Тимошенко опозиція оголосила про створення Форуму Національного Порятунку (ФНП), метою якого було оголошено усунення Кучми від влади і перехід до парламентської республіки. У відповідь 13 лютого було оприлюднено звернення Леоніда Кучми, голови Верховної Ради Леоніда Плюща та прем'єр-міністра Віктора Ющенка, які у різкій формі засудили акцію, порівнявши дії ФНС із фашистськими. Підтримка Кучми Ющенком, який користувався високою народною довірою, деморалізувала протестуючих. Того ж дня, звинувачена у «контрабанді газу» та несплаті податків у 1995-97 роках її компанією, була заарештована Юлія Тимошенко.
   Мітинги і демонстрації з вимогами відставки Кучми і всіх керівників силових структур тривали до кінця місяця, допоки 1 березня 2001 року, міліція силою не демонтувала наметове містечко протестувальників на Хрещатику.

   Фінальний акорд акції «Україна без Кучми» припав на шевченківські дні, коли, 9 березня між учасниками багатотисячної демонстрації протестувальників, що прийшла під стіни Адміністрації Президента на вулиці Банковій, та підрозділами міліції спеціального призначення «Беркут» відбулися масові сутички, які скінчилися затриманнями та арештами сотень протестувальників.
   27 березня 2001 року Печерський суд Києва скасував санкцію на арешт Тимошенко, визнавши висунуті проти неї звинувачення безпідставними, а 26 квітня був відправлений у відставку уряд Ющенка. Судові процеси над учасниками «подій 9 березня» тривали до кінця 2002 року - близько 20 з них отримали від 2 до 5 років ув'язнення.

   16 вересня 2002 року, в другу річницю зникнення Георгія Гонгадзе, створений на базі ФНС «Блок Юлії Тимошенко», Соціалістична і Комуністична партії та блок партій «Наша Україна» на чолі з Віктором Ющенком, стали організаторами нової акції протесту «Повстань, Україно!», основною вимогою котрої стало проведення дострокових президентських виборів. Це стало продовженням тривалої політичної кризи, яка завершилась Помаранчевою революцією 2004 року.

2001 - Після одинадцяти років реконструкції Пізанська башта знову стала доступною для відвідування туристами.
2009 - З аеродрому Пейн-філд в Еверетті, штат Вашингтон, США, у свій перший, випробувальний політ піднявся новий широкофюзеляжний двомоторний реактивний пасажирський літак Boeing 787 Dreamliner.
2011 - Після 9-річної іракської кампанії війська США залишили країну.

Народились 15 грудня
37 - 9 червня 68,  Нерон (Луцій Домініцій Агенобарб), п'ятий римський імператор (54-68 рр.), останній з династії Юліїв-Клавдіїв. 1980 років з дня народження.
1610 - 25 квітня 1690, Давид Тенірс Молодший, фламандський живописець, автор пейзажів і жанрових сцен з селянського життя ("Селянське свято", 1646).
1832 - 28 грудня 1923, (Александр) [Гюстав Ейфель, французький інженер] Гюстав Ейфель, французький інженер-будівельник, автор Ейфелевої вежі в Парижі (1889). 185 років з дня народження.
1852 - 25 серпня 1908, Антуан Анрі Беккерель, французький фізик, відкривач явища радіоактивності, лауреат Нобелівської премії (1903; разом з П'єром і Марією Кюрі). 165 років з дня народження.
1859 - 14 квітня 1917, Людвіг Заменгоф (Лазар Заменгоф), польський лікар і лінгвіст, винахідник штучної мови есперанто.
1892 - 6 червня 1976, Жан Поль Гетті, американський бізнесмен, нафтовий магнат ("Гетті Ойл"), один з найбагатших людей світу 1970-х років, власник найбагатшої приватної колекції картин, котрі сьогодні виставлені в музеї Гетті в Малібу (Каліфорнія). 125 років з дня народження.
1907 - 5 грудня 2012, Оскар Німейр, бразильський архітектор, автор плану забудови штучно створеного міста Бразиліа. 110 років з дня народження.
1934 - Станіслав Станіславович Шушкевич, білоруський державний діяч, перший голова Верховної ради незалежної Білорусії.
1947 - Ділма Вана Русеф, бразильський політик, президент Федеративної Республіки Бразилія (з 2011 р.). 70 років з дня народження.
1949 - Дон Джонсон (Донні Уейн Джонсон), американський співак, актор (Неш Бріджес, Народжений вчора, Рай, Харлі Девідсон і ковбой Мальборо, Помста розлучених дружин, Танок закоханих сердець); колишній чоловік Мелані Гріффітс.
1951 - Алан Сімонсен, датський футболіст, володар "Золотого м'яча" (1977).
1959 - 31 грудня 1999, Соломія Дмитрівна Павличко, українська письменниця, літературознавець, перекладач, публіцистка, автор праць з історії фемінізму («Фемінізм: статті, дослідження, бесіди та інтерв'ю»). Дочка Дмитра Павличка.
1962 - Ігор Угольников, російський актор, телеведучий, шоумен. 55 років з дня народження.

Померли 15 грудня
169 - Луцій Вер, 17-й римський імператор (161-169 рр.). 1848 років тому, в 8 років (нар. 7 березня 161 р.).
1025 - Василій II (Василій Болгаробійця), візантійський імператор (976—1025 рр.) з Македонської династії. 992 роки тому, в 67 років (нар. 958 р.).
1675 - Ян Вермеєр Делфтський, голландський живописець (Служниця з глеком молока, Дівчина з листом, Кружевниця). 342 роки тому, в 43 роки (нар. 31 жовтня 1632 р.).
1848 -  Євген Павлович Гребінка, український поет ("Малоросійські приказки", "Човен", "Українська мелодія", "Очи черные"), прозаїк ("Записки студента", "Петербурзька сторона", "Фактор"). 169 років тому, в 36 років (нар. 2 лютого 1812 р.).
1857 - Джордж Кейлі, англійський інженер, винахідник, теоретик повітроплавання. 160 років років тому, в 84 роки (нар. 27 грудня 1773 р.).
1938 - Валерій Павлович Чкалов, російський льотчик-ас; розробив ряд фігур вищого пілотажу, здійснив безпосадковий переліт серез Північний полюс з СРСР до США (1936). 79 років тому, в 34 роки (нар. 2 лютого 1904 р.).
1958 - Вольфганг Паулі, швейцарський фізик-теоретик, один з основоположників квантової механіки, Нобелівський лауреат (1945). 59 років тому, в 58 років (нар. 25 квітня 1900 р.).
1962 - Чарльз Лафтон, американський актор, лауреат премії «Оскар» ("Приватне життя Генріха VIII" [1933]; "Свідок обвинувачення", "Горбун з Нотр-Дам", "Спартак"). 55 років років тому, в 63 роки (нар. 1 липня 1899 р.).

1966 - Волт Дісней (Волтер Еліас Дісней), американський художник-мультиплікатор, режисер, продюсер (перший кольоровий мультфільм), бізнесмен, творець "Діснейленду", лауреат 48 "Оскарів". 51 рік тому, в 65 років (нар. 5 грудня 1901 р.).


1977 - Олександр Галич (Олександр Аркадійович Гінзбург), російський драматург, кіносценарист (Вірні друзі, Вас викликає Таймир), поет, бард. 40 років років тому, в 58 років (нар. 19 жовтня 1919 р.).

1986 - Серж Лифар (Сергій Михайлович Лифар), французький танцівник, хореограф, балетмейстер українського походження; соліст (до 1956 р.) і педагог паризького театру Гранд-Опера, постановник більше 200 балетів, засновник Інституту хореографії (Париж). 31 рік тому, в 81 рік (нар. 2 квітня 1905 р.).


2010 - Блейк Едвардс (Македвардс), американський кінорежисер (Рожева пантера, Великі перегони, Дні вина і троянд, Сніданок з Тіффані). 7 років тому, в 88 років (нар. 26 липня 1922 р.)